Ухвала

Іменем України

20 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 522/23684/17

провадження № 61-42144 ск 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: АнтоненкоН. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2018 року та на постанову апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з указаним позовом.

У березні 2018 року ОСОБА_6 звернувся до суду з відповідним зустрічним позовом та подав клопотання про забезпечення даного позову.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2018 року в складі судді Кравчук Т. С., залишеною без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2018 року в складі колегії суддів Цюри Т. В., Сегеди С. М., Гірняк Л. А., заяву про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1. В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що з метою захисту законних прав та інтересів ОСОБА_6 за зустрічним позовом та з метою уникнення будь-яких дій з боку ОСОБА_5, спрямованих на відчуження нерухомості іншим особам, необхідно вжити заходів забезпечення позову.

07 серпня 2018 року адвокат ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Суди встановили, що 04 грудня 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу.

13 березня 2018 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, поділ спільного сумісного майна подружжя та просив забезпечити даний позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, а токож на всі рахунки, що належать ОСОБА_5, відкриті в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ПАТ «ПриватБанк».

Відповідно до статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до пунтку 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом накладення заборони вчиняти певні дії.

Суд першої інстнації встановив, що в матеріалах справи відстуні реквізити банківських рахунків, на які ОСОБА_6 просить накласти арешт, а тому правильним є висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення вказаної частини заяви про забезпечення позову.

Обґрунтованим є висновок судів про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на відповідну квартиру, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги про те, що при накладенні арешту на квартиру суд першої інстанції не з'ясував підстави віднесення зазначеної квартири до спільного майна подружжя, не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини підлягають з'ясуванню судом при розгляді даної справи по суті.

З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.

Керуючись пунктом 5 частини другої, пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2018 року та на постанову апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат