Справа - № 22ц-7099/08    

Головуючий в 1-й інстанції - Ткаченко І.Ю.,

Категорія -45    

Доповідач - Сіромашенко Н.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого     Петренко І.О.,

суддів     Сіромашенко Н.В., Котушенко С.П.,

при секретарі     Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-і особи: Виконавчий комітет Красногвардійської у м. Дніпропетровську ради, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів, земельне управління Дніпропетровської міської ради про усунення перешкод щодо користування земельною ділянкою, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2007 року в задоволенні вищевказаного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушила питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення, посилаючись на те, що рішення суду було ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19 квітня 2001 року №981 на підставі договору оренди ОСОБА_1 було надано у довгострокову оренду строком на 15 років, а саме: до 19 квітня 2016 року, для проектування, улаштування та експлуатації металевого гаража за рахунок земель, не виділених у власність або користування, земельну ділянку по вул.  Чичеріна в м. Дніпропетровську площею 0, 0021 га та закріплено згідно з планом земельної ділянки прилеглу територію для благоустрою та прибирання. На зазначеній земельній ділянці площею 0, 0021 га ОСОБА_1 був влаштований металевий гараж, яким вона користується і в даний час. При цьому ОСОБА_1 не було надано доказів стосовно того, що спірна прилегла територія до гаражу була передана їй в оренду, планом земельної ділянки, доданим до вищевказаного рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, розміри прилеглої території для благоустрою та прибирання не зазначено, а тому суд був позбавлений можливості зробити висновок щодо її меж та порушення її права у користуванні. Посилання ОСОБА_1 на п.3.25, абз. 2 Державних будівельних норм (ДБН 360-92**), згідно з якими відстань між парканом та гаражем повинна бути не менше 1, 0м, судом 1-ї інстанції не були прийняті до уваги з тих підстав, що зазначеними нормами точна відстань не встановлена, а до повноважень суду не входить визначення розміру земельної ділянки та закріплення його за громадянами. Оскільки ОСОБА_1 стверджувала, що матеріальна та моральна шкода завдана їй внаслідок протиправних дій відповідачів, але доказів відносно того, що їх дії були визнані такими у встановленому чинним законодавством, не надала, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і в цій частині.

Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, та, керуючись ст. ст. 93, 152 ЗК України, 23, 1166, 1167, 1195 ЦК України, правильно прийшов до висновку про відмову в задоволенні даного позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків суду 1-інстанції та висловлювання незгоди щодо них, а тому не заслуговують на увагу.

Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції є законним і обгрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 25 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.