АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-199/2007 р.
Категорія ст. 164 ч. 1 Головуючий 1 інст. Пшеничний І.А. Доповідач 2 інст. Алейніков Г.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2007 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області в складі:
Головуючого: Бараненко Л.Я. Суддів: Алейніков Г.І. , Татарінова А.І. За участю прокурора: Стоматова В.П., ОСОБА_1
розглянула в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальної справи по апеляції потерпілої ОСОБА_2 на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14.12. 2006 року. Цією постановою
Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, а кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України провадженням зупинена, судова колегія,
ВСТАНОВИЛА:
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи 01. 12. 2006 року в Бердянський міськрайонний суд Запорізької області поступила кримінальна справа у відношенні ОСОБА_1, обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ст.. 164 ч. 1 КК України.
23. 06. 2001 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області була винесена постанова, згідно якою ОСОБА_1 зобов'язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року Зародження, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, до повноліття починаючи з 25. 05. 2001 року. З 04. 05. 2006 року ОСОБА_1, будучи неодноразово попередженим про необхідність виплати аліментів на утримання неповнолітнього сина, діючи умисно, маючи нагоду виплачувати аліменти, продовжував злісно ухилятися від їх виплати, за станом на 27. 11. 2006 роки у нього утворилася заборгованість по виплаті аліментів на користь ОСОБА_2 в сумі 738 грн. 29 коп.
28. 11. 2006 року слідчим СВ Бердянського ГВ УМВС України в Запорізької області було винесено постанову про направлення кримінальної справи в районний суд для вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14. 12. 2006 року, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, а кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України провадженням зупинена. Суд мотивував дане рішення тим, що згідно з вимогами ст. 48 КК України особа, що вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може
бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що до часу розслідування або розгляду справи в суді унаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпеку або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
В апеляції потерпіла ОСОБА_2, просить постанову районного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд у іншому складі. Вказує на те, що районний суд неправильно застосував ст. 48 КК України.
У судовому засіданні апеляційної інстанції суд заслухав доповідь судді щодо постанови, ким і в якому обсязі вона оскаржена та основних доводах апеляції, ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляцію, прокурора, який доводить, що апеляція не підлягає задоволенню.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вбачає підстави до задоволення апеляції та скасування постанови з направленням справи на додаткове розслідування з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 48 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки допускається відносно особи, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Як встановлено із матеріалів кримінальної справи (а.с.1) кримінальна справа порушена прокурором міста Бердянська 28.08.2006 року по ч.1 ст. 164 КК України з тих підстав, що ОСОБА_1 зобов'язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, до повноліття починаючи з 25. 05. 2001 року. З 04. 05. 2006 року ОСОБА_1, будучи неодноразово попередженим про необхідність виплати аліментів на утримання неповнолітнього сина, діючи умисно, маючи нагоду виплачувати аліменти, продовжував злісно ухилятися від їх виплати, за станом на 16.08.2006 року у нього утворилася заборгованість по виплаті аліментів на користь ОСОБА_2 в сумі 6721 грн 52 коп. і йому 15.09.2006 року було пред'явлено обвинувачення.(а.с.43).
27.11.2006 року відносно ОСОБА_1 органами досудового слідства була винесена постанова про притягнення його як обвинуваченого по ч.1 ст. 164 КК України з тих підстав, що «починаючи з 04.05.06 року по 03.10.2006 року будучи попередженим про необхідність виплати аліментів на утримання неповнолітнього сина, продовжуючи злісно уклонятися від виплати аліментів. Заборгованість по виплаті аліментів на користь ОСОБА_2 на 21.11.2006 року утворилась в сумі 738 грн. 29 коп.» (а.с.108).
В той же час в справі відсутні як постанова про закриття кримінальної справи в частині по ст. 6 п.2 КК України так і постанова про відкриття кримінальної справи по обставинам з 16.08.2006 року по 15.09.2006 року.
Згідно з вимогами ст. 5 КПК України ніхто не може біти притягнутий до кримінальної відповідальності інакше ніж на підставах і в порядку, встановлених законом.
Таким чином в ході досудового слідства по справі допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, так як без винесення органами досудового слідства вказаних постанов органи досудового слідства не могли направити справу до суду з мотивованою постановою для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно з вимогами ст. 48 КК України та ст. 7 КПК України.
Крім того згідно з супровідним листом (а.с. 630 вх. №33661) справа була отримана судом з обвинувальним висновком 26.09.06 року і згідно з постановою суду від 2.10.2006 року
2
справа була прийнята до розгляду і призначена для слухання на 9.10.2006 року на 14 годин.(а.с.65).
Згідно з протоколом судового засідання 9.10.2006 року справа слухалась судом і була перенесена слуханням після оголошення обвинувального висновку та допиту підсудного та потерпілої на 11.10.2006 року (а.с.85-87).
11.10.2006 року суд виніс постанову про повернення справи прокурору на підставі
. вимог ст. 249-1 КПК України для збору нових доказів по справі, що є грубим порушенням
\ закону, так як винесення такої постанови можливе лише при попередньому розгляді справи, що
є незаконним, так як суд повинен був на підставі ст. 315-1 КПК України дати судове
доручення органам досудового слідства, або направити справу для проведення додаткового
розслідування.
Також згідно з протоколом судового засідання від 14.12.2006 року суд при розгляді
справи не вивчив матеріали кримінальної справи, зокрема документи в справі, які були
приводами та підставами для винесення судом рішення про звільнення ОСОБА_1 від
кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки, так як в протоколі вказано, що
суд вивчив «матеріали справи: а. с. 1-114 » і в протоколі не вказано, які ж насправді документи
судом вивчалися.
Згідно з вимогами ст. 374 КПК України апеляційний суд скасовує постанову з поверненням справи прокурору на додаткове розслідування, коли під час досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановления постанови по справі.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі ст. 374 КПК України, судова колегія вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування.
В ході додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно урахувати вказане в ухвалі, а також вивчити матеріали кримінальної справи та особливу увагу звернути на те, що в діях ОСОБА_1 можливо відсутній склад злочину, передбачений ст. 164 КК України, так як згідно з матеріалами справи йому стало відомо про те, що він зобов'язаний виплачувати аліменти згідно з рішенням суду тільки 04.05.06 року і в постанові про притягнення як обвинуваченого не вказано, яким способом він уклонявся від сплати аліментів. Крім того в інших матеріалах справи також відсутні докази про те, що він з 04.05.06 року злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини. При цьому органам досудового слідства необхідно звернути увагу на те, що 27.11.2006 року в постанові про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого вказано, що заборгованість по виплаті аліментів на користь ОСОБА_2 на 21.11.2006 року утворилась в сумі 738 грн. 29 коп. В той. же час із матеріалів кримінальної справи встановлено, що до винесення цієї постанови 4.11.2006 року ОСОБА_1 потерпілій сплачено 150 грн, а 3.10.2006 року 200 грн (а.с.97).
Керуючись спист. 362,365,366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 задовольнити, а постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14. 12. 2006 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити Бердянському міськрайонному прокурору на додаткове розслідування.