Справа № 22-414/2010 рік Головуючий у 1 інстанції Лебеженко В.О.
Категорія 23 Доповідач Маширо О.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Маширо О.П.
суддів Баркова В.М.,Ю Резникової Л.В.
при секретарі Хачатрян А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє від імені ОСОБА_3, на ухвалу Дружківського міського суду від 6 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від імені ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по орендній платі,
у с т а н о в и в :
Ухвалою суду від 6 листопада 2009 року позивачці було відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що спір виник між двома підприємцями з приводу виконання господарського договору оренди нежитлового приміщення – літнього кафе, тому такий спір має розглядатись у господарському суді.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати судову ухвалу та направити справу до місцевого суду для розгляду по суті позовних вимог, оскільки вважає, що суд помилково дійшов висновку про те, що спір нібито виник між двома підприємцями, оскільки ОСОБА_3 виступає у даному позові як фізична особа, а не як підприємець.
Крім того, власником кафе ОСОБА_3 є як фізична особа, а не як приватний підприємець, та й довіреність вона видавала йому також як фізична особа.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати, справу направити до місцевого суду для повторного розгляду питання про можливість її прийняття та відкриття провадження, з таких підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження к справі, суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник спір, який має бути розглянутий господарським судом, бо вказані особи є фізичними особами-підприємцями.
Дійсно, і позивачка, і відповідач у справі є підприємцями, що підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців (а.с.4, 5).
Натомість суд першої інстанції не врахував, що у даному спорі ОСОБА_3 виступає як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець, оскільки спірне приміщення вона придбала за договором купівлі-продажу від 14 лютого 2007 року у власність як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець (а.с.14). Своє право власності на це придбання вона зареєструвала у державному реєстрі також як фізична особа (а.с.15), та й договір оренди був укладений її представником без посилання на те, що ОСОБА_3 є підприємцем (а.с.11-13).
Таким чином, оскільки висновок суду не ґрунтується на наданих представником позивачки доказах, оскаржувану судову ухвалу слід скасувати, справу направити до місцевого суду для повторного розгляду питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, задовольнити.
Ухвалу Дружківського міського суду від 6 листопада 2009 року скасувати, справу направити до місцевого суду для повторного розгляду питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча:
Судді: