Справа № 2-46/ 2010

         РІШЕННЯ

        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2010 року                      Якимівський районний суд Запорізької області

в складі: головуючого – Бойчевої Н.В.

                при секретарі – Колєдаєвої Л.І.

розглянув  в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення боргу,

                        встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, мотивуючи тим, що 24 травня 2009 року, між сторонами був укладений договір позики, згідно якого позивач  дав у борг відповідачці 18 500.00 грн., а відповідачка в свою чергу прийняла на себе зобов'язання повернути борг до 01 серпня 2009 року, про що видала відповідну розписку.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань ОСОБА_2 до цього часу борг не сплатила і сплатити його в добровільному порядку відмовляється.

Розмір індексу інфляції з моменту прострочення зобов'язання складає: в вересні -108%, в жовтні - 109 %, а всього 108 % х 109% = 1 17.72 %. Тобто розмір боргу з урахуванням індексу інфляції складає 18 500 грн. х 11 7.72 % = 21 778.2 грн.

Розмір 3 % річних складає 1.52 грн. в день: 18 500 грн. х 3 % / 365 дн. = 1.52 грн., тому, враховуючи кількість днів просрочки, розмір процентів складає - 1 .52 грн. х 90 днів = 136.8грн.

Таким чином позивач вказує, що загальна сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних складає 21 915.00 грн.

В зв»язку з чим ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідачки суму боргу у розмірі 21 915 гривень.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.

Відповідачка позов не визнала, пояснивши суду, що зазначена сума не є заборгованістю за договором позики. Так, вона працювала в магазині позивача та разом зі своєю донькою брала з дозволу позивача продукти харчування з магазину, при цьому не розрахувалась за них. Під час ревізії в магазині виникла недостача на вказану суму і позивач змусив її написати розписку, згідно якого вона взяла гроші в нього в борг. Представник відповідача пояснив, що незгоден з сумою заявлених позовних вимог частково, а саме: з розміром індексу інфляції, який складав у вересні та жовтні 2009 року відповідно 100,8 % та 100,9 %.

    Розглянув матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов»язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії розписки /а.с.8/, відповідачка ОСОБА_2 взяв у борг в позивача грошову суму у розмірі 18, 500 гривень, зобов»язавшись при цьому повернути позивачеві зазначену суму до 01 серпня 2009 року

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання, що передбачено ч.1 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 154 ЦК України якщо договір укладається в простій письмовій формі, його укладення може бути здійснено як у формі окремої угоди, так і шляхом обміну листами, телеграмами тощо.  

    Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За таких умов суд вважає, що факт позики доведений в ході судового засідання, проте розмір заявленим позовних вимог завищений.

Визначаючи розмір стягненої заборгованості, суд посилається на ті обставини, що від 08.10.2009 року в газеті «Урядовий кур»єр» за № 185 за вересень 2009 року встановлений розмір індексу інфляції – 100,8 %, відповідно до публікації від 10.11.2009 року за № 208 за жовтень 2009 року індекс інфляції становить 100,9 %. Таким чином заборгованість відповідачки перед відповідачем з урахуванням зазначеного індексу інфляції становить 18815,83 грн., а з урахуванням розміру 3% річних становить 18 952,63 грн.  

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача судових витрат, суд вважає, що в цій частині вимоги позивачки підлягають задоволенню, т.я. зазначені суми позивачем були сплачені у зв»язку зі зверненням до суду за захистом своїх прав, порушених протиправними діями відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208,209, ст.ст. 625, 1046. 1047, 1049 ЦК України, суд

                    ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 суму боргу у розмірі 18952, 63 грн., держмито у розмірі 189,53 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., всього 19 262, 16 грн.

    В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Якимівський районний суд Запорізької області протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження подається до Якимівського районного суду Запорізької області протягом 10 днів з моменту проголошення рішення.

    Суддя-