ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2010 року                                       справа № 2а-6034/09/2370

09 год. 50 хв.                                                          м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,    

при секретарі – Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача – Левченка В.А. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області до малого приватного підприємства «Вегас» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

    ВСТАНОВИВ:  

Державна податкова інспекція у Чигиринському районі Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом до малого приватного підприємства «Вегас» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі   340 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем були порушені вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, внаслідок чого застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 340 грн., які відповідачем сплачені не були.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

До судового розгляду справи за вх. № 22 від 04.01.2010 року на адресу суду від представника відповідача за довіреністю надійшло заперечення на позов, згідно якого представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства України органи державної податкової служби не вповноважені правом чи обов’язком стягувати штрафні (фінансові) санкції, що не є, у свою чергу, податковими зобов’язаннями чи боргом.

Крім того, згідно вказаного заперечення представник відповідача просив розглянути справу без участі відповідача та його представника.

Відповідач в судове засідання не з’явився та не направив представника,   хоча був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в установленому порядку.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  вважає, що неприбуття  в судове засідання без  поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

 Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення   представника позивача ,  всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що м але приватне підприємство «Вегас» зареєстроване 19.10.1998 року виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 15561050001002096 та взято на податковий облік в державній податковій інспекції у Чигиринському районі.

30.12.2008 року о 17 годині 35 хвилин співробітниками державної податкової інспекції в Білогірському районі Автономної Республіки Крим проведено перевірку господарської одиниці МПП «Вегас», яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Белогірськ, вул. Луначарського, 21 за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Під час перевірки було встановлено, що в залі гральних автоматів, за вищевказаною адресою знаходився гральний автомат «Рулетка» з 8 гральними місцями та 8 купюроприймачами, але не був обладнаний запам’ятовуючим пристроєм (фіскальною пам’яттю). На момент проведення перевірки вказаний ігровий автомат було ввімкнено та не фіскалізовані.

Таким чином, перевіркою був встановлений факт порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.

За результатами проведеної перевірки був складений акт № 2840/01/14/23/30199999 від  30.12.2008 року.

 На підставі акта проведеної перевірки та п. 2 ст.17 Закону № 265/95-ВР державною податковою інспекцією у Чигиринському районі винесено рішення № 0000102302 від 19.01.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340 грн. (1 гральний автомат х 340 грн. (17 грн.  х 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.

Судом встановлено, що на момент проведення перевірки відповідач здійснював діяльність у сфері грального бізнесу на території України за отриманою ліцензією та торговими патентами у відповідності до чинного на той момент законодавства.

Суд зазначає, що спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від  6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – «Закон № 265/95-ВР»). Гральний бізнес належить до сфери послуг, а тому на нього розповсюджується дія Закону № 265/95-ВР.

Відповідно до статті 1 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано ст.ст. 15-16 Закону № 265/95-ВР.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 265/95-ВР визначено, що контроль за суб’єктами підприємницької діяльності щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України, шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Стаття 2 Закону № 265/95-ВР визначає реєстратор розрахункових операцій, як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Також цією статтею Закону № 265/95-ВР до електронних контрольно-касових апаратів відносяться торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники - жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг).

Відповідно до пункту 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та (або в безготівковій формі) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (при продажу товарів) наданні послуг (у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

В той же час, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» від 18 лютого 2002 р. № 199, зокрема, п. 1 визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг), іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом.

Додатком 4 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 р. № 13 встановлені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами, зокрема, п. 1 визначено, що дія цих вимог поширюється на гральні автомати в частині виконання ними фіскальних функцій і обліку кількості жетонів або їх замінників - кредитів, які використовуються у грі на цьому автоматі.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95-ВР фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Враховуючи, що гральний автомат це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата, програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично, враховуючи внесення ставки, яка обліковується автоматом і ним же визначається розмір виграшу.

Таким чином, використання одного реєстратору розрахункових операцій, який встановлений і використовується в залі, де знаходиться 1 гральний автомат, що не обладнаний фіскальними блоками, є порушенням вимог п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, виходячи з того, що послуги в даному випадку надаються не залою гральних автоматів, а самим пристроєм (обладнанням).

Суд також зазначає, що на території України у сферах, визначених Законом № 265/95-ВР, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (частина 1 ст. 12 цього Закону).

Статтею 11 Закону № 265/95-ВР встановлено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 7 лютого 2001 р. № 121, зокрема, відповідно до п. 6 Додатка до цієї постанови, переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати, на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій мало бути здійснене до 31 грудня 2006 року.

Суд звертає увагу, що починаючи з 1 липня 2008 року Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій в розділі 3 містить модель реєстратора під назвою «Фіскал» сфера застосування якого – казино, зали гральних автоматів, фіскалізація гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів.

За таких обставин, суд приходить висновку, що працівниками податкової служби правомірно зафіксовані порушення вимог Закону № 265/95-ВР.

За результатами перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, встановлені порушення відповідачем п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, внаслідок чого ДПІ у Чигиринському районі було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.01.2009 року № 0000102302  на суму 340 грн. Дане рішення отримано відповідачем 20.01.2009 року.

Відомостей щодо оскарження та наступного скасування вказаного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій суду надано не було.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР встановлена ст. 17 цього Закону, зокрема, п. 2 зазначеної статті визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001 за N 268/5459.

Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР  суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З урахуванням викладеного, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інших доказів сторони суду не надали та не назвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, ч. 4 ст. 94, ч.2 ст.128, ст. ст.  158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд –

ПОСТАНОВИВ:  

   Адміністративний позов задовольнити повністю.

   Стягнути з малого приватного підприємства «Вегас» (20901, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Щорса, 39, код ЄДРПОУ 30199999) до бюджету через державну податкову інспекцію в Чигиринському районі Черкаської області (20901, Черкаська область, м. Чигирин,  вул. Б.Хмельницького, 25, код ЄДРПОУ 34458679)  штрафні (фінансові) санкції в сумі 340  (триста сорок) грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений  12 січня 2010 року.

Головуючий                                                                  С.О. Кульчицький