ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"08" серпня 2006 р. | Справа № 16/80-06-2796А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Бойко Л.І.,
суддів Бандури Л.І., Величко Т.А.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
від позивача –Чернова Т.В.
від відповідача –Волкова О.Г.
розглянувши апеляційну скаргу ПП „Агентство по торгівлі нерухомістю „Альянс-Таїрове” на постанову господарського суду Одеської області від 17.05.2006р.
у справі № 16/80-06-2796А
за позовом: Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до: ПП „Агентство по торгівлі нерухомістю „Альянс-Таїрове”
про стягнення 4688,23 грн.
встановила:
Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. (із змінами та доповненнями) 21.03.2006р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПП „Агентство по торгівлі нерухомістю „Альянс-Таїрове”4688,23 грн. штрафних санкцій за нестворене у 2004 році 1 робоче місце для інваліда.
Постановою господарського суду Одеської області (суддя С.П. Желєзна) позов задоволено, стягнуто з ПП „Агентство по торгівлі нерухомістю „Альянс-Таїрове” на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 4688,23 грн. штрафних санкцій за нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда, до державного бюджету України державне мито в сумі 51 грн.
Постанова суду мотивована тим, що невиконання ПП „Агентство по торгівлі нерухомістю „Альянс-Таїрове” нормативу робочих місць та несплата з цього штрафних санкцій призвело до ненадходження коштів до Держбюджету України, що, в свою чергу, порушує інтереси держави та соціальні гарантії прав інвалідів.
ПП „Агентство по торгівлі нерухомістю „Альянс-Таїрове”, не погодившись із постановою суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам діючого законодавства України та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств, об’єднань, установ, незалежно від форм власності та господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від загальної чисельності працюючих.
Згідно ст. 20 вищезазначеного Закону України, підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де кількість працюючих менша, ніж встановлено нормативом, щорічно сплачують відділенню Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції в розмірі середньомісячної заробітної плати на відповідному підприємстві.
Згідно п.3 Положення про робочі місця інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314, із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 19 від 10.01.2002р., робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Відповідно до п.5 вказаного Положення, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Середньооблікова чисельність штатних працівників за 2004р. у ПП „Агентство по торгівлі нерухомістю „Альянс-Таїрове” склала 34 особи. У відповідності з нормативом місць відповідач повинен був створити 1 місце (34 Х 0,04 =1).
Як вбачається із акту перевірки від 22.11.2005р. на підприємстві фактично інваліди не працювали.
Однак із переліку працюючих інвалідів-штатних працівників за 2004р., на підприємстві у цьому році була зайнята 1 особа-інвалід, але зазначене не враховано судом першої інстанції при прийнятті постанови з тих підстав, що вона працювала неповний календарний рік.
Між тим, нормами вищевказаного Закону відповідальність підприємства настає лише у випадку не зайняття інвалідом робочого місця і не пов’язується з тривалістю його роботи на підприємстві.
Таким чином, відповідач виконав норматив, визначений ст.19 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, на підставі чого, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
постановила:
Постанову господарського суду Одеської області від 17.05.2006р. у справі № 16/80-06-2796А скасувати, в позові відмовити.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Судді : Л.І. Бандура
Т.А. Величко