УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/642     Головуючий у суді 1-ї інстанції:   Борташевич В.Ф.

Категорія 51     Доповідач: Рафальська І.М:

РІШЕННЯ

Іменем України

13 серпня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого Рафальської І.М..

суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С.В.,

при секретарі Сухоребрій Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до ВАТ „Агромаш" М.Бердичева Житомирської області про
стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку за
апеляційною скаргою позивача на рішення Бердичівського міськрайсуду Житомирської
області від 16 серпня 2007 року,    

встановила:

У березні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, у якому вказував, що 1.02.2005 року він був прийнятий на посаду генерального директора ВАТ „Агромаш". Наказом № 020-к від 1.03.2007р. він був звільнений з посади по переводу до ВАТ „Бердичівський машинобудівельний завод „Прогрес" за п.5 ст.36 КЗпП України. У день звільнення з ним не було проведено належного розрахунку. Заборгованість складається з незаконних утримань з зарплати, зарплати за лютий 2007р., компенсації за невикористану відпустку. Просив стягнути з відповідача невиплачену суму заборгованості.

У липні 2007р. позивач збільшив позовні вимоги - просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку - 3454 грн.44 коп.

У судовому засіданні позовні вимоги зменшив, просив стягнути лише середній заробіток за час затримки розрахунку.

Рішенням Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 16 серпня 2007
року позов задоволено частково.    

Стягнуто з ВАТ „Агромаш" М.Бердичева Житомирської області на користь позивача 234 грн.44 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку, 51 грн. держмита та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У апеляційній скарзі позивач просить рішення райсуду скасувати, оскільки вважає його незаконним, а справу направити на новий розгляд,    не погоджується із розміром стягнутої суми.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як видно з матеріалів справи, позивач працював у відповідача на посаді генерального
директора. Наказом № 020-к від 1 березня 2007 року він був звільнений з роботи за п.5 ст.36
КЗпП України.    

На час звільнення з позивачем не було проведено належного розрахунку. Так, з видаткового касового ордеру /а.с.41/ вбачається, що 7 червня 2007 року ОСОБА_2 була виплачена заборгованість по зарплаті у розмірі 350 грн.

Згідно ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", у разі непроведения розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у зазначених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Міськрайсуд, стягуючи середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 234 грн. 44 коп., виходив /як зазначено в рішенні/ з середньомісячного заробітку у розмірі 52 грн.34 коп.

Проте, з таким висновком не можна погодитись.

Так, з довідки відповідача/а.с.30/ вбачається, що середньомісячна заробітна плата позивача становить 857грн.72 коп., пропорційно заборгованості у розмірі 350 грн. вона повинна становити 40%. /350x100:857/, а значить 350 грн. Час затримки розрахунку /з часу звільнення позивача до виплати йому заборгованості відповідачем /7.06.07р./ складає З місяці 4 дні. Отже, середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку складатиме 1120 грн./350 грн. х 3 місяці 4дні/.    

За вищенаведених обставин рішення райсуду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача середньомісячного розрахунку за час затримки розрахунку у розмірі 1120 грн.

Керуючись ст.ст. 117 КЗпП України, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 16 серпня 2007 скасувати, ухваливши нове рішення.

Стягнути з ВАТ „Агромаш" м. Бердичева Житомирської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 1120 /одна тисяча сто двадцять/грн.

Стягнути з ВАТ „Агромаш" м. Бердичева Житомирської області на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати за інформаційно-технічний розгляд справи /витрати на розрахунковий рахунок 31210259701002 УДК у м.Житомирі, банк отримувача ГУДКУ у Житомирській області, код 22062319, МФО 811039/ у розмірі 30 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.