2а-5052/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2009 року м.Донецьк
Будьоннівський районний суд м.Донецька у складі
головуючого судді Шишова О.О., секретарі Авраменко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Будьоннівському районі м.Донецьку про визнання дій незаконними та перерахування пенсії, -
Встановив:
12 жовтня 2009 року у Будьоннівський районний суд м.Донецька, надійшла позовна заява в якій позивач вказав, що з 21 вересня 2009 року йому встановлена інвалідність 1 групи яка виникла внаслідок праці по ліквідації наслідків на ЧАЕС, та відповідно ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія інвалідів у яких встановлений зв’язок з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС не повинна бути менше ніж 10 мінімальних пенсій за віком. Після того, як він звернувся до УПФУ у Будьоннівському районі м.Донецька про перерахунок його пенсії, йому було відмовлено. Вважає дії посадових осіб непровомірними та просив суд зобов’язати відповідача нараховувати пенсію починаючи з 21 вересня 2009 року відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи у межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що позивач знаходиться на обліку у відділі пенсійного забезпечення з 21 вересня 2009 року йому встановлена 1 група інвалідності в наслідок ліквідації аварії на ЧАЕС.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Статтею 54 наведеного Закону встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
В той же час, постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" N 1 від 3 січня 2002 р.(яка діяла до 01.09.2008р.) було встановлено, що базовим для обчислення пенсії по інвалідності слід брати суму 19 грн.91 коп.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру наведених пенсій застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , а не постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" , яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
З приписів статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком встановлений частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , за приписами якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, з 01 листопада 2006р. у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи Пенсійного фонду України зобов’язані здійснювати перерахунок пенсій саме з дня встановлення цього розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера з відповідною заявою про перерахунок пенсії.
Підпунктом 12, 15, 17 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст. 50 ч.4 ст. 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в наслідок чого з 01 січня 2008р. був змінений порядок визначення пенсій по інвалідності.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно до п.5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 22.05.2008р. перерахунок пенсій слід здійснювати згідно до вимог ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту збільшення розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера до органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії.
Позивач просив суд зобов’язати відповідача у наступному перераховувати пенсію відповідно до законодавства якщо воно буде змінюватися. Згідно частині 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та iнтеpeciв фізичних ociб, прав та інтересів юридичних ociб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових i службових ociб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на ocнові законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі якщо буде змінюватися законодавство є безпідставними, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє тобто без наявності факту порушення його прав.
У заяві позивач просив суд задовольнити його вимоги з 21 вересня 2009 року тобто з часу встановлення групи інвалідності.
При таких обставинах суд вважає що пенсія ОСОБА_1 повинна бути нараховуватися як інваліду 1 групи не менш ніж 10 мінімальних пенсій за віком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 86, 88, 159, 161, 163 КАС України, суд,
-
Постановив:
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України у Будьоннівському районі щодо порядку нарахування ОСОБА_1 Миколаєвичу пенсії як інваліду 1 групи по захворюванню пов’язаному з ліквідацією наслідків на Чорнобильської атомної електростанції у період з 21 вересня 2009 року неправомірними.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі нарахувати ОСОБА_1 для виплати пенсію до розміру десяти мінімальних пенсій за віком як інваліду 1 групи відповідно вимог 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21 вересня 2009 року.
В решті позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: