УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року березня 1 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Лугового М.Г.
суддів - Демченка М.О., Сахнюка В.Г.
з участю прокурора - Ворфоломеєвої Н.П.
адвоката - ОСОБА_1
засуджених - ОСОБА_3, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_4 на вирок Зарічного районного суду м. Сум від 01 грудня 2006 року яким;
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий;
засуджений за ч.2 ст. 190 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий;
засуджений за ч.2 ст. 190 КК України на один рік шість місяців обмеження волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_4 9580 грн. за спричинення матеріальних збитків і 3000 грн. за спричинення моральної шкоди, а всього 12580 грн. на користь потерпілого ОСОБА_5 900 грн. за спричинення матеріальних збитків і 600 грн. за спричинення моральної шкоди.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 251 грн. 50 коп. з кожного на користь держави судові витрати за проведення експертизи.
Доля речових доказів вирішена в порядку вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 і особа матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження, визнані винними і засуджені за те, що вони в 10 травня 2006 року під надуманим мотивом здійснення договору купівлі
Справа № 11 -а-122/ 2007 р. Головуючий у першій інстанції -Бондар С.О.
Категорія: ст190 ч.2. КК України Доповідач - Демченко М.О.
- продажу автомобіля шахрайським шляхом заволоділи грошима потерпілої ОСОБА_4 загальною сумою 1600 доларів США, та 2000 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в кінці липня 2006 року під надуманим мотивом по здачі в аренду неналежної їм квартири, розташованої в АДРЕСА_1, шахрайським шляхом незаконно заволоділи грошима потерпілих подружжя ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в сумі 900 грн та використали їх для особистих потреб.
На вирок суду засуджений ОСОБА_3 подав апеляцію в якій не оскаржуючи фактичних обставин справи і юридичної кваліфікації дій вважає, що суд призначив йому занадто суворе покарання без урахування як пом'якшуючих його вину обставин те, що у нього на утриманні є неповнолітня дитина, а мати дитини потребує матеріальної допомоги, повне визнання своєї вини, часткове відшкодування шкоди, не заперечення з боку потерпілої стосовно пом'якшення призначеного йому покарання. Виходячи з цього він просить вирок суду змінити і пом'якшити призначене йому покарання.
Адвокат ОСОБА_1 в апеляції ставить питання про пом'якшення призначеного покарання засудженому ОСОБА_3 мотивуючи свої вимоги тим, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, не був ініціатором злочинних дій, відсутність тяжких наслідків внаслідок завданої шкоди, і те що у нього народилась неповнолітня дитина, вона просить вирок суду змінити і пом'якшити призначене йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України.
Засуджений ОСОБА_2 в апеляції ставить питання про пом'якшення призначено йому покарання посилаючись на те, що суд не врахував як пом'якшуючі йому покарання обставини те що він і його мати є інвалідами другої групи, а батько зловживає спиртними напоями, а тому просить вирок суду змінити і пом'якшити призначене покарання.
Потерпіла ОСОБА_4 вважає, що покарання призначене засудженому ОСОБА_3 у вигляді обмеження волі є занадто суворим так як , на її погляд він щиро розкаявся, частково відшкодував завдану шкоду, у нього народилась дитина а тому вона просить вирок суду змінити і пом'якшити призначене покарання.
Заслухавши доповідь судді, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_1, які підтримали свої апеляції і апеляцію потерпілої ОСОБА_4, міркування прокурора Ворфоломеєвої Н.П. про залишення вироку без зміни, а апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів не знаходить законних підстав до задоволення апеляцій.
Висновок суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин зазначених у вироку і юридична кваліфікація їх дій за ч. 2 ст. 190 КК України, є обґрунтованим і законним, і під сумнів в апеляціях не ставиться.
Що стосується призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі засудженому ОСОБА_2 і обмеженню волі засудженому ОСОБА_3 на визначений у вироку строк то воно , на думку колегії суддів повністю відповідає вимогам ст. 65 КК України. При призначенні покарання судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки і характер, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання в тому числі і
2
ті на які посилаються засуджені ОСОБА_3Д ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_1 і потерпіла ОСОБА_4 в апеляціях а саме; незадовільний стан здоров'я матері ОСОБА_2, щире каяття обох засуджених, те що вони раніше не судимі, сімейний стан засудженого ОСОБА_3 часткове відшкодування ним завданої шкоди, і виходячи з цього суд призначив засудженим майже мінімальний строк покарання передбачений санкцією статті КК України за якою вони визнані винними. А тому, на думку колегії суддів, воно є необхідне і достатнє для виправлення засуджених і тому немає знаходить законних підстав до його пом'якшення з застосуванням ст.75 КК України і до задоволення апеляцій засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_4
Крім цього колегія суддів звернула увагу на те, що під час досудового слідства засуджений ОСОБА_3 тримався під ватрою протягом десяти діб з 22 по 31 грудня 2006 року. Цей строк перебування під вартою необхідно зарахувати засудженому в строк покарання.
На основі викладеного і керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КІЖ України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Зарічного районного суду м. Сум від 01 грудня 2006 року стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без зміни, а їх апеляції, апеляцію адвоката ОСОБА_1, і потерпілої ОСОБА_4 - без задоволення.
Зарахувати в строк відбуття покарання у вигляді обмеження волі засудженому ОСОБА_3 десять діб перебування під вартою з 22 по 31 грудня 2006 року.