Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
23 вересня 2008 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді..................Романова О.В.,
суддів.........................Шеніна П.О. і Яковлєва С.В.,
з участю
прокурора............................Руденка В.І.
та засудженого........................ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Любарського районного суду Житомирської області від 19 червня 2008 року, -
Цим вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Гурівці Козятинського району Вінницької області, громадянин України, невійськовозобов'язаний, із середньою освітою, непрацюючий, одружений, житель с Перетік Любарського р-ну Житомирської обл., раніше судимий :
1. 20.07.1992 р. за ст.ст.19 ч.4, 140 ч.2, 208, 42 КК України 1960 року на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;
2. 29.06.2000 р. за ст.ст.165 ч.1, 172 ч.1, 42, 45 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у сфері залізничного транспорту умовно з випробувальним строком 2 роки та зі сплатою штрафу 1020 грн. ;
3. 09.01.2004 р. Солом'янським районним судом м. Києва за ст.ст.358 ч.2, 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 20.12.2005 р. умовно-достроково на 6 місяців 8 днів,
засуджений :
- за ст. 190 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ст.358 ч.3 КК України на 6 місяців арешту ;
- за ст.358 ч.1 КК України на 6 місяців арешту.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення
Справа № 11 - 590 / 2008
Головуючий у суді 1-ої інстанції Шидловський В.Б.
Категорія ст.190 ч.3, 358 ч.ч.1,3 КК України
Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлєв С.В.
менш суворого покарання більш суворим остаточно засудженому ОСОБА_5 призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_5 залишено попередній - взяття під варту.
Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_5 постановлено обчислювати з 29 лютого 2008 року.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_5 на користь Житомирської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" 45.591 (сорок п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одну) грн. 87 коп. заподіяної шкоди, з яких :
- 36.692 грн. 40 коп. заборгованості по кредиту на рахунок НОМЕР_1 ;
- 512 грн. 79 коп. нараховані та не сплачені відсотки на рахунок НОМЕР_2 ;
- 3.854 грн. 97 коп. нараховані та не сплачені відсотки на рахунок НОМЕР_3 ;
- 413 грн. 54 коп. нараховані та не сплачені відсотки на рахунок НОМЕР_4 ;
- 5.044 грн. 50 коп. нараховані відсотки на рахунок НОМЕР_5.
Всі вказані рахунки відкриті в Житомирській обласній дирекції „Райффайзен Банк Аваль", отримувач ОСОБА_5, код отримувача НОМЕР_6, МФО 311528.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_5 300 (триста) грн. 48 коп. судових витрат за проведення почеркознавчої експертизи, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок 35229005000096, МФО 811039, код 25574601 УДК в Житомирській області, одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, призначення платежу „За почеркознавчу експертизу".
Речовий доказ по справі, який знаходяться на зберіганні в Любарському РВ УМВС України в Житомирській області - автомобіль ВАЗ-21112, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_7, після набрання вироком законної сили постановлено повернути Житомирській обласній дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" для подальшої його реалізації та погашення боргу за вказаним кредитом.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
Так, приблизно в кінці липня 2006 року ОСОБА_5 з метою отримання кредиту на придбання автомобіля у Любарському відділенні „Райффайзен Банк Аваль", що розташоване в смт. Любар Любарського р-ну Житомирської обл. по вул. Черняховського, 4, придбав у невстановленої слідством особи підроблені довідки про доходи з печаткою ТОВ „Недвар", яке розташоване в с Білогородка Києво-Святошинського р-ну Київської обл., на себе та свою дружину - ОСОБА_8, яка виступала поручителем по кредиту.
10 серпня 2006 року ОСОБА_5, усвідомлюючи те, що вказані довідки про доходи підроблені, подав їх до Любарського відділення „Райффайзен Банк Аваль" і, склавши з банківською установою кредитний договір № 014/7835/73/89508 від 10 серпня 2006 року, отримав споживчий кредит в розмірі 42.150 грн. 00 коп. на придбання автомобіля.
Приблизно 10-15 жовтня 2006 року ОСОБА_5, продовжуючи свої злочинні дії з метою підтвердження того, що він разом із своєю дружиною і далі офіційно працюють в ТОВ "Недвар", придбав у невстановленої слідством особи дві чисті довідки про доходи з печаткою зазначеного підприємства на себе та свою дружину. Підробивши дані довідки, тобто внісши* туди записи та поставивши підписи від імені керівництва товариства, ОСОБА_5 надав вказані довідки до Любарського відділення „Райффайзен Банк Аваль", підтвердивши цим свою платоспроможність по кредиту.
В результаті шахрайських дій ОСОБА_5 Любарському відділенню „Райффайзен Банк Аваль" було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 44.328 грн.57коп..
В апеляції засуджений ОСОБА_5, просить пом'якшити призначене йому покарання, спираючись на свою юридичну необізнаність і порушення його права на захист. При цьому посилається на те, що він свою вину визнав повністю, сприяв розкриттю злочинів, у скоєному щиро розкаявся.
Крім того : під час досудового слідства ним було частково відшкодовано заподіяні збитки - сплачено 13.475 грн. на рахунок 1993323099, МФО 311528 ; за вироком суду придбаний автомобіль було повернуто дирекції „Райффайзен Банк Аваль" ; на час винесення вироку автомобіль ВАЗ-21112, який ним був придбаний був реалізований дирекцією банку заступнику начальника Любарського РВ УМВС України в Житомирській області за 36.692 грн. 40 коп..
З огляду на останнє автор апеляції просить розібратися із законністю прийнятого судом рішення щодо цивільного позову.
Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Яковлева СВ., пояснення засудженого ОСОБА_5, який підтримав апеляцію з підстав, наведених у ній, думку прокурора Руденка В.І., який вважав апеляцію засудженого частково обгрунтованою, а вирок суду підлягаючим скасуванню в частині вирішення цивільного позову з направленням справи на новий судовий розгляд в цій частині, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, при обставинах, викладених у вироку, доведена сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів і автором апеляції не оспорюється, як і не оспорюється правильність кваліфікації його дій. З даними висновками і оцінкою доказів погоджується й колегія суддів, так як докази вини засудженого, які наведені у вироку, узгоджуються між собою і давали суду всі підстави для прийняття зазначеного рішення у справі.
Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд правильно керувався загальними засадами призначення покарання і у відповідності зі ст.65 КК України врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання, і колегія суддів вважає, що призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів. З врахуванням цього суд призначив йому за ст.190 ч.3 КК України мінімальне покарання, а за ст.358 КК України - близькі до мінімальних розмірів. Тому колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення призначеного йому покарання і> вважає його доводи з цього приводу безпідставними.
Відповідно до ст.64 п.4 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню ряд обставин, в тому числі характер і розмір шкоди, завданої злочином.
З матеріалів справи вбачається, що під час досудового слідства цивільним позивачем - ВАТ „Райффайзен Банк Аваль", був заявлений позов до ОСОБА_5 на загальну суму 44.328 грн. 57 коп. (а.с.45-46).
В суді позивачем був збільшений розмір позову до 45.591 грн. 87 коп. та уточнено номера рахунків, на які слід перераховувати кошти (а.с.273-274).
До позовних заяв цивільним позивачем повинні були додані документи, в тому числі розрахунок заборгованості, однак такі не були надані, хоча такий розрахунок повинен бути, так як залишилась нез'ясованою сума фактично погашеного ОСОБА_5 кредиту, що впливає на визначення розміру боргу, який підлягає стягненню. На дану обставину суд не звернув увагу.
Не звернув увагу суд при вирішенні цивільного позову й на ту обставину, що згідно договору поруки № 014/7835/73/89508-1 від 10 серпня 2006 року поручителем по кредитному договору між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_5 є ОСОБА_8, а автомобіль ВАЗ-21112, на придбання якого ОСОБА_5 отримав кредит, знаходиться у заставі згідно договору (а.с.90, 94-95, 118).
Задовольняючи позов в повному обсязі і вирішуючи питання речового доказу - автомобіля ВАЗ-21112, суд не звернув увагу на те, що може мати місце подвійне стягнення боргу. Крім того, при вирішенні цивільного позову необхідно визначити залишкову вартість даного автомобіля.
В апеляції та своїх поясненнях засуджений посилався на ту обставину, що під час досудового слідства ним було погашено 13.475 грн.. Ця обставина також не була перевірена судом.
За наведених вище обставин не можна визнати вирок в частині вирішення цивільного позову законним і обгрунтованим. Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. Скасування вироку в частині вирішення цивільного позову не впливає на кваліфікацію дій винного, так як при новому судовому розгляді буде розглядатись питання лише щодо розміру заподіяних збитків.
Що ж стосується інших обставин, про які йдеться в апеляції, то їх з'ясування не впливає як на доведеність винності засудженого, так і на правильність кваліфікації його дій.
Суттєвих порушень норм кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування вироку, у справі не встановлено.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
ухвалила:
апеляцію засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Любарського районного суду Житомирської області від 19 червня 2008 року щодо нього ж в частині вирішення цивільного позову в кримінальній справі скасувати, а справу в цій частині повернути до того ж суду на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В решті цей вирок залишити без зміни.