Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 505/2354/18

Провадження № 1-кп/506/65/18

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою

22.08.2018смт.Окни

                Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:

                                головуючого – судді  Криворучка П.В.,

                при участі секретаря судового засідання   Паламарчук М. О.,

                         за участю сторін кримінального провадження:

                       обвинувачення - прокурора  М’ясківського С.М.,

         захисту – обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому, підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в смт.Окни, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, та клопотання захисту про зміну запобіжного захисту, по кримінальному провадженню №12018160180000480, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.04.2018р., про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого за ч.2 ст.307 КК України, -  

                                                      В С Т А Н О В И В  :

Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженню №12018160180000480, складеного слідчим СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 30.07.2018р. та затвердженого, в той же день, прокурором Котовської місцевої прокуратури Одеської області юристом 1 класу ОСОБА_4, який надійшов до Красноокнянського районного суду Одеської області 15.08.2018р., ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тобто в незаконному виготовленні, зберіганні та перевезенні з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, скоєного повторно.

В підготовчому судовому засіданні прокурор надав суду письмове клопотання, про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, ще на два місяці, який, відповідно до ухвали Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26.07.2018р, спливає 29.08.2018р.

Вказане клопотання прокурор обґрунтував тим, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може:

переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

незаконно впливати на свідка, експерта, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити  кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Захисник та обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора категорично заперечували, та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, із забороною залишати житло в нічний період доби, встановивши обвинуваченому обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Своє клопотання захист мотивував тим, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, в даному кримінальному провадженні відсутні, а ОСОБА_1 має важкі захворювання: посттравматичний поперечний крижовий остеохондроз; артоз тазостегнового суглобу; бурсит з клонічним ухилом з права наліво; опускання плечового суглобу, з приводу яких він звертався до адміністрації Одеської установи виконання покарань №21 та до адміністрації ізолятора тимчасового тримання Подільського ВП ГУНП в Одеській області, з проханням забезпечити йому проведення належного медичного огляду в приміщенні лікарні і за допомогою відповідного обладнання, але, нажаль, жодне з його звернень не було розглянуто належним чином, і йому  не було забезпечено належного медичного огляду.

На переконання захисту, зазначені захворювання потребують постійного лікування, що в умовах тримання під вартою робить це неможливим, а відсутність лікування може призвести до інвалідності, а тому, на думку захисту, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби, буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків, а також ОСОБА_1 отримає можливість відвідати лікарню, пройти медичний огляд і відповідне лікування, на відміну від установ де він тримається під вартою. 

Вивчивши клопотання прокурора та захисника, заслухавши думки учасників судового провадження та ознайомившись з обвинувальним актом і доданими до нього матеріалами, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, виходячи із наступного:

хоча прокурором не надано додаткових аргументів, стосовно підтвердження можливого ухилення обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків, однак суд вважає, що на даний час зазначені ризики не відпали, з урахуванням того, що свідки по даній справі в судовому засіданні ще не допитані;

водночас, ризики стосовно перешкоджання ОСОБА_1 кримінальному провадженню іншим чином, та вчинення ним іншого злочину, суд, погоджуючись зі стороною захисту, вважає недостатньо аргументованими прокурором, оскільки досудове розслідування кримінального провадження завершене і найближчим часом розпочнеться судовий розгляд справи по суті;

ч.1 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більше м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 вказаного Кодексу;

п.4 ч.2 ст.183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років;

відповідно до ч.5 ст.12 Кримінального кодексу України, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, відноситься до тяжкого, міра покарання за який передбачена у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років;

продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини, по справі «Харченко проти України» (№40107 від 10.02.2011р. п.79);

крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» (№29761/02 від 10.06.2008р. п.40) визначено, що автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з даних клопотання прокурора, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати обгрунтованими посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ст.177 КПК України, а отже ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування, на час судового розгляду справи не зникли.

Таким чином, на думку суду, підстав для зміни запобіжного заходу, на даний час, немає, виходячи з того, що надані стороною захисту аргументи та докази, щодо наявності у ОСОБА_1 важких захворювань не підтвердженні відповідними медичними висновками, про необхідність надання йому невідкладного, оперативного чи іншого, лікування.

На підставі викладеного та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.177, 178, 182, 183, 194, 314-316, 331, 371, 372 КПК України, суд, -

                                                 У Х В А Л И В :

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, 18.03.1978р. народження, на період судового розгляду справи, але не більше ніж на шістдесят днів - до 28 жовтня  2018 року.

Ухвала, окремо від кінцевого судового рішення по дані справі, оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_5