ПОСТАНОВА

                           Іменем України

«13» листопада 2009 року                        м. Донецьк

Будьонівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючого судді Шишова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м.Донецька про визнання дій незаконними, -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька про зобов'язання перерахувати пенсію у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за період з 09.07.2007 р. по 31.05.2009 року з вимогою про зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни з урахуванням зростання мінімальної пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Вважав, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 piк» та «Про Державний бюджет України на 2007 piк» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України i тому не можуть застосовуватись. 3 підстав невідповідності ст.22 Конституції України п.п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 piк та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважав неможливе їx застосування з 01.01.2008 року. Позивач просив суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом його порушених прав.

У судовому засіданні позивач не з’явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі його представника. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею б Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Miністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у poзміpi 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до вимог п.10 ч.1 ст. 3, ч.3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів та доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

3 матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 poцi діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання державної соціальної допомоги на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у poзмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% / 100 х 23 / 31 дні + 410,06 грн. х 30%/100*2 + 415,11 грн.х30%/100*3)

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, виплачується підвищення у poзмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свoїx прав, свобод чи iнтересів.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду не є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна з сторін.

Позивач разом з заявленим клопотанням про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не е поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, вci законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.

У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату державної соціальної допомоги як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про виплату державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 10.08.2008 року.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Будьонівському районі м.Донецька здійснити перерахунок державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню на підставі ст. 99 КАС України лише з 11 серпня 2008 року (дати звернення до суду) до 31 грудня 2008 року.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Частиною 8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та  "Про  жертви  нацистських переслідувань") до пенсії або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної   соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня -  48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.  

Тобто у задоволенні позовних вимог позивача щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Будьонівському районі м. Донецька здійснити перерахунок пенсії та виплатити державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2009 року, необхідно відмовити.

Крім того, суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок державної соціальної допомоги з урахуванням зростання мінімальної пенсії за віком у наступному є необґрунтованими i не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно частині 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та iнтеpeciв фізичних ociб, прав та інтересів юридичних ociб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових i службових ociб, інших суб'ект1в при здійсненні ними владних управл1нських функцій на ocнові законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок державної соціальної допомоги у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спору.

Таким чином, за період з 11 серпня 2008 року до 31 грудня 2008 року суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу державну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі до 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у задоволенні позовних вимог про виплату державної соціальної допомоги у poзмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 10.08.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.05.2009 року та про зобов’язання відповідача здійснювати нарахування державної соціальної допомоги як дитині війни у майбутньому необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м.Донецька щодо невиплати державної соціальної допомоги у poзмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» за період з 11 серпня 2008 року до 31 грудня 2008 року неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м.Донецька здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 державної соціальної допомоги у poзмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» за період з 11 серпня 2008 року до 31 грудня 2008 року.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Суддя: