щ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" листопада 2009 р. справа № 2а-711/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Кожана М.П.
суддів: Проценко О.А., Бишевської Н.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2009 року по справі №2а-711/09 (кат.стат.обліку-2.19) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2008 року позивач звернувся до суду з вимогами, в яких просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 01.06.2008 року, зобов’язати відповідача нарахувати на користь позивача недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007роки в сумі 2733гривні 30копійок; зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати позивачу, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2008рік в сумі 1158гривень 60копійок.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2009 року по справі №2а-711/09 позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 01.06.2008р. в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік – з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., за 2008р. – з 22.05.2008р. по 01.06.2008р.
Не погодившись з постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог.
Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2009 року дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кожана М.П., Проценко О.А., Бишевської Н.А.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції вірно відмовив позивачу в задоволені позовних вимог за 2006 рік. Так, Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік” було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, однак Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV дію цієї статті було відновлено, але встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5, запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно –правових актів не видавалось, тому і підстав для нарахування підвищення у 2006 році не було.
Дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік була призупинена п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані неконституційними.
Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року – були відсутні, оскільки дії відповідача щодо невиплати у цей період підвищення до пенсії ґрунтувалися на Законі України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, який діяв на той час.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” у 2007 році не здійснював, а також не проводив виплату.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тому, підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року – були відсутні, оскільки позивачу пенсія з підвищенням на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність виплачувалася.
Проте, рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” щодо викладення положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в новій редакції.
Таким чином, дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відновлено, тому суд першої інстанції правомірно зобов’язав відповідача провести перерахунок та виплату підвищення з 22.05.2008 року.
При цьому необхідно зазначити, що розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік, а саме 2007р., 2008р.
Доводи відповідача про відсутність виплат у зв`язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України не може бути підставою для відмови в задоволені позовних вимог так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями, в тому числі при відсутності достатніх коштів за рахунок власних з наступних їх погашенням з Державного бюджету України.
Згідно частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Між тим, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду зазначивши про зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за 2008р. – з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., оскільки судом першої інстанції не вирішено дані позовні вимоги.
Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Запоріжжя – залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2009 року по справі №2а-711/09 – змінити.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Запоріжжя провести перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням норм ч.1 ст.28 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне соціальне пенсійне страхування” за 2008р. – з 22.05.2008р. по 31.12.2008р..
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: М.П. Кожан
Судді: О.А. Проценко
Н.А. Бишевська