ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" серпня 2006 р. Справа № 2/256-05
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Вечірка І.О.
Зарудяної Л.О.
при секретарі Воробйовій Т.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - підприємець (був присутній в судових засіданнях
18.07.06р. та 01.08.06р.)
ОСОБА_2 - довіреність від 29.08.2005 р. (був присутній в судовому засіданні 18.07.06р.)
від відповідачів:
1) ТОВ "Артем-В ": Конюшенко В.В. - довіреність від 03.04.2006 р. (був присутній в
судових засіданнях 18.07.06р. та 01.08.06р.)
2) ВАТ "Глухівецький завод залізобетонних виробів": не з'явився,
3) ТОВ Вінницька товарна агропромислова біржа "Агробіржа": не з'явився,
від третьої особи: Конюшенко В.В. - довіреність від 03.04.2006 р. (був присутній
в судових засіданнях 18.07.06р. та 01.08.06р.)
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1
на рішення господарського суду Вінницької області
від "28" жовтня 2005 р. у справі № 2/256-05 (суддя Мельник П.А.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до - Відкритого Акціонерного Товариства "Глухівецький завод залізобетонних виробів", АДРЕСА_1
- Товариства з обмеженою відповідальністю " Артем - В " , м. Вінниця,
- Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницька товарна агропромислова біржа " Агробіржа ", м. Вінниця
за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Союз Поділля ", м. Вінниця , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ " Артем - В ", м.Вінниця
про визнання відкритих торгів та біржового контракту недійсним, визнання права власності на об'єкт нерухомості
з перервою в судовому засіданні з 18.07.2006р. по 01.08.2006р. та з 01.08.2006р. по 03.08.2006р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.10.2005 р. ( дата підписання - 01.11.2005 р.) відмовлено у позові Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю " Артем - В ", м. Вінниця, Відкритого акціонерного товариства "Глухівецький завод залізобетонних виробів", АДРЕСА_1 про визнання відкритих торгів та біржового контракту недійсним , визнання права власності на об'єкт нерухомості.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про його скасування , мотивуючи свої доводи тим, що при прийнятті оскаржуваного судового акту місцевим господарським судом допущено порушення норм матеріального права, зокрема, безпідставно застосовано положення ст. 20 Закону України " Про приватизацію невеликих державних підприємств", не у повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Особа, що подала апеляційну скаргу, в обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає:
- на момент укладення біржового контракту купівлі - продажу процес приватизації ВАТ " "Глухівецький завод залізобетонних виробів" був завершений та здійснювався не шляхом проведення біржових торгів, а шляхом продажу акцій, належних державі;
- продаж спірного приміщення було здійснено у порядку, передбаченому Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ";
- необгрунтованим є висновок суду про відмову у позові з посиланням на реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, виданого 15.10.2002 р. Козятинським відділенням КП ВООБТІ на підставі біржового контракту купівлі - продажу № 3 від 19.07.2002 р., оскільки саме цей контракт позивач просить визнати недійсним.
В судовому засіданні позивачем та його представником підтримано доводи апеляційної скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу ( т. 1, а.с. 182,183 ) Товариство з обмеженою відповідальністю " Артем - В " , зокрема, зазначило :
- невірним є твердження скаржника про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права;
- Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 не був учасником аукціону, а тому, не має права на звернення до суду про визнання недійсними торгів в частині придбання ТОВ " Артем - В " приміщення магазину;
- під час ліквідаційної процедури позивач не оскаржував правомірність віднесення його майна до ліквідаційної маси;
- включення спірного майна до ліквідаційної маси є правомірним;
- власником спірного приміщення магазину на день проведення біржових торгів та укладення біржового контракту було ВАТ "Глухівецький завод залізобетонних виробів".
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа на стороні відповідача ТОВ "Артем-В" - ТОВ "Євро Союз Поділля" заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим.
Зазначає, зокрема, що:
- позивач не був учасником торгів, тому правомірним є висновок суду першої інстанції, що підприємець ОСОБА_1 не вправі звертатись з позовом до суду про визнання торгів недійсними;
- включення спірного майна до ліквідаційної маси є правомірним, оскільки позивач в межах ліквідаційної процедури не подав скаргу на дії ліквідатора;
- власником спірної прохідної на 19.07.2002р. був ВАТ "Глухівецький завод залізобетонних виробів".
В судовому засіданні представник третьої особи підтримав доводи, викладені у відзиві.
Представники відповідачів - ВАТ "Глухівецький завод залізобетонних виробів" та ТОВ Вінницька товарна агропромислова біржа "Агробіржа ", м. Вінниця в судове засідання не з'явились повідомлені належним чином про час та місце розгляду скарги за юридичною адресою згідно довідки головного статуправління у Вінницькій області від 27.04.06р. за №НОМЕР_1 (а.с.8, т.2), про що свідчить реєстр рекомендованих листі Житомирського апеляційного господарського суду від 26.05.06р.
Судова колегія вважає, що зазначена обставина не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
10.10.2000р. позивачем та ВАТ "Глухівецький завод залізобетонних виробів" в особі голови правління Жорняка В.Ю. підписано договір купівлі-продажу приміщення під магазин загальною площею 55,1 м.кв., в т.ч. допоміжне приміщення 19,1 м.кв. (без зазначення адреси).
Згідно п.2 договору підприємець ОСОБА_1 повинен розрахуватись за приміщення в сумі 872 грн. 12 коп. (п.2).
Згідно п.3 договір вступає в силу після 100% оплати.
Підставою для звернення підприємця ОСОБА_1 з позовом у даній справі стало проведення ТОВ Вінницька товарна агропромислова біржа біржових торгів та укладення біржового контракту купівлі-продажу №НОМЕР_2, згідно якого ВАТ "Глухівецький завод залізобетонних виробів" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_3 продало, а ТОВ "Артем-В" купило будівлі та споруди, комунікаційні та інженерні мережі, транспортні засоби, обладнання, інвентар, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.
Перелік проданого майна зазначено у додатку до біржового контракту №1, де серед іншого зазначено огорожу навколо заводу з прохідною площею 89,1 кв.м. під літерою "И", де, як стверджує позивач, знаходиться придбане ним приміщення під магазин.
Згідно п.2 зазначеного контракту майно, що продається, належить ВАТ "Глухівецький завод залізобетонних виробів" на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області №113-К від 31.01.96р. та №200-К від 26.06.1997р., свідоцтва про власність №443 від 31.03.1998р. та згідно Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Глухівецький завод ЗБВ" №03-16/1771 від 18.07.2002р., зареєстрованого Козятинським відділом бюро технічної інвентаризації по Вінницькій області за реєстром №5 та №6 реєстраційні посвідчення від 19.07.2002р.
В зазначеному вище Переліку майна огорожу, у тому числі прохідну вказано під інв.№43.
Продаж здійснено за 236500 грн. (п.4 контракту).
ТОВ "Артем-В" зазначені кошти перераховано, що підтверджено наданими суду витягами з його банківського рахунку: від 02.08.02р.; від 05.08.02р.; від 26.07.02р. та від 22.07.02р.
Продаж майна ВАТ "Глухівецький завод залізобетонних виробів" здійснено в межах ліквідаційної процедури після визнання останнього банкрутом згідно постанови господарського суду Вінницької області від 19.07.2001р. у справі №558/5.
Після сплати коштів за об'єкти нерухомості ТОВ "Артем-В" останньому було передано майно згідно акту прийому-передачі від 06.08.2002р.
Тобто, згідно ст.128 ЦК УРСР, що був чинний на момент укладення договору, та п.7 контракту ТОВ "Артем-В" набуло права власності на майно ВАТ "Глухівецький завод залізобетонних виробів", у т. ч. на об'єкти нерухомого майна, що підтверджується також і реєстраційним посвідченням на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, виданим 15.10.2002р. Козятинським відділенням КП ВООБТІ.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Артем-В" є добросовісним набувачем, який придбав майно на оплатній основі.
У подальшому придбане ТОВ "Артем-В" за біржовим контрактом майно було передано ним згідно акту приймання-передачі у власність ТОВ "Євро Союз Поділля" як внесок до статутного фонду останнього, що стверджується також аудиторським висновком незалежної аудиторської фірми ПМП АФ "Аудит-Сервіс" з приводу підтвердження повноти сплати статутного фонду ТОВ "Євро Союз Поділля" від 04.02.2005р. (а.с.47-48, т.1).
Саме за останнім було зареєстровано 31/50 будівель та споруд, розташованих в АДРЕСА_4. , у т. ч. огорожу навколо заводу з прохідною "И" загальною площею 89,1 м.кв. згідно реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, виданого на підставі рішення третейського суду при асоціації "Правовий центр підприємництва" від 03.10.2005р. у справі №20-09/05-4 - комунальним підприємством "Вінницьке обласне об'єднання бюро інвентаризації".
Підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання недійсними торгів та біржового контракту, в частині продажу приміщення магазину площею 55,1 м.кв., розташованого в АДРЕСА_4, а також визнання за ним права власності на зазначене приміщення.
За змістом ч.1 ст.145 ЦК УРСР, ст.388 ЦК України якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передано у володіння, або викрадено у того чи іншого , або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.
Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є незалежно від того, чи відповідає спірна угода Закону.
Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені ст.388 ЦК України.
Враховуючи, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, суд першої інстанції правомірно відмовив у позові в частині визнання недійсними біржового контракту та торгів.
Що стосується позовної вимоги про визнання за підприємцем ОСОБА_1 права власності на об'єкт нерухомості, слід зазначити наступне.
Статтею 224 ЦК УРСР, чинного на момент підписання договору від 10.10.2000р. підприємцем ОСОБА_1 та ВАТ "Глухівецький завод залізобетонних виробів", встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Зі змісту договору від 10.10.2000р. не вбачається, в якому місті та за якою адресою знаходиться приміщення, відносно продажу якого сторони домовились та в якій конкретно будівлі таке приміщення розташоване (п.1 договору).
Таким чином, сторонами не погоджено таку істотну умову договору купівлі-продажу як предмет.
Ціну об'єкту продажу визначено в п.2 договору - 872,12 грн.
У п.3 договору зазначено, що він вступає в силу після 100% оплати.
Однак, доказів такої оплати позивач не надав.
Окрім того, додані ним до позовної заяви матеріали: наказ №НОМЕР_3 по ВАТ "Глухівецький завод залізобетонних виробів" та довідка цієї ж юридичної особи №НОМЕР_4 свідчать про намір ВАТ "Глухівецький завод залізобетонних виробів" передати частину прохідної, яка використовується як магазин з допоміжним приміщенням (без зазначення адреси) в рахунок погашення заборгованості перед гр. ОСОБА_1 по заробітній платі.
З наведеного вбачається, що сторони попередньо мали на меті погашення заборгованості по заробітній платі шляхом передачі майна, а не купівлю-продаж майна.
Згідно ст.128 ЦК УРСР, ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Юридичними фактами, що породжують право власності за договором про відчуження майна можуть бути:
- фактична передача майна;
- будь-які інші юридичні факти, з якими сторони договору пов'язують виникнення права власності, зокрема - повна оплата вартості майна;
- нотаріальне посвідчення договору, якщо воно є обов'язковим для даного виду договорів.
З пояснень позивача вбачається, що акту прийому-передачі майна між ВАТ "Глухівецький завод залізобетонних виробів" та ним не складено, доказів фактичної передачі йому приміщення позивач не надав.
Відповідач - ТОВ "Артем-В" заперечив, що позивач користувався майном на час укладення біржового контракту.
Докази оплати 100% вартості майна, як це передбачено п.3 договору також відсутні.
Окрім того, ст.227 ЦК УРСР передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення об'єкту нерухомості якщо хоча б однією із сторін є громадянин.
Зазначена вимога відображена і у п.27 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України від 18.06.1994р. за №18/5.
Договір від 10.10.2000р. не був посвідчений нотаріально.
Слід зазначити, що п.1.6 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998р. №121 чинної на момент підписання договору від 10.10.2000р., передбачено, що державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна у бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності.
Позивач не проводив державну реєстрацію нерухомого майна та не має правоустановлюючого документу, який підтверджував би його право власності на це майно.
З врахуванням наведеного вище позивач не підтвердив своє право власності на приміщення магазину, розташованого у прохідній в АДРЕСА_4, тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у позові.
Оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на чинному законодавстві, то підстави для її задоволення відсутні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 28 жовтня 2005 року у справі №2/256-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 - без задоволення.
2. Справу №2/256-05 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Ляхевич А.А.
судді:
Вечірко І.О.
Зарудяна Л.О.
віддрук. 7 прим.
1-до справи
2-позивачу
3,4,5-відповідачам
6-третій особі
7-в наряд
друк. Кравчук Н.В.