Справа № 359/4372/17 Головуючий у І інстанції Борець Є. О.

Провадження № 11-кп/780/911/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 34 27.08.2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді В.Р.Шроля,

суддів – Ю.В.Семенцова, О.І.Гриненка,

при секретарі А.Л.Миронець,

з участю прокурора В.О.Савченка,

представника цивільного відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2018 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого в Головному управлінні по м. Києву та Київській області публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на посаді інкасатора-водія, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов’язків, передбачених ст.76 КК України. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 4 449 грн. 13 коп., стягнуто з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень, також вироком вирішено долю речових доказів,

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком 05 вересня 2016 року приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_3, керуючи технічно-справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі «м. Київ – м. Харків» в напрямку м. Києва. На ділянці цієї автодороги, що розташовується на 26 кілометрі та 880 метрах, обвинувачений змінив напрямок руху автомобіля та виїхав на праве узбіччя. В порушення п.«б» п.2.3 та п.10.1 ПДР не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та перед зміною напрямку руху не переконався у тому, що виконання цього маневру буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам руху допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що розташовувався на правому узбіччі. За кермом цього автомобіля перебувала ОСОБА_4, а на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_4 Від удару автомобіль марки «Honda CR-V», перекинувся на дах. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 зазнав легкі тілесні ушкодження, а також тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» просить скасувати вирок в частині стягнення з ПАТ «Державний ощадний банк України» моральної шкоди і зазначення у мотивувальній частині рішення обставин, що не досліджувалися і не може бути встановлена в даному судовому процесі та ухвалити новий вирок, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних до вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» в повному обсязі, а також виключити з мотивувальної частини вироку наступне: «Ретельний аналіз наведених обставин свідчить про те, що у ПрАТ «СК «Брокбізнес» виникло зобов’язання відшкодувати ПрАТ «Арсенал Страхування» матеріальну шкоду в розмірі 100 000 грн. Обов’язок по відшкодуванню іншої частини матеріальної шкоди в розмірі 140 320 грн виник у АТ «Ощадбанк». Вимоги про стягнення грошових коштів з вказаних юридичних осіб підлягають розгляду виключно в порядку господарського, а не цивільного чи кримінального судочинства». Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки наявність вини АТ «Ощадбанк» у вчиненні даного кримінального правопорушення виключається. Вважає, що відсутність вини АТ «Ощадбанк» у завданні цивільному позивачу моральної шкоди, виключає відповідальність АТ «Ощадбанк» за загальним правилом. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки та не врахував, що ОСОБА_4 не зазначила в своєму позові на чому ґрунтуються її вимоги про стягнення моральної шкоди та у чому полягали її моральні чи душевні страждання. Також зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що даний транспортний засіб взагалі не належить ОСОБА_4, а відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5. Крім того, збиток від пошкодження транспортного засобу було відшкодовано ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в повному обсязі, а тому посилання на душевні страждання з обставин неможливості користування транспортним засобом є безпідставними. Зазначає, що розмір заподіяної моральної шкоди 50 000 грн є суб’єктивним та необґрунтованим. Також вказує, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог у частині встановлення в мотивувальній частині рішення обов’язку відшкодування АТ «Ощадбанк» на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 140 320 грн, оскільки ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» не пред’являв позовних вимог до АТ «Ощадбанк» та не просив стягнути вказану суму.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить вирок суду залишити без змін. Вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув матеріали кримінального провадження і надав належну правову оцінку фактичним обставинам справи. Зазначає, що представник цивільного відповідача помилково вважає, що ПАТ «Ощадбанк» не несе відповідальність за скоєння злочину його робітником, спричиненого під час виконання своїх професійних обов’язків, як в частині матеріальної, так і моральної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, представника цивільного відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України», який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правильність встановлення фактичних обставини кримінального правопорушення, доведеність винуватості обвинуваченого та кваліфікація його дій учасниками судового розгляду у апеляційному порядку не оскаржується, а тому колегією суддів, у відповідності до положень ч.1 ст.404 КПК України, не перевіряється.

Доводи апеляційної скарги представника цивільного відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» про неправильність вирішення цивільного позову в частині моральної шкоди на матеріалах кримінального провадження не ґрунтується.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 працював в ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» інкасатором-водієм та під час вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди керував інкасаторським автомобілем та перебував з установою банку у трудових відносинах.

Згідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Зазначена правова норма не передбачає обов’язку відшкодування юридичною особою лише матеріальної шкоди, завданої під час виконання їхнім працівником своїх трудових обов’язків, а тому суд правомірно зобов’язав публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» відшкодувати ОСОБА_4 заподіяну їй моральну шкоду, незалежно від наявності вини установи.

Також із змісту уточненої позовної заяви ОСОБА_4 (а.61-63) вбачається, що їй заподіяні моральні страждання внаслідок погіршення її стану здоров’я та стану здоров’я чоловіка, істотної зміни способу життя та пошкодження автомобіля.

Вказані обставини свідчать про безпідставність твердження апеляційної скарги про не зазначення ОСОБА_4 у позові у чому полягали її моральні чи душевні страждання.

Визначення судом грошового еквіваленту заподіяної цивільному позивачу моральної шкоди діями працівника публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» у розмірі 50 000 грн. відповідає критеріям справедливості, розумності на виваженості та не оскаржується сторонами кримінального провадження.

Проте, доводи апеляційної скарги про неправомірне зазначення у мотивувальній частині вироку наявності у ПАТ «Державний ощадний банк України» зобов’язань перед ПрАТ «Арсенал Страхування» з приводу відшкодування шкоди у розмірі 140320 грн., є слушними.

У матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про наявність претензій ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» до ПАТ «Державний ощадний банк України».

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про виникнення у рамках кримінального провадження зобов’язань ПАТ «Державний ощадний банк України» перед ПрАТ «Арсенал Страхування» з приводу відшкодування шкоди .

За таких обставин з мотивувальної частини вироку підлягає виключення посилання на наявність зобов’язань ПАТ «Державний ощадний банк України» перед ПрАТ «Арсенал Страхування» по відшкодуванню матеріальної шкоди в розмірі 140320 грн., сплачених страховою компанією власнику автомобіля, який отримав механічні пошкодження внаслідок ДТП за участю обвинуваченого ОСОБА_3

Керуючись ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,

                                У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2018 року щодо ОСОБА_3 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на наявність зобов’язань між ПАТ «Державний ощадний банк України» та «ПрАТ «ОСОБА_6» з приводу відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 140320 грн.

В решті вирок залишити без змін.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Суддя                 Суддя                         Суддя