УХВАЛА
Іменем України
17 грудня 2009 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів ЧУЖІ Ю.Г., ЛЕСКА В.В.
при секретарі МОЛНАР Е.А.
за участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 21 вересня 2009 р. у справі Справа № 22ц-2212/09 Номер рядка статистичного звіту: 37
Головуючий у І-й інстанції РЕШЕТАР В.І.
Доповідач КОНДОР Р.Ю. за позовом ОСОБА_1 до Добрянської сільської ради Тячівського району про визнання протиправним і скасування рішення, -
встановив:
ОСОБА_1 02.07.2009 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до Добрянської сільради Тячівського району, мотивуючи його наступним. Батьки позивача – ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проживали в будинку АДРЕСА_1, та померли, відповідно, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 Спадкове майно прийняли усі діти померлих, за спільно згодою дозволили проживання в будинку брату – ОСОБА_5, який, у свою чергу, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 Усі брати і сестри позивача відмовилися від спадщини на його користь. Оскільки будинок зведено самочинно, для оформлення права власності на нього позивач звернувся до сільради з проханням надати йому у власність земельну ділянку площею 0,15 га під збудований будинок. Рішенням 20-ї сесії 5-го скликання сільради від 24.05.2009 р. № 87/4 у наданні позивачу земельної ділянки площею 0,15 га по АДРЕСА_1 для обслуговування будинку було відмовлено у зв’язку із смертю землекористувача та невизначеністю кола спадкоємців. Позивач просив зазначене рішення сільради скасувати, вирішити питання по суті та стягнути з відповідача витрати по оплаті: судового збору та ІТЗ – 45,30 грн., правової допомоги – 500,00 грн.
Рішенням Тячівського районного суду від 21.09.2009 р. у позові відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 ставить в апеляції питання про скасування рішення внаслідок порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та його представника, врахувавши, що відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином і письмово просив розглянути справу у відсутність представника сільради, апеляційний суд визнав за можливе відповідно до ст. 305 ч. 2 ЦПК України розглянути справу у відсутність такого представника та обговоривши доводи апеляції, перевіривши матеріали справи, приходить до такого.
Як убачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник внаслідок неврегульованості майнових, спадкових та земельних правовідносин, пов’язаних із правом власності на будинок АДРЕСА_1 та правом на належну до будинку земельну ділянку.
Позивач вказував у своїй заяві, що спадкове майно за батьками прийняли усі їхні діти і добровільно дозволили проживати в будинку одному з них – ОСОБА_5 (а.с. 2-4). Водночас позивач умотивував свої дії бажанням узаконити самочинне будівництво та оформити на себе одноосібно зазначену спадщину.
До вирішення такого спору судом залучаються всі спадкоємці, прав і обов’язків яких він стосується.
Даючи пояснення апеляційному суду, позивач зазначав, зокрема, що в сім’ї були відомості про складення заповіту матір’ю на ім’я ОСОБА_5, проте, заповіт не було знайдено. У справі є дані про те, що у ОСОБА_5 залишилася донька (за повідомленням сільради за вих. № 73/02-5 від 11.11.2009 р. (а.с. 40) – ОСОБА_6, яка проживає в Республіці Білорусь і на ім’я якої ОСОБА_5 залишив заповіт). На наявність інших, крім позивача, претендентів на спадкове майно та наявність спадкового спору вказав у своєму рішенні й суд.
З огляду на зміст позовних вимог, спір стосується прав і обов’язків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6
Однак, суд не обговорив питання про їх участь у справі, не з’ясував у судовому засіданні їх позицію щодо спору, права спадкування тощо, в т.ч. не встановив, чи вправі були брати і сестри позивача подавати заяви про відмову від прийняття спадщини (а.с. 5, 6) та яке значення ці заяви мають для вирішення спору.
Із зазначеного листа сільради вбачається також, що стосовно даного будинку та належної до нього земельної ділянки існують записи погосподарської книги.
Під час ухвалення рішення суд вирішує питання про те, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та якими доказами ці обставини і дані підтверджуються, яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин (ст. 214 п.п. 1, 2, 4 ЦПК України).
Суд першої інстанції вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі, що тягне скасування рішення суду на підставі ст. 311 ч. 1 п. 4 ЦПК України. За таких обставин, апеляцію слід задовольнити частково, рішення суду – скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду. З урахуванням реалізації учасниками справи процесуальних прав і встановленого під час нового розгляду, в т.ч. у частині даних про будинковолодіння, земельну ділянку, наявності спадкової справи, заповітів тощо, без чого не можна зробити висновку щодо правомірності оспореного рішення сільради, слід прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 5, ст. 311 ч. 1 п. 4, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд –
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Тячівського районного суду від 21 вересня 2009 р. – скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців з цього дня може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Судді