ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2018 року м. Дніпро Справа № 904/1367/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Абадей М.О.

Учасники справи:

Позивач - Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області,

м. Жовті Води Дніпропетровської області

Карпенко О.І., довіреність №05/2-2289вих17 від 15.12.2017 р., прокурор відділу

Відповідач-1 - Жовтоводська міська рада Дніпропетровської області,

м. Жовті Води Дніпропетровської області

Башта В.П., довіреність №4/4-1489-01-14 від 29.12.2017 р., представник

Відповідач-2 - Фізична особа-підприємець Косенкова Катерина Вікторівна,

м. Жовті Води Дніпропетровської області

не з'явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 у справі №904/1367/18 (суддя Ліпинський О.В., повна ухвала складена 21.06.2018)

у справі

за позовом Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Жовті Води

до Відповідача-1: Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області, м. Жовті Води

Відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Косенкової Катерини Вікторівни, м. Жовті Води

про визнання недійсним рішення, договору та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та ухвали господарського суду.

В квітні 2018 року Жовтоводська місцева прокуратура звернулася з позовом до Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області та Фізичної особи-підприємця Косенкової Катерини Вікторівни та просила:

- визнати незаконним та скасувати рішення Жовтоводської міської ради від 03.12.2014 №1931-55/VI «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту» в частині затвердження технічної документації та передачі земельної ділянки Фізичній особі-підприємцю Косенковій Катерині Вікторівні;

- визнати недійсним договір від 04.02.2015 про встановлення особистого сервітуту, укладений між Жовтоводською міською радою Дніпропетровської області та Фізичною особою-підприємцем Косенковою Катериною Вікторівною;

- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Косенкову Катерину Вікторівну повернути територіальній громаді в особі Жовтоводської міської ради земельну ділянку площею 0,0033 га кадастровий номер 1210700000:01:290:0099, розташовану по вул. Козацької Слави в районі будинку №17 (колишня вул. 50-річчя комсомолу) у м. Жовті Води Дніпропетровської області;

- витрати у справі стягнути солідарно з відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням прокурора на невідповідність оскаржуваного ним рішення та договору вимогам ст.ст. 98,99,122,124 Земельного кодексу України, оскільки, за твердженням прокурора, відловідач-2 не був на момент укладання спірного договору ані власником, ані землекористувачем сусідньої земельної ділянки чи об'єктів нерухомого майна, прохід до яких неможливий без використання спірної земельної ділянки; а тому не є суб'єктом, який має право вимагати встановлення сервітуту.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 у справі №904/1367/18 (суддя Ліпинський О.В.) закрито провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи ухвалу, суд виходив з того, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки він за своїм суб'єктним складом не відноситься до юрисдикції господарських судів та підлягає вирішенню загальними судами за правилами цивільного судочинства, оскільки сторона спору Відповідач-2, маючи статус підприємця, у спірних правовідносинах виступає як громадянин - фізична особа.

Доводи та вимоги апеляційної скарги та відзиву на неї.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся прокурор, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та направити справу до господарського суду для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на наступне:

- суд дійшов висновків щодо непідвідомчості спору господарському суду внаслідок неповного з'ясування обставин справи;

- в силу положень п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України вказаний спір відноситься до юрисдикції господарських судів, оскільки сторонами в ньому є юридична особа та фізична особа-підприємець, відповідачка в даних правовідносинах виступає саме як підприємець;

- оспорюваним договором відповідачу-2 було встановлено особистий сервітут саме для комерційного використання; на час прийняття Радою оскаржуваного рішення та на час розгляду справи відповідачка має статус фізичної особи-підприємця.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнєцової І.Л., Орєшкіної Е.В.) відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначений у судовому засіданні на 29.08.2018.

У зв'язку з відпусткою суддів Кузнєцової І.Л., Орєшкіної Е.В. у справі 29.08.2018 здійснено повторний автоматизований розподіл справи між суддями та визначено для розгляду справи колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач, суддів Антонік С.Г., Іванов О.Г. Ухвалою суду від 29.08.2018 справа прийнята зазначеною колегією до свого провадження.

Письмових заяв в строки, встановлені ст. ст. 38, 205 Господарського процесуального кодексу України, зокрема і щодо відводу колегії суддів не надходило.

Відповідач-1 письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати та справу передати до суду для продовження розгляду.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явилася, направивши письмовий відзив, в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників справи, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2018 було прийнято вище зазначену позовну заяву прокурора до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 29.05.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. В судовому засіданні 19.06.2018 суд закрив провадження у справі №904/1367/18 з підстав непідвідомчості спору господарському суду.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду заяви відповідачки-2 від 03.11.2014 Жовтоводською міською радою Дніпропетровської області (надалі відповідач-1) було прийняте рішення №1931-55/VI від 03.12.2014 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту», згідно п. 2 якого була затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки площею 0,0033 га, кадастровий номер 1210700000:01:290:0099, яка розташована по вул. Козацької Слави в районі будинку №17 (колишня вул. 50-річчя комсомолу) у м. Жовті Води Дніпропетровської області та вирішено передати цю земельну ділянку Фізичній особі-підприємцю Косенковій К.В. для розміщення тимчасової споруди №2 з укладанням договору особистого строкового сервітуту терміном на 7 років для комерційного використання (03.03.07 КВЦПЗ) за рахунок земель міської ради, не наданих у власність або постійне користування (а.с. 15).

На підставі вказаного рішення, 04.02.2015 між Жовтоводською міською радою Дніпропетровської області та Фізичною особою- підприємцем Косенковою К.В. укладено договір про встановлення особистого сервітуту строком на сім років та складено акт приймання-передачі об'єкта оренди - земельної ділянки від 04.02.2015 (а.с. 17-21).

Предметом позову є визнання вище зазначеного рішення №1931-55/VI від 03.12.2014 та договору недійсними з підстав невідповідності вимогам земельного законодавства та повернення земельної ділянки.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ч.2 ст. 50 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється та визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу. У відповідності до ч.1 ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Статтею 51 Цивільного кодексу України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Предметом спору у цій справі є визнання недійсним рішення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області №1931-55/VI від 03.12.2014 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту», визнання недійсним договору про встановлення особистого сервітуту та повернення земельної ділянки власнику - Жовтоводській міській раді.

Визначальним при розмежуванні юрисдикції за пунктом 1 та 6 частини першої статті 20 ГПК України є участь у земельних відносинах, з приводу яких виник спір, суб'єкта господарської діяльності.

Згідно ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч.1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Як зазначено судом вище, особистий земельний сервітут було надано відповідачці-2 саме як фізичній особі-підприємцю та для комерційного використання. Договір про встановлення особистого сервітуту укладено з Косенковою К.В. також як з фізичною особою-підприємцем та для комерційного використання спірної земельної ділянки. Тобто, за суб'єктним складом та за суттю правовідносин - використання земельної ділянки в господарській (комерційній діяльності), спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Судом першої інстанції, в порушення вище зазначених процесуальних норм, не надано належної правової оцінки вказаним обставинам справи та прийнято помилкову ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Апеляційний суд прийшов до такого висновку також враховуючи правову позицію Верховного Суду у справі №915/1138/17 (постанова від 11.07.2018), якою спір у подібних правовідносинах було вирішено по суті в порядку господарського судочинства, та вважає, що місцевий господарський суд помилково врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №306/2004/15-ц (провадження №14-39цс18), оскільки у справі №306/2004/15-ц (провадження №14-39цс 18) предметом позову було визнання недійсним рішення сесії міської ради, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі фізичній особі в оренду; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений між міською радою та фізичною особою; припинення права власності фізичної особи на земельну ділянку, в якій відповідачем, як фізичною особою, були реалізовані права та обов'язки, зокрема, право власності на земельну ділянку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що виходячи із суб'єктного складу, характеру правовідносин, які виникли між сторонами, в.о. керівника Жовтоводської місцевої прокуратури правомірно звернувся з даним позовом до Господарського суду Дніпропетровської області в порядку господарського судочинства, внаслідок чого оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справа направленню до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат, понесених за розгляд апеляційної скарги, здійснюється за наслідками розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 20, 231, 269, 275, п. 4 ч.1 ст. 280, ст. 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 у справі №904/1367/18 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 у справі №904/1367/18 скасувати.

Справу №904/1367/18 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Господарському суду Дніпропетровської області розподіл судових витрат, понесених за розгляд апеляційної скарги, здійснити за наслідками розгляду справи по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повної постанови в порядку, встановленому ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 30.08.2018.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов