Справа № 11-154/07 Головуючий у 1 інстанції Восковська О.А.
ч.З ст. 15, 2.3 ст.289, Доповідач Польовий М.І.
ч.З ст. 15, ч.З ст. 185 КК України
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 березня 2007 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Польового М.І.
суддів Олексюка Я.М., Пазюка О.С
з участю прокурора ОСОБА_1
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4, заступника Ковельського міжрайонного прокурора на вирок Ковельського міськрайонного суду від 19 грудня 2006 року, яким ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Мегіон Тюменської області Російської Федерації, громадянин України, українець, непрацюючий, проживаючий в АДРЕСА_1, судимий 11.06.2001 року Ковельським міським судом за ст.ст. 19 ч.б, 144 ч.З, 140 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково згідно постанови Ківерцівського районного суду від 04.02.2005 р. на 2 місяці 24 дні, -
засуджений за ч.З ст. 15, ч.З ст.289 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.З ст. 15, ч.З ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 призначено покарання 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 постановлено рахувати з 16 червня 2006 року.
Вирішено також судом питання щодо судових витрат та речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 засуджений за те, що 16 червня 2006 року, близько 4 години ранку, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом та комплектів накидних ключів для ремонту автомобілів, за попередньою змовою з невстановленою особою, проламавши ломом вхідні двері, проник в гараж, що
2
розміщений в гаражному масиві «Машинобудівник» в м.Ковелі, звідки повторно намагався заволодіти автомобілем «Мерседес-Бенс S 300 ТД» потерпілого ОСОБА_5 вартістю 142157,50 грн. та комплектами накидних ключів загальною вартістю 850 грн., що належать ОСОБА_6, але не зміг довести свої злочинні наміри до кінця, поскільки був затриманий на місці вчинення злочину працівниками міліції.
В апеляції засуджений ОСОБА_4, не оспорюючи доведеності винності і правильності кваліфікації дій за ч.З ст. 15, ч.З ст. 185 КК України, посилається на те, що за ч.З ст. 15, ч.З ст.289 КК України засуджений безпідставно і просить вирок в цій частині скасувати, а за вчинення замаху на крадіжку майна пом'якшити призначене покарання, виключити кваліфікуючу ознаку - вчинення цього злочину за попередньою змовою групою осіб. Посилається на те, що умислу на заволодіння транспортним засобом не мав, а проник в гараж з метою викрадення накидних ключів для ремонту автомашини. Доказів його винності у замаху на заволодіння транспортним засобом по справі не добуто. Також не доведено, що він діяв за попередньою змовою в групі з нестановленою особою. Крім того, суд призначив йому надто суворе покарання.
Заступник Ковельського міжрайонного прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ч.З ст. 15, ч.З ст.289 на ч.З ст. 15, ч.2 ст.289 КК України, оскільки реальних збитків потерпілому не спричинено, а в решті вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, прокурора та засудженого, які апеляції підтримали, захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які апеляцію засудженого підтримали, дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила, що апеляція захисника Ковельського міжрайонного прокурора підлягає до повного задоволення, а апеляція засудженого підлягає до часткового задоволення.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_4. замахів на незаконне заволодіння транспортним засобом та чужим майном підтверджується перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав відповідну оцінку.
Зокрема, сам ОСОБА_4 визнав, що 16 червня 2006 року, близько 4 години ранку, з метою крадіжки, зробивши пролом в дверях, проник в гараж потерпілого і там був затриманий працівниками міліції.
Ці обставини підтверджуються показаннями потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколом огляду місця події, протоколом огляду речових доказів, висновком трасологічної експертизи.
Твердження ОСОБА_4 про те, що заволодівати автомашиною він умислу не мав були предметом ретельного дослідження в суді і з обгрунтуванням спростовані з наведенням у вироку відповідних мотивів.
Підстав сумніватися у правильності даного висновку у суду немає.
Той факт, що ОСОБА_4 неодноразово цікавився ходом ремонту автомашини потерпілого, знав про його завершення, проникнувши в гараж, відразу сів за кермо автомашини і в ній був затриманий, мав на руках рукавички,
З
раніше вже неодноразово викрадав транспортні засоби і за це засуджувався стверджує про те, що він мав намір заволодіти автомашиною потерпілого.
Із показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_4 намагався вчинити злочин з іншою особою.
Підстав не вірити показанням даних свідків у суда не було, оскільки вони послідовні і підтверджуються матеріалами справи.
Про те, що ОСОБА_4 діяв не один підтверджується і тим, що біля пошкоджених дверей гаража було виявлено два металевих ломи.
По висновку автотоварознавчої експертизи №05 від 01.08.2006 року вартість автомобіля потерпілого становить 142157 грн. 50 коп.
Підстав сумніватись у цьому висновку немає, оскільки він складений компетентним спеціалістом і узгоджується з матеріалами справи.
Доводи засудженого про істотні порушення по справі вимог кримінально-процесуального законодавства, порушення права на захист не грунтуються на матеріалах справи.
Кваліфікація судом дій ОСОБА_4 за ч.З ст. 15, ч.З ст. 185 КК України є вірною і не оспорюється в апеляції.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що кваліфікація дій за ч.З ст.15, ч.З ст.289 КК України є неправильною.
За змістом Закону від 22 вересня 2005 року №2903-1V «Про внесення змін до статті 289 Кримінального Кодексу України (набрав чинності з дня опублікування - «Урядовий кур'єр», 13 жовтня 2005 р. №194) кримінальна відповідальність за ч.З ст.289 КК настає за незаконне заволодіння транспортним засобом, якщо, крім іншого, такі дії завдали великої матеріальної шкоди. Відповідно до п.З примітки зазначеної статті матеріальна шкода визначається великою у разі заподіяння реальних збитків на суму понад двісті п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
По справі встановлено, що діями ОСОБА_4 реальних збитків потерпілому не заподіяно.
Даних про те, що він їх реально хотів спричинити саме у великих розмірах також не було.
Отже, дії засудженого за ч.З ст.15, ч. З ст.289 КК України за ознакою заподіяння великої шкоди кваліфіковано безпідставно і їх слід перекваліфікувати на ч.З ст.15, ч.2 ст.289 КК України як незакінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений за попередньою змовою групою осіб, повторно, з проникненням у приміщення.
Щодо необхідності ізоляції ОСОБА_4 від суспільства, то це рішення у вироку мотивоване і його правильність сумнівів не викликає.
Так як мав місце лише замах на вчинення злочинів, реальних збитків не настало, колегія суддів вважає, що конфіскацію майна щодо ОСОБА_4 застосовувати не слід.
4
Керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково, а апеляцію заступника Ковельського міжрайонного прокурора задовольнити повністю.
Вирок Ковельського міськрайонного суду від 19 грудня 2006 року змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ч.З ст. 15, ч.З ст.289 на ч.З ст. 15, ч.2 ст.289 КК України і призначити за цим законом покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
За ч.З ст. 15, ч.З ст. 185 КК України ОСОБА_4 залишити призначене судом покарання в виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 призначити покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
В решті вирок залишити без змін.