Справа № 2-а-6168/09/2270/10
П О С Т А Н О В А
іменем України
28 грудня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого – судді Романішина В.Л.,
при секретарі Тимощуку І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області
про скасування наказу та поновлення на роботі,
в с т а н о в и в :
Наказом начальника Управління МВС України в Хмельницькій області №301о/с від 29 липня 2008 року (на підставі попереднього наказу №482 від 29.07.2008р.) майора міліції ОСОБА_1, начальника сектору карного розшуку Шепетівського міського відділу УМВС, з 29 липня 2008 року звільнено з органів Міністерства внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).
Вважаючи звільнення незаконним, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду і просить визнати неправомірним і скасувати наказ №301о/с від 29.07.2008р. про звільнення та поновити його на службі в органах МВС.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на момент звільнення ним не було порушено службової дисципліни та не вчинено дисциплінарного проступку; під час проведення службового розслідування у нього не відбирались письмові пояснення; в наказі про звільнення не зазначено статей та пунктів нормативних актів, на підставі яких його звільнено.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги уточнили та просять суд скасувати накази №482 від 29.07.08р. по результатах службового розслідування та наказ №301 від 29.07.08р. щодо звільнення ОСОБА_1 з органів МВС.
Представник відповідача позов не визнав, вважає накази про звільнення ОСОБА_1 законними та подав письмові заперечення на позовну заяву, де вказав, що підставою для звільнення ОСОБА_1 стало вимагання та отримання ним хабара, за фактом якого відносно нього порушено кримінальну справу; вказав, що письмове пояснення у позивача не було можливості відібрати, оскільки під час проведення службового розслідування він перебував під вартою; при затриманні ОСОБА_1 вчинив опір працівникам СБУ, а тому всі ці факти в сукупності стали підставою для звільнення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року (далі –Статут), особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність за вчинення дисциплінарних проступків.
Службова дисципліна – дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно – правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів й підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. (ст.1 Статуту)
Дисциплінарний проступок – невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. (ст.2 Статуту).
У висновку службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи відносно позивача від 26.07.2008 року вказується, що за фактами вимагання та отримання хабара, а також за вчинення опору працівникам підрозділу «Альфа» УСБУ відносно ОСОБА_1 порушена кримінальна справа.
У вказаному висновку викладені обставини, які могли на час проведення службового розслідування знаходитись лише в матеріалах кримінальної справи і не могли бути відомі особам, що проводили перевірку, оскільки їх процесуальний статус щодо даної кримінальної справи не дозволяв їм приймати участь у слідчих діях [пояснення потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4 (за вироком суду вона «ОСОБА_4»)] чи іншим чином мати доступ до матеріалів справи ( посилання на пояснення підозрюваних ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та посилання на результати медичного обстеження ОСОБА_1 від 17.07.08р. і детальні відомості про отримані тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_3.).
За результати службової перевірки рекомендовано: «За зраду інтересів служби, порушення Присяги та Кодексу Честі працівника органу внутрішніх справ України, інших наказів та вказівок МВС України з питань зміцнення дисципліни та законності , вчинення дій, що підривають авторитет міліції, а саме вимагання та отримання хабара, проявлену нещирість в ході службового розслідування … ОСОБА_1 звільнити … за дискредитацію».
Вказане формулювання покладено в основу оспорюваного позивачем наказу №482 від 29.07.2008року. При цьому не зазначено: в чому полягає зрада інтересів служби; в чому конкретно полягає порушення Присяги та Кодексу Честі; які порушені «інші накази» та «інші вказівки (усні чи письмові) МВС з питань зміцнення дисципліни та законності»; чим підтверджується вимагання та отримання хабара; в чому проявлена «нещирість в ході службового розслідування».
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно ч.2 ст.16 Дисциплінарного статуту у разі проведення за фактом вчинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування в відпустці.
Відповідно до п.67 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ Української РСР 29.07.1991р. №114 (далі - Положення), особи рядового і начальницького складу (в тому числі і без позбавлення спеціального звання), підлягають звільненню зі служби в органах внутрішніх справ після вступу в законну силу вироку суду.
З матеріалів справи вбачається, що на момент звільнення вироку суду, який набрав законної сили та підтверджував вину позивача у вимаганні та отриманні хабара, не існувало. Більше того, вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2009 року у кримінальній справі №1-191/2009р. за дії, що стали підставою для звільнення - ОСОБА_1 за ст.ст.368ч.2, 342 ч.2, 189 ч.2 КК України виправданий, а дії за обвинуваченням в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ст.345 ч.2 КК України перекваліфіковані на ст.128 КК України, тобто необережне заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Згідно цього ж вироку та наданих документів - на час звільнення ОСОБА_1 за місцем служби виключно позитивно характеризувався.
ОСОБА_1, згідно наказів управління МВС України в Хмельницькій області №301о/с від 29 липня 2008 року та №482 від 29.07.2008 року, звільнено за проступки, які на момент звільнення не були доведенні в законному порядку чи встановлені обвинувальним вироком суду, а факт порушення кримінальної справи сам по собі не є дисциплінарним проступком і не може розцінюватись як дискредитація органів внутрішніх справ.
Відповідно до п.14 Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.
ОСОБА_1 не був повідомлений про проведення відносно нього службового розслідування та про його результати, в рамках проведення перевірки пояснення від нього не відбирались, що спростовує формулювання в наказі про проявлену нещирість позивача в ході службового розслідування.
Згідно п.24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).
За вищенаведених обставин позивач підлягає безумовному поновленню на роботі і на його користь має бути стягнена з відповідача середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу.
У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Згідно довідки завідувача фінансового сектору Шепетівського МВ УМВС України в Хмельницькій області №19367 від 25.12.2009 року середньомісячне грошове утримання на дату звільнення ОСОБА_1 становило 2433,10 грн. Тривалість вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 29липня 2008року по 28 грудня 2009року включно складає повних 17 місяців і на його користь підлягає стягненню 41362,70грн. (при розрахунку: 2433,10грн.середньомісячне утримання х 17місяців).
Відповідно до ст.256 ч.1 п.п.2, 3 КАС України постанови суду про присудження виплати зарплати та іншого грошового утримання в межах стягнення за один місяць, а також поновлення на посаді виконуються негайно.
Керуючись Конституцією України, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ,
ст.ст. 160, 163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов задоволити.
Наказ Управління МВС України в Хмельницькій області №482 від 29.07.2008 року в частині про звільнення з посади начальника сектора карного розшуку Шепетівського МВ УМВС України в Хмельницькій області майора міліції ОСОБА_1 визнати неправомірним і скасувати його у цій же частині.
Визнати неправомірним та скасувати наказ №301о/с від 29.07.2008 року по особовому складу Управління МВС України в Хмельницькій області в частині звільнення з органів МВС України в запас Збройних Сил України за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) майора міліції ОСОБА_1 начальника сектору карного розшуку Шепетівського міського відділу УМВС з 29 липня 2008 року
Зобов’язати Управління МВС України в Хмельницькій області поновити ОСОБА_1 на посаді та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 29.07.2008р. по 28.12.2009р. включно в сумі 41362 грн. 70 коп.
У відповідності до ст.256 ч.1 п.п.2,3 КАС України в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового утримання за один місяць в розмірі 2433,10 грн. постанову суду допустити до негайного виконання.
У відповідності до ст.186 КАС України заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
С у д д я