ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-8205/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 грудня  2009 року         м. Львів

Львівський окружний  адміністративний суд в складі:

Головуючого судді -                     Качур Р.П.,

За участю секретаря судового засідання -             Дрозди І.С.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України

з участю:

представника позивача Бойко В.Я. (довір. № 29/8221 від 26.11.2009 року),

відповідача ОСОБА_1,

перекладача  ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

14 грудня 2009 року Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1, при спробі незаконного перетину державного кордону України і Республіки Польща поза пунктами пропуску через державний кордон на напрямку 684 прикордонного знаку, на відстані 1000 м від лінії державного кордону 04.11.2009 року о 02 год.15 хв., був затриманий працівниками прикордонної варти Республіки Польща.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. В судовому засіданні позивач просить суд постановити рішення про примусове видворення громадянина Російської Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України та затримати громадянина Російської Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на термін необхідний для видворення в примусовому порядку до шести місяців з метою підготовки документів на примусове видворення, з утриманням в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Відповідач позов визнав в повному обсязі, а також визнав, що він є саме ОСОБА_1.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з ч.4 ст.50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Судом встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, про що позивач уточнив в судовому засіданні, при спробі незаконного перетину державного кордону України і Республіки Польща поза пунктами пропуску через державний кордон на напрямку 684 прикордонного знаку, на відстані 1000 м від лінії державного кордону 04.11.2009 року о 02 год.15 хв., був затриманий працівниками прикордонної варти Республіки Польща.

04.12.2009 року Жовківським районним судом Львівської області громадянина Російської Федерації ОСОБА_1  визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, ч.2 ст. 204-1 КУпАП та обрано відносно нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту.

Судом встановлено, що він тимчасово не працює, не одружений, працевлаштуватись на території України не має змоги, родичів на території Україні не має. Суд бере до уваги доводи позивача щодо наявності обґрунтованих підстав вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду.

Представлені позивачем документи та пояснення відповідача, як письмові, так і в судовому засіданні, свідчать про те, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в   Україну або іншу державу Європи на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством України, законодавством інших держав, не завдавши шкоди національним інтересам України. Проте, знаючи про можливість легально в'їхати до держав Європи, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб.

 Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше, ніж шість місяців.

Аналогічна норма міститься в п. 3.1.1, 3.І.3 Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом МВС України 16.10.2007 року № 390.

Встановлені судом обставини, а саме: відсутність у громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 близьких родичів, власного житла, постійного джерела існування та законних представників на території України, незаконне перетинання ним державного кордону з метою подальшого транзитного пересування без належним чином оформлених проїзних документів по території України з метою виїзду до республіки Польща, свідчать про те, що ним порушені вимоги ст. 25, ст. 28 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без і громадянства», тому згідно вимог ч. ч. 2,5 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» він підлягає примусовому видворенню за   межі  України.

Крім того, відповідач визнає факт незаконного перетинання кордону держави України без відповідного дозволу та порушення норм чинного законодавства України.  

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» затримання і примусове видворення з України іноземця може бути здійснене органом охорони державного кордону тільки на підставі постанови адміністративного суду, яка приймається судом, якщо є обґрунтовані підстави  вважати, що він буде ухилятися від виїзду після прийняття рішення про видворення.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17-19, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Примусово видворити громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження за межі України.

Затримати громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на термін необхідний для видворення в примусовому порядку до шести місяців з метою підготовки документів на примусове видворення, з утриманням в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.  

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 18 грудня 2009 року.

    Суддя                              (підпис)                                              Р.Качур

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                        Р.Качур