ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"03" серпня 2006 р. | Справа № 13-23/106-06-2393А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Бойко Л.І.,
суддів Величко Т.А., Бандури Л.І.
при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін
від позивача: Сандул С.Д.
від відповідача: Ровинський О.Ю., Богдановська К.В. –від ЗАТ ВО „Одеський консервний завод”, від ПП „Енергетик” –не з’явився
від Прокуратури –Дондов В.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ ВО „Одеський консервний завод”
на постанову господарського суду Одеської області від 23.05.2006р.
у справі №13-23/106-06-2393А
за позовом СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі
до ЗАТ ВО „Одеський консервний завод”, ПП „Енергетик”
про визнання договору недійсним та стягнення 786163,95 грн.
за участю Прокуратури м. Одеси
встановила:
Постановою господарського суду Одеської області від 23.05.2006р. у справі №13-23/106-06-2393А (суддя Панченко О.Л.) адміністративний позов СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі задоволений. Договір купівлі –продажу від 3.10.2003р., б/н, укладений між ЗАТ ВО „Одеський консервний завод” та ПП „Енергетик” визнаний недійсним. Стягнуто з ПП „Енергетик” на користь ЗАТ ВО „Одеський консервний завод” 786163,95 грн. Стягнуто з ЗАТ ВО „Одеський консервний завод” на користь держави Україна 786163 грн. 95 коп. вартості отриманого товару за договором купівлі –продажу від 3.10.2003р. б/н.
Не погоджуючись з постановою суду ЗАТ ВО „Одеський консервний завод” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, в позові відмовити, посилаючись на те, що договір купівлі –продажу від 3.10.2003р. не може вважатися як укладений з метою приховування від оподаткування доходів, так як ПП „Енергетик” у своїх податкових деклараціях, наданих ДПІ у Овідіопольському районі відобразив суми своїх податкових зобов’язань, у тому числі і по договору купівлі –продажу від 3.0.03р., а ЗАТ ВО „Одеський консервний завод” правомірно включило суму в розмірі 131027,33 грн. до податкового кредиту за грудень 2003р. Крім того, СДПІ не має доказів щодо фіктивності документів, підтверджуючих придбання товарів та нарахування, як податкових зобов’язань, так і податкового кредиту ПП „Енергетик”, також не відповідає дійсності ствердження позивача, що у ПП „Енергетик” зовсім відсутня фінансово –господарська документація, не має жодного доказу порушення ПП „Енергетик” податкового законодавства, у тому числі і при здійсненні операції по договору купівлі –продажу з ЗАТ ВО „Одеський консервний завод”.
Позивач вважає постанову суду обґрунтованою і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду не грунтується на всебічному, повному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів.
ЗАТ ВО „Одеський консервний завод” зареєстровано виконкомом Одеської міської Ради 30.09.1998р. за №15561200000002292, взято на облік платника податків 29.11.2002р. за №810.
ПП „Енергетик” зареєстровано в Овідіопольському районні державної адміністрації 22.11.2002р. за №Ю0020833, засновник Оліфіровський Олександр Миколайович.
03.10.2003р. ПП "Енергетик" (продавець) та ЗАТ ВО "Одеський консервний завод" (покупець) уклали договір купівлі - продажу, згідно з яким продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар - насіння соняшнику, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Ціна за одиницю товару визначається у гривнях і зазначається в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору. Ціна товару зазначається з урахуванням ПДВ. Загальна сума цього договору відповідає сумі всіх поставок, обумовленій в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1, 2.2, 2.3 зазначеного договору). Оплата за цим договором здійснюється наступним чином: строк оплати зазначається в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору; порядок оплати - шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.1 договору).
Сторони виконали зобов'язання за договором на загальну суму 786163,95 грн., у т.ч. ПДВ - 157232,79 грн., що підтверджується наданими до суду податковими накладними, книгою обліку придбання товарів (робіт, послуг), виписками банку, тощо.
Згідно з наданим позивачем рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 26.03.2004р., яке набрало чинності, статутні документи приватного підприємства "Енергетик" та свідоцтво № 21835520 від 29.11.2002р. про реєстрацію ПП "Енергетик" платником ПДВ визнані недійсними з моменту реєстрації, скасовано державну реєстрацію ПП „Енергетик”.
СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі звернулась з позовом про визнання недійсним договору купівлі –продажу від 3.10.2003р. б/н, укладеного між ЗАТ ВО „Одеський консервний завод” та ПП „Енергетик” на підставі ст.49 ЦКУРСР, посилаючись на укладення цього договору з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Суд погодився з доводами СДПІ та задовольнив позовні вимоги, посилаючись на те, що визнання недійсними статутних документів з моменту реєстрації ПП „Енергетик” з підстав його заснування особою, що не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, заснування підприємства і здійснення його реєстрації на підставну особу, укладання в подальшому таким підприємством угоди та несплати з цього податків, свідчить про те, що укладаючи спірну угоду ПП „Енергетик” діяло з конкретною метою, спрямованою на приховування отриманих за угодою грошових коштів від оподаткування.
Судова колегія висновки суду першої інстанції вважає помилковими, виходячи з такого.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з ВПП в Одеській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ЗАО ВО „Одеський консервний завод”, за результатами якої складено акт від 18.11.2005р. №782/13-31.2/30087693/36 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ЗАТ ВО „Одеський консервний завод” код за ЄДРПОУ - 30087693, стосовно взаємовідносин з ПП "Енергетик" у жовтні, грудні 2003р.
В ході цієї перевірки було встановлено факт взаємовідносин ЗАО ВО "Одеський консервний завод" з ПП "Енергетик".
ПП "Енергетик" у якості продавця, було укладено з ЗАО ВО "Одеський консервний завод", у якості покупця, договір купівлі-продажу від 03.10.2003р. №б/н, згідно до якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до пп.2.2 пп.2.3 зазначеного договору ціна товару передбачена з урахуванням ПДВ, загальна сума даного договору відповідає сумі усіх поставок визначеної в додаткових угодах, які з невід'ємною частиною даного договору.
Виконання зобов'язань ЗАО ВО "Одеський консервний завод" по вищевказаному договору підтверджується платіжними документами: від 17.10.2003р. на суму 50 000 грн.; від 28.10.2003р. на суму 42 545,70 грн.; від 28.10.2003р. на суму 21 246 грн.; від 28.10.2003р. на суму 21 300 грн.; від 03.11.2003р. на суму 137 500 грн.; від листопада 2003р. на суму 50 000 грн.; від 13.11.2003р. на суму 75 000 грн. та податковими накладними, а саме: податкова накладна від 14.11.2003р. №1542 на загальну суму 44 316 грн., сума ПДВ 7 386 грн.; податкова накладна від 13.11.2003р. №1534 на загальну суму 22704 грн., сума ПДВ 3784 грн.; податкова накладна від 13.11.2003р. №1486 на загальну суму 262583,75 грн., сума ПДВ 43763,96 грн.; податкова накладна від 11.11.2003р. №1506 на загальну суму 23868 грн., сума ПДВ 3978 грн.; податкова накладна від 10.11.2003р. №1201 на загальну суму 137500 грн., сума ПДВ 22916,67 грн.; податкова накладна від 06.11.2003р. №1088 на загальну суму 4536 грн., сума ПДВ 756 грн.; податкова накладна від 04.11.2003р. №1072 на загальну суму 39044,40 грн., сума ПДВ 6507,40 грн.; податкова накладна від 30.10.2003р. №1001 на загальну суму 5184 грн., сума ПДВ 864 грн.; податкова накладна від 29.10.2003р. №933 на загальну суму 21300 грн., сума ПДВ 3550 грн.; податкова накладна від 28.10.2003р. №923 на загальну суму 51264 грн., сума ПДВ 8544 грн.; податкова накладна від 20.10.2003р. №852 на загальну суму 20700 грн., сума ПДВ 3450 грн.; податкова накладна від 18.10.2003р. №848 на загальну суму 53928 грн., сума ПДВ 8988 грн.; податкова накладна від 16.10.2003р. №829 на загальну суму 19990,80 грн., сума ПДВ 3331,80 грн.; податкова накладна від 09.10.2003р. №744 на загальну суму 16407 грн., сума ПДВ 2734,50 грн.; податкова накладна від 06.10.2003р. №717 на загальну суму 16740 грн., сума ПДВ 2790 грн.; податкова накладна від 04.10.2003р. №707/1 на загальну суму 46098 грн., сума ПДВ 7683 грн.
Отже, ЗАО ВО "Одеський консервний завод" згідно вищенаведених податкових накладних та платіжних доручень було сплачено ПП "Енергетик" за отриманий товар суму 786 163,95 грн. у тому числі ПДВ у сумі 157232,79 грн. За наслідками цього, ЗАО ВО "Одеський консервний завод" на сплачену суму було сформовано податковий кредит з ПДВ на суму 131 027 грн.
За змістом ст.49 ЦК УРСР недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу –в обох сторін чи однієї, від виконання угоди –обома сторонами чи однією.
Обґрунтовуючи позов СДПІ вказала, що договір купівлі –продажу від 3.10.2003р. б/н укладено ПП „Енергетик” з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, що на думку СДПІ підтверджується рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 26.03.2004р. у справі №2-490/2004, яке набрало законної сили та яким скасовано державну реєстрацію ПП „Енергетик” з 22.11.2003р. та свідоцтво про реєстрацію платником податку №21835520 з 29.11.2002р., тобто з моменту визнання недійсними установчих документів ПП „Енергетик”, це підприємство позбавлено права набування цивільних прав та обов’язків.
При цьому, позивач вважає, що встановлення умислу ПП „Енергетик” на укладання угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства було предметом дослідження у справі №2-490/2004. Між тим, як вбачається із матеріалів справи та рішення суду фактично предметом дослідження було відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не аналіз підприємницької діяльності підприємства, який свідчить про наявність протиправного умислу при укладанні угоди.
Рішення Овідіопольського райсуду є обов’язковим згідно з ч.4 ст.35 ГПК України щодо встановлених судом фактів, які мають значення для справи про визнання угоди недійсною, але суд першої інстанції не звільнений від встановлення наявності умислу на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства. У рішенні господарського суду відсутні підстави в підтвердження того, що укладаючи угоди, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства, а навпаки встановлено, що виконання зобов’язань по договору підтверджується платіжними документами, податковими накладними, із яких вбачається, що за отриманий товар сплачено 786163,95 грн., у тому числі ПДВ у сумі 157232,79 грн.
Матеріали справи свідчать, що ЗАТ ВО „Одеський консервний завод” придбало товар по спірній угоді для його використання у виробництві соняшникової халви та козинаків, товар був перероблений в загальній кількості 665,664 тн., вироблена з цього товару продукція була реалізована, на суму реалізованої продукції були нараховані та сплачені податки (ПДВ, податок на прибуток), обов’язкові платежі (збори у пенсійний фонд, податки з доходів робітників і т.д.).
Стосовно несплати податків ПП „Енергетик”, то як свідчать матеріали справи, заборгованість ПП „Енергетик” з ПДВ складає лише 182,72 грн. Висновок СДПІ про заниження ПП „Енергетик” суми податкових зобов’язань по ПДВ у розмірі 367943 грн., спростовується висновком судово–бухгалтерської експертизи №15327/15328/15329 від 30.11.2004р. (а.с.192-198).
Таким чином, висновки суду про суперечність спірної угоди інтересам держави та суспільства помилково грунтується на обставинах, які не мали правового значення для справи.
1 січня 2004 р. згідно з пунктами 1 та 2 Прикінцевих та перехідних поло жень ЦК України ЦК УРСР від 18 липня 1963 р. втратив чинність.
ЦК України, який набув чинності, не містить таких публічно-правових наслідків укладення недійсної угоди, які були встановлені ст. 49 ЦК УРСР. Цим Кодексом скасована відповідальність (правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції - стягнення в доход держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам дер жави та суспільства. Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний поря док (ст. 228 ЦК України), не є адміністративно-правова конфіскація.
За змістом ч. 2 ст. 5 ЦК України Кодекс має зворотну дію у часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи.
Таким чином, застосування судом при вирішенні спору публічно-правових санкцій, які були встановлені законом, чинним на момент укладення угоди, але відсутні в ЦК України на момент ухвалення рішення про притягнення до відповідальності, є помилковим.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Одеської області не грунтується на вимогах чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позов СДПІ по роботі з ВВП залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205,207, 212, 254 КАС України,
колегія суддів постановила:
Постанову господарського суду Одеської області від 23.05.2006р. у справі №13-23/106-06-2393А скасувати, в позові відмовити.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Судді : Л.І. Бандура
Т.А. Величко