АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 640/11592/18 Суддя 1 інстанції: Єфіменко Н.В.

Провадження: 33/790/838/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УкраЇнИ

22 серпня 2018 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Яковлева В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 23 липня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

ПостановоюКиївського районного суду м. Харкова від 23 липня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 гривень.

Як вказано в постанові суду першої інстанції, 10.06.2018р. о 09.25 год. за адресою: м. Харків, вул. Ак. Проскупри,1-а, ОСОБА_2 керував автомобілем ЗАЗ Форза, р.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Драгер» та в закладі охорони здоров'я КЗОЗ ХОНД відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

В суді першої інстанції ОСОБА_2 свою вину не визнав.

Не погодившись з рішенням районного суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постановуКиївського районного суду м. Харкова від 23 липня 2018 року та закрити провадження по справі у зв»язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вказує, що під час оформлення адміністративного матеріалу інспектором поліції було неодноразово порушено порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп»яніння та регламентуючі його нормативні акти, зокрема: на місці зупинки ТЗ, всупереч положень ст. 266 КУпАП, свідків не залучали. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про відсторонення ОСОБА_2 від керування ТЗ після складення протоколу, що викликає сумнів керування водієм автомобілем у стані алкогольного сп»янінння. Таким чином, поліцейські не виконали вимоги см. ст. 265-2, 266 КУпАП.

ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 32), причини неявки суду невідомі.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

За таких обставин та з урахуванням розумних строків розгляду адміністративної справи, суд приходить до висновку щодо можливості розгляду скарги за відсутності ОСОБА_2

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Суд першої інстанції, з огляду на матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп*яніння.

Факт правопорушення і вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 040426 від 10.06.18р. (а.с. 1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 6, 7), відеозаписом правопорушення (а.с. 10).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов»язки у правовому полі держави.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп*яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п. 2.5 ПДРУ, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи апеляційної скарги про відсутність свідків на місці події є неспроможними та спротовуються матеріалами справи, зокрема, відеозаписом події, письмовими поясненнями останніх. (а.с. 6, 7)

Посилання апелянта на те, що після оформлення протоколу, його не було відсторонено від керування ТЗ, не свідчать про відсутність у його діях порушення п. 2.5 ПДРУ, в той час як вина ОСОБА_2 встановлена на підставі сукупності доказів.

Невідповідностей складеного протоколу вимогам чинного законодавства, які б потягли безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Даних щодо оскарження дій співробітників поліції матеріали справи також не містять.

Доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, а матеріали справи їх не містять.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова суддіКиївського районного суду м. Харкова від 23 липня 2018 року є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 23 липня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області В.С. Яковлева