АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-320 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Циганаш І.А.
Категорія 32 Доповідач Гайсюк О.В.
УХВАЛА
Іменем України
13 лютого 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої судді - Авраменко Т.М.
Суддів - Гайсюка О.В., Суровицької Л.В.
при секретарі - Напрюшкіній О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 грудня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2006 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення в квартиру.
Зазначала, що між нею та відповідачем 25.09.1999 року було укладено шлюб. В березні 2000 року вона як дружина відповідача вселилася в квартиру АДРЕСА_1, наймачем якої був відповідач, та прописалася в цій квартирі.
Від шлюбу народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В червні 2006 року шлюб було розірвано. Через погрози відповідача та його батька вона змушена була проживати з донькою на квартирі АДРЕСА_2
Оскільки відповідач замінив замки на вхідних дверях квартири, де вона проживає постійно, просила вселити її в квартиру АДРЕСА_1.
У вересні 2006 року позивачка доповнила позовну заяву, просила суд вселити в квартиру також і доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 60).
У вересні 2006 року до суду звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю.
Посилаючись на те, що ОСОБА_3 добровільно не бажає знятись з реєстрації в квартирі, просили суд усунути перешкоди в користуванні квартирою, шляхом зняття ОСОБА_3 з реєстраційного обліку та зобов'язати відділ реєстрації зняти ОСОБА_3 з реєстрації АДРЕСА_1 (а. с. 35).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 3 листопада 2006 року позови ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 об'єднані в одне провадження (а. с. 59).
2
В уточненій позовній заяві (а. с. 84-85) ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_3 з березня 2006 року стала постійно проживати в іншій квартирі, добровільно покинувши спірну квартиру, просили суд визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - кв. АДРЕСА_1
Рішенням Ленінського районного суду від 4 грудня 2006 року позов ОСОБА_3 задоволено, суд вирішив вселити ОСОБА_3 та її дочку в спірну квартиру. В задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ставлять питання про скасування рішення суду та просять справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема на необґрунтованість рішення суду, на неповне з'ясування судом обставин справи.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх представник, доводи апеляційної скарги підтримали.
ОСОБА_3 та її представник з доводами скарги не погодились. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін, що в спірній квартирі відкриті два особових рахунки. За окремими договорами найму наймачами кв. АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на якого відкритий особовий рахунок в КРЕП № 4НОМЕР_1(а. с. 61) та ОСОБА_1 на якого відкритий особовий рахунок НОМЕР_2 (а. с. 62).
На житлову площу, де наймачем є ОСОБА_2 з його дозволу, що не заперечує ОСОБА_2, вселилася та була прописана у 2000 році його дружина ОСОБА_3 (а. с. 67). Дозволу на вселення ОСОБА_5 в квартиру від ОСОБА_1 не вимагалось, оскільки він є наймачем за окремим договором найму і проживає окремо (а. с. 66).
Суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживають тимчасово з травня 2006 р. в спірній квартирі з поважних причин. ОСОБА_3 вимушена тимчасово нанімати інше житло через сварки та погрози з боку відповідачів. Зазначені обставини підтверджуються заявами ОСОБА_3 до начальника КРЕП № 4 від 5.05.2006 року та від 16.08.2006 року, в яких вона зазначає, що через дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вона не може проживати в квартирі та просить не об'єднувати особові рахунки і не знімати її з реєстрації в квартирі (а. с. 20,21).
На дії відповідачів, які вимагали від неї виселення з квартири, ОСОБА_3 скаржилась в Ленінський районний відділ міліції в травні 2006 року (а. с. 63).
Акти від 13.05.2006 року, 6.09.2006 p., 21.07.2006 р. (а. с. 40-42) про те, що ОСОБА_3 не проживає в квартирі з 10 квітня 2006 року не можуть бути взяті до уваги, оскільки самі відповідачі в письмових поясненнях від 10.05.2006 р. зазначають, що ОСОБА_3 мешкає в спірній квартирі (а. с. 5,6 матеріалу № 1701 про відмову в порушенні кримінальної справи).
До того ж ОСОБА_3 звернулася з позовом до суду у вересні 2006 року (а. с. 4), а шестимісячний строк передбачений ст. 71 ЖК України, навіть якщо його обчислювати з 10.04.2006 р. закінчується лише 10 жовтня 2006 року.
Із змісту позовної заяви відповідачів (а. с. 84-85) вбачається, що вони ставлять питання про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням на підставі ст. ст. 71, 72,107 Житлового кодексу України.
Оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції не було доведено, що ОСОБА_3 без поважних причин була відсутня в квартирі більше шести місяців (ч.І ст. 71 ЖК України), або вибула на постійне проживання в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті (ч.2 ст. 107 ЖК України), суд дійшов правильного висновку про те,
3
що підстав для визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням немає.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнали, що позивачка не має можливості вселитися в квартиру, оскільки вони заперечують її право на проживання і вона не має ключів від квартири.
Тому суд дійшов правильного висновку про те, що позивачка разом з донькою підлягає вселенню в квартиру, а саме в жиле приміщення, наймачем якого згідно особового рахунку НОМЕР_2 є ОСОБА_2.
Цей висновок суду відповідає положенням ст. 64 ЖК України.
Наведене свідчить про те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, по суті є правильним і справедливим, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування чи зміни.
Керуючись п.1 ч.І ст. 307, ст. ст. 308, 313, 314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя: підпис Судді: підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду Кіровоградської області О.В. Гайсюк