УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/1202/18 Головуючий у 1-й інст. Скиба М. М.

Категорія 48 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

за участю секретаря Кучерявого О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 274/1202/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 червня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Скиби М.М. у м. Бердичів

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом в обґрунтування якого зазначала, що з 13.08.2005 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2, який було розірвано рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.09.2012, від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 15.05.2012 було стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в сумі 500 грн 00 коп., щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначала, що в неї змінився матеріальний стан, оскільки зросли витрати на утримання дитини у зв'язку із ростом цін на продукти та одяг, збільшився розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а тому просила суд змінити розмір аліментів, стягнувши з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки ? частку його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначає, що його не було належним чином повідомлення про дату, час та місце слухання даної справи, чим суд порушив його право на захист. Вказує, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення його матеріальний стан не покращився, а навпаки погіршився, він має на утриманні маленьку дитину та дружину, проживає разом із батьками.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2005 року, від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.09.2012 було розірвано шлюб між сторонами, доньку ОСОБА_3 було залишено проживати разом із матір'ю та стягнуто аліменти із ОСОБА_2 на утримання дитини - 500 грн 00 коп. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 звертаючись до суду із позовною заявою про збільшення розміру аліментів посилалася на те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями СК України мінімальний розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам не відповідає, витрати на утримання дитини істотно збільшилися, зменшилась купівельна спроможність присудженої суми, яка позбавляє можливості позивача забезпечити належне утримання дитини.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції обґрунтовував свою позицію тим, що позивачем наведено достатньо підстав для збільшення розміру аліментів.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд Житомирської області вважає, що зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Згідно частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Судом встановлено, що малолітня дитина проживає разом із матір'ю і перебуває на її утриманні, також ОСОБА_1 отримує допомогу одинокої матері на сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_2 сплачує аліменти на доньку - ОСОБА_3 - 500 грн 00 коп. щомісячно. Відповідач одружений та від шлюбу має дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Той факт, що ОСОБА_2 одружений та має на утриманні маленьку дитину не є достатньою підставою зменшення розміру аліментів, а також не звільняє його від обов'язку утримувати до досягнення повноліття дитину, батьком якої він є.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України, до якої внесено зміни Законом України № 2037-УІП «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08 липня 2017 року, визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» з 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1860,00 грн, тобто відповідач сплачує аліменти в розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством.

Суд першої інстанції, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої доньки у меншому за мінімальний розмір, встановлений статтею 182 СК України, призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.

Крім того, батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дитини.

Апеляційний суд приходить до висновку, що розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись. Прийняття Закону «Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів» спрямоване на посилення захисту прав дитини на належне утримання, а тому є підставою для зміни розміру стягнутих з відповідача аліментів.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з наведеним, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді