Справа №295/11039/18

Категорія  48

2/295/2782/18

У х в а л а

28 серпня 2018 року

Суддя Богунського районного суду м. Житомира  Ведмідь Н.В., вирішуючи питання про відкриття провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

    ВСТАНОВИВ :

Позивачка звернулася до Богунського районного суду м. Житомира з вказаною позовною  заявою, у якій просить розірвати шлюб з відповідачем та дитину залишити на подальше проживання з нею.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81  Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як роз'яснено у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Так, у позовній заяві не обґрунтована позовна вимога щодо визначення місця проживання дитини, зокрема не надано актів обстеження умов проживання як батька, так і матері, висновку органу опіки і піклування щодо рекомендацій та доцільності визначення місця проживання дитини з позивачкою, інформації щодо стану здоров’я дитини та батьків, матеріального становища батьків, можливості забезпечення належних житлових умов та умов для повноцінного розвитку дитини, тощо.

Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Як передбачено ч.4 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини та відібрання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який надає письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, а також на підставі інших документі, які стосуються справи.

Спір стосується визначення місця проживання дитини, але при подачі позову позивачем не вирішено питання про залучення у справу органу опіки та піклування у якості процесуальної сторони.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожитого мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з  п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожитого мінімуму для працездатних осіб, що на день подачі вказаної заяви до суду становить 704,80 грн.

Відповідно по п. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки у позовній заяві об’єднано дві вимоги немайнового характеру, а позивач сплачено судовий збір лише за одну вимогу немайнового характеру, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір також за вимогу про визначення місця проживання дитини у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 81, 177, 185  ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків, що не перевищує п’яти  днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя