УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/15161/17 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.

Категорія 27 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Григорусь Н.Й., Талько О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №295/15161/17 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»,

на заочне рішення Богунського районного суду м.Житомира, ухвалене 02 травня 2018 року суддею Чішман Л.М. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», далі - Банк) звернулося до суду із позовом у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 28 грудня 2017 року (а.с.28-31), посилаючись на невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №б/н від 07 листопада 2006 року, просило стягнути з останнього заборгованість станом на 30 листопада 2017 року в сумі 83696,57 грн, яка складається з: 6528,26 грн - заборгованість за кредитом, 69206,57 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3500 грн - заборгованість за пенею та комісією, 500грн - штраф (фіксована частина), 3961,74 грн - штраф (процентна складова) та судові витрати.

Заочним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 02 травня 2018 року позовну заяву Банку задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за договором № б/н від 07 листопада 2006 року, станом на 30 листопада 2017 року, у розмірі 10177,94 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 4400,00 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом - 4817,09 грн, штрафу (фіксованої частини) - 500,00 грн, штрафу (процентної складової) - 460,85 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник Банку, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначене рішення в частині зменшення суми заборгованості за тілом кредиту та процентами, ухвалити в цій частині нове -про задоволення позову.

Вважає, що судом першої інстанції безпідставно зменшено тіло кредиту з використаних відповідачем 6528,26 грн у межах кредитного ліміту, який складав 7200 грн, до 4400 грн. Стягнення такої суми тіла кредиту призвело до неправильного розрахунку процентів за користування ним. Крім того, при здійсненні розрахунку суми заборгованості, суд неправильно застосовав процентну ставку, яка була змінюваною. Суд не врахував, що про збільшення процентної ставки позичальник тричі повідомлявся у виписці по рахунку (31 липня 2014 року, 31 серпня 2014 року, 30 квітня 2015 року), що відповідає умовам кредитування, і незгоди з такими змінами останній не подавав.

В судовому засіданні представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

За змістом ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 листопада 2006 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н шляхом підписання заяви позичальника, в якій указано, що вона разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між сторонами Договір про надання банківських послуг.

ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 4400 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а. с. 9-15).

Позичальник умови Договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим, відповідно до наданого Банком розрахунку, станом на 30 листопада 2017 року утворилася заборгованість в сумі 83696,57 грн, яка складається з: 6528,26 грн - заборгованість за кредитом, 69206,57 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3500 грн - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн - штраф (фіксована частина), 3961,74 грн - штраф (процентна складова) (а.с.32-36).

Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач не виконав зобов'язань за кредитним договором щодо його своєчасного й повного погашення унаслідок чого виникла заборгованість. Суд також правильно зазначив, що Банком безпідставно нараховувались проценти за підвищеною ним в односторонньому порядку процентною ставкою, яка перевищувала розмір базової ставки - 36%, встановленої в заяві позичальника та Тарифами, про що позичальник належним чином повідомлений не був.

Доводи апеляційної скарги про те, що про збільшення процентної ставки позичальник тричі повідомлявся у виписці по рахунку, що відповідає умовам кредитування, і незгоди з такими змінами останній не подавав, є безпідставними, оскільки боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Матеріали цієї справи доказів належного повідомлення відповідача про підвищення відсоткової ставки не містять.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про часткове стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 4400 грн, суд першої інстанції не звернув уваги, що кредитний ліміт було збільшено Банком у відповідності до п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, і відповідачем фактично використано 6528,26 грн кредитних коштів, що підтверджено розрахунком суми заборгованості та не спростовано відповідачем. Тому, саме зазначена сума тіла кредиту підлягає до стягнення, а рішення суду першої інстанції - зміні.

Враховуючи зміну тіла кредиту, зміні також підлягає рішення суду у частині розміру стягнутих процентів за користування кредитом з 4817,09 грн до 7147,10 грн з наступного розрахунку: 6528,26 х 36%:365 х 1110 днів прострочення (з 31.10.2014 по 30.11.2017).

Також підлягає зміні рішення суду щодо загальної суми заборгованості з 10177,94грн до 14636,21 грн та суми судового збору з 193,6 грн до 279,80 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Богунського районного суду м.Житомира від 02 травня 2018 року змінити, збільшивши розмір загальної заборгованості з 10177,94 грн до 14636,21 грн, заборгованості за кредитом з 4400,0 грн до 6528,26 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом з 4817,09 грн до 7147,10 грн, судового збору з 193,6 грн до 279,80грн.

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді:

Повний текст постанови складений 23 серпня 2018 року.