У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

 

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

 

 

головуючого-судді	Кравченка К.Т.,
суддів	Канигіної Г.В., Пошви Б.М.
за участю прокурора	Казнадзея В.В.
захисників:	ОСОБА_1., ОСОБА_2.,             ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6.

 

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 17 травня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України, касаційними скаргами захисника ОСОБА_1. в інтересах засуджених ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9 та ОСОБА_10, касаційною скаргою захисника ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_3., на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 грудня 2004 року ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2006 року щодо ОСОБА_7., ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8., ОСОБА_3. та ОСОБА_11.

 

         Вироком місцевого суду до позбавлення волі засуджені:

 

ОСОБА_7,

                            ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець м. Шахрісябз Кашкадар'їнської області Узбекистан,

житель м. Сімферополь, судимості не має,

        

-    за ч.2 ст.296 КК України на чотири роки;

-    за ч.4 ст.296 КК України на сім років;

-    за ч.3 ст.27, ч.2 ст.121 КК України на дев¢ять років;

-    за ч.3 ст.27, ч.1 ст.122 КК України на три роки.

 

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_7 за сукупністю злочинів призначено дев¢ять років позбавлення волі;

 

 

ОСОБА_10,

         ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженець м. Кітаб Кашкадар'їнської області Узбекистан,

житель ІНФОРМАЦІЯ_3

судимості не має,

 

-    за ч.2 ст.296 КК України на три роки шість місяців;

-    за ч.1 ст.122 КК України на три роки.

 

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_10. за сукупністю злочинів призначено три роки шість місяців позбавлення волі;

 

       ОСОБА_9,

       ІНФОРМАЦІЯ_4,

       уродженець м. Самарканд Узбекистан,

       житель м. Сімферополь, судимості не має,

 

-    за ч.4 ст.296 КК України на п'ять років;

-    за ч.1 ст.122 КК України на три роки.

 

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_9 за сукупністю злочинів призначено п'ять роки позбавлення волі;

 

ОСОБА_8,

       ІНФОРМАЦІЯ_5,

       уродженець м. Гулистан Узбекистан,

       житель м. Сімферополь, судимості не має,

 

-    за ч.4 ст.296 КК України на шість років;

-    за ч.2 ст.121 КК України на сім років;

-    за ч.1 ст.122 КК України на три роки.

 

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_8. за сукупністю злочинів призначено сім років позбавлення волі;

 

ОСОБА_3,

       ІНФОРМАЦІЯ_6,

       уродженець м. Касансай Наманганської області

Узбекистан, житель ІНФОРМАЦІЯ_7, судимості не має,

 

-    за ч.4 ст.296 КК України на шість років;

-    за ч.2 ст.121 КК України на вісім років;

-    за ч.1 ст.122 КК України на три роки.

 

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_3. за сукупністю злочинів призначено вісім років позбавлення волі;

 

ОСОБА_11,

       ІНФОРМАЦІЯ_8,

       уродженець та житель м. Сімферополь,

       судимості не має,

 

 за ч.4 ст.296 КК України із застосуванням ст.69 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі.

 

У справі розглянуто цивільні позови та вирішено питання про долю речових доказів.

 

Як визнав суд, 5 березня 2004 року, приблизно о 13 годині 50 хвилин, група робітників ІНФОРМАЦІЯ_9 в ІНФОРМАЦІЯ_10, виконуючи розпорядження керівника підприємства, на земельній ділянці на території ІНФОРМАЦІЯ_11, що була передана у користування товариству, займалися зачисткою місцевості і встановленням огорожі. Тут же перебували оператори телеканалів "ІНФОРМАЦІЯ_12" - ОСОБА_12 та "ІНФОРМАЦІЯ_13" - ОСОБА_13., котрі вели відеозйомку.

 

У вказаний час на місце проведення робіт прибули ОСОБА_7, ОСОБА_10. та інші особи.

 

Грубо порушуючи громадський порядок, у присутності великої кількості людей, висловлюючись брутальною лайкою, демонструючи неповагу до загальних правил поведінки, необґрунтовано та незаконно вимагали припинити роботи та залишити земельну ділянку.

 

Інші особи, підтримуючи хуліганські дії ОСОБА_7., також у грубій формі, вимагали припинити будівельні роботи.

 

ОСОБА_10., разом із іншими особами, підібравши дерев'яний брус та будівельну кірку, демонструючи можливість їх застосування, розмахували ними, примусивши у такий спосіб працівників ІНФОРМАЦІЯ_9 припинити будівельні роботи.

 

Побачивши, що відеооператори ОСОБА_12 та ОСОБА_13. здійснюють відеозйомку хуліганських дій, ОСОБА_7, ОСОБА_10. та інші особи, безпричинно, з хуліганських спонукань, погрожуючи застосування насильства, супроводжуючи свої дії брутальними висловлюваннями, зажадали припинити відеозйомку. При цьому ОСОБА_10. та інша особа руками закривали об'єктив відеокамери ОСОБА_13, а особа, невстановлена слідством, діючи у групі із ОСОБА_7. та ОСОБА_10., невідомим предметом завдала ОСОБА_13. декілька ударів по ногах, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження.

 

ОСОБА_7, діючи з особливою зухвалістю, погрожуючи металевим стрижнем, підібраним на будівельному майданчику, намагався наздогнати ОСОБА_13, який був вимушений тікати з місця події.

 

У той же час, переконавшись, що ОСОБА_12 продовжує відеозйомку, ОСОБА_10. та інші особи, виконуючи вказівку ОСОБА_7., звалили потерпілого на землю.

 

Оскільки  ОСОБА_12, піднявшись продовжував знімати, ОСОБА_10., висловлюючись брутально, вимагаючи припинити відеозйомку, розмахував дерев'яним брусом, намагаючись вдарити оператора по голові.

 

Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_7, ОСОБА_10. та інші особи, діючи узгоджено, повторно звалили ОСОБА_12. на землю і намагалися видерти з рук потерпілого відеокамеру.

 

Оскільки ОСОБА_12 вчинив опір, інша особа завдала йому ударів металевим стрижнем в ділянку правого передпліччя, а ОСОБА_10.. використовуючи металевий лом, перекачував потерпілого по землі.

 

Внаслідок спільних хуліганських та умисних дій винних та інших осіб, ОСОБА_12 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

 

Крім того, вказані особи, із хуліганських спонукань, умисно розбили об'єктив  Fujinon А14х8,5 BERM НОМЕР_1 відеокамери Soni DXC-537 НОМЕР_2, заподіявши ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_12” матеріальну шкоду на суму 31 977,6 грн.

 

23 березня 2004 року, приблизно о 20 годині, ОСОБА_9, ОСОБА_11., ОСОБА_8., ОСОБА_3., а також група інших осіб, з метою вчинення особливо злісного хуліганства із застосуванням заздалегідь заготовлених предметів для заподіяння тілесних ушкоджень (дерев'яні палиці та ножі), прибули у центр міста Сімферополя на вул. О.Пушкіна де знаходилося багато відпочиваючої молоді.

 

Супроводжуючи свої дії голосними вигуками та погрозами, демонструючи агресивні наміри, ОСОБА_9, ОСОБА_8., ОСОБА_11., ОСОБА_3.  та  інші  особи, оточили ОСОБА_14., ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19. та ОСОБА_20., котрі знаходилися на вул. О.Пушкіна.

 

З хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок у центрі міста, у присутності великої кількості громадян, діючи з особливою зухвалістю,  умисно,  з  метою побиття  оточених осіб за вказівкою ОСОБА_9., учасники хуліганських дій почали завдавати удари потерпілим по різних частинах тіла.

 

При цьому, ОСОБА_9 завдав ОСОБА_18 два удари кулаком в обличчя, а коли він упав - удар ногою у голову, заподіявши середньої тяжкості тілесні ушкодження. Коли ОСОБА_16 намагалася захистити ОСОБА_18., ОСОБА_9 завдав їй не менше 2-х ударів, спочатку рукою, а потім ногою у голову. Інша особа також завдала потерпілій удар ногою у голову від чого ОСОБА_16 впала на асфальтове покриття. Внаслідок завданих ударів ОСОБА_16 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_8., у свою чергу, діючи із особливою зухвалістю, завдав удар кулаком в обличчя ОСОБА_14.

 

Продовжуючи хуліганські дії ОСОБА_9, ОСОБА_3., ОСОБА_8., ОСОБА_11. та інші особи, діючи узгоджено між собою, почали бити ОСОБА_17. При цьому ОСОБА_8. завдав два удари кулаком і ногою в обличчя потерпілому, а ОСОБА_3., завдавши удар ногою в голову, збив ОСОБА_17. на асфальт. Після цього вказані особи продовжували завдавати ногами удари лежачому потерпілому по різних частинах тіла, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.

 

У той же час ОСОБА_19, побачивши, що хулігани, серед яких були ОСОБА_9, ОСОБА_3. ОСОБА_8. та ОСОБА_11., б'ють ногами лежачого на асфальті, завдала удар ножем, котрий підібрала на місці бійки, у ділянку спини ОСОБА_11., заподіявши йому легке тілесне ушкодження. У відповідь ОСОБА_11. кинув у бік ОСОБА_19. порожню пляшку, влучивши потерпілій у голову.

 

На розі вулиць ІНФОРМАЦІЯ_18, ОСОБА_9., продовжуючи хуліганські дії, безпричинно завдав ОСОБА_14. удар ногою в обличчя.

 

Під час хуліганських дій, котрі продовжувалися близько 15 хвилин,  потерпілому ОСОБА_15 були заподіяні легкі із короткочасним розладом здоров'я, ОСОБА_20, - легкі тілесні ушкодження.

 

Місцевий суд також визнав, що у той же день, ОСОБА_7,  дізнавшись  про  поранення  ОСОБА_11., перебуваючи біля шостої міської лікарні у м. Сімферополь, будучи одним із лідерів кримсько-татарського національного руху, запропонував ОСОБА_8., ОСОБА_3. та іншим особам загальною кількістю 50-60 осіб,  розібратися  із  інцидентом,  що  мав  місце  на вул. О. Пушкіна.

 

Захопивши із собою заздалегідь спеціально пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень предмети, ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_3. та група інших осіб, прибули на вул. Р. Люксембург у м. Сімферополь біля будинку "ІНФОРМАЦІЯ_15".

 

Приблизно о 21 годині 40 хвилин, ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_3.  та  інші   особи   зайшли   у   двір   будинку  АДРЕСА_2  де розташований бар "ІНФОРМАЦІЯ_16", оточили раніше їм незнайомих ОСОБА_21 і ОСОБА_22 і безпричинно, з хуліганських спонукань, супроводжуючи свої дії криками та брутальною лайкою, виконуючи вказівку ОСОБА_7. напали на ОСОБА_22, завдаючи йому удари руками, ногами, ножем у різні частини тіла.

 

Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_22  були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння. Одночасно було побито й ОСОБА_21 зі спричиненням йому легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я.

 

Після цього ОСОБА_8., ОСОБА_3. та інші особи, очолювані ОСОБА_7., маючи при собі заздалегідь приготовлені ножі, металеві стрижні, палиці, проникли до приміщення бару де за вказівкою ОСОБА_7. безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, супроводжуючи свої дії голосними криками та брутальною лайкою, діючи з особливою зухвалістю, завдаючи удари руками і ногами, металевим стрижнем, напали на ОСОБА_23 і побили його, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження.

 

Крім того, особа, невстановлена слідством, що входила у склад групи хуліганів, у холі бару з хуліганських спонукань завдала декілька ударів ножем у спину ОСОБА_24, заподіявши потерпілому легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

 

Керовані ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_3. та інші особи, пройшли нікого не чіпаючи з першого залу бару до другого. Виконуючи пряму вказівку ОСОБА_7. про побиття ОСОБА_25, котрий знаходився за другим столиком бару, ОСОБА_3., ОСОБА_8. та інші особи, супроводжуючи свої дії брутальною лайкою та криками, завдаючи потерпілому удари руками, ногами, ножем та іншими предметами у різні частини тіла, побили ОСОБА_25, спричинивши йому як легкі, так і тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент їх заподіяння.

 

Крім того, узгодженими хуліганськими діями ОСОБА_8., ОСОБА_3. та групи осіб, невстановлених слідством, якими керував ОСОБА_7, іншим відвідувачам бару "ІНФОРМАЦІЯ_16" також були заподіяні різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження:

 

 - ОСОБА_26. - як легкі, так і тяжкі, небезпечні для життя у момент заподіяння; ОСОБА_27. - легкі і середньої тяжкості; ОСОБА_28., ОСОБА_29. і ОСОБА_30. - легкі з короткочасним розладом здоров'я; ОСОБА_31. - легкі тілесні ушкодження.

 

ОСОБА_32 і ОСОБА_33 внаслідок ударів по голові і спині спричинено фізичний біль.

 

Під час хуліганських дій, котрі продовжувалися протягом 15 хвилин, крім побиття відвідувачів, припинення роботи бару, було пошкоджено майно на загальну суму 1260 грн. 30 коп.

 

Після вчинення хуліганських дій у барі, зазначені особи відповідно до вказівки ОСОБА_7., залишили приміщення, і проходячи подвір'ям  будинку АДРЕСА_2, безпричинно побили ще й ОСОБА_34., заподіявши йому легкі тілесні ушкодження.

 

 Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 22 червня 2006 року апеляції прокурора, захисників ОСОБА_35, ОСОБА_1., ОСОБА_36., ОСОБА_37, ОСОБА_38., ОСОБА_3, потерплого ОСОБА_25, представника  потерпілого  ОСОБА_22. - ОСОБА_39, засуджених ОСОБА_8., ОСОБА_3., ОСОБА_11., ОСОБА_6. залишені без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Сімферополя від 29 грудня 2004 року - без зміни.

 

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності усіх засуджених, просить судові рішення щодо них змінити через неправильне застосування кримінального закону.

 

Прокурор вважає, що:

1) із обвинувачення пред'явленого ОСОБА_7 необхідно виключити ч.3 ст.27, ч.1 ст.122 КК України, як зайво інкриміноване.   Хуліганські дії ОСОБА_7., вчинені ним 23 березня 2004 року у барі “ІНФОРМАЦІЯ_16” кваліфікувати за ч.3 ст.27, ч.4 ст.296 КК України та призначити йому покарання -  7 років позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК України остаточно  9 років позбавлення волі;

2) із обвинувачення ОСОБА_6., ОСОБА_9., ОСОБА_8. та ОСОБА_3. виключити ч.1 ст.122 КК України, як зайво інкриміновані;

3) хуліганські дії ОСОБА_9., ОСОБА_8. та ОСОБА_3., вчинені ними 23 березня 2004 року на вул. О.Пушкіна у м. Сімферополі,  перекваліфікувати  з  ч.4  на  ч.2 ст.296 КК  України  та  призначити  їм по 4 роки позбавлення волі, кожному;

4) злочинні дії ОСОБА_11. перекваліфікувати з ч.4 на ч.2 ст.296 КК України і вважати його засудженим до міри покарання призначеної місцевим судом.

 

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2. просить судові рішення щодо ОСОБА_3. змінити. Вважає, що його злочинні дії по епізоду на вул. О. Пушкіна у м. Сімферополі слід перекваліфікувати з ч.4 на ч.2 ст.296 КК України та звільнити його від відбування покарання за цей злочин з випробуванням. За ч.2 ст.121 та ч.1 ст.122 КК України захисник просить ОСОБА_3. виправдати, а справу закрити, оскільки вважає, що останній безпосередньо не вчиняв цих злочинів і змови на їх вчинення з іншими засудженими не мав.

Захисник у скарзі зазначає, що у справі допущені порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, судове слідство проведено неповно та однобічно, а призначене ОСОБА_3. покарання  не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу через суворість.

 

Захисник ОСОБА_1. у касаційних скаргах просить судові рішення щодо ОСОБА_7. та ОСОБА_6. скасувати, а справу щодо них закрити за відсутністю у їх діях складу злочину. Захисник вважає, що висновок суду щодо винності засуджених у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, не відповідає фактичним обставинам справи, досудове та судове слідство проведено неповно, однобічно з порушення кримінально-процесуального закону.

 

На досудовому слідстві було порушено право ОСОБА_7. на захист. Крім того, зазначає, що апеляційний суд не спростував усіх доводів апеляцій та не виконав вказівки Верховного Суду України, викладені в ухвалі від 16 лютого 2006 року. 

 

У касаційних скаргах в інтересах засуджених ОСОБА_8. та ОСОБА_9. захисник ОСОБА_1. просить судові рішення щодо цих осіб скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через неповноту та однобічність дослідження доказів у справі. Захисник вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

 

Хуліганські дії ОСОБА_8. і ОСОБА_9. на вул. О. Пушкіна, на думку захисника слід кваліфікувати не за ч. 4, а за ч. 2 ст. 296 КК України. Захисник також вважає, що винність ОСОБА_8. у вчиненні злочину у барі “ІНФОРМАЦІЯ_16” не доведена. Вказує на те, що апеляційний суд не дотримався вимог ст. 377 КПК України при розгляді доводів апеляції.

 

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, частково підтримавшого подання, захисників ОСОБА_1. та ОСОБА_37, ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5. і ОСОБА_6., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи прокурора та захисників, колегія суддів вважає, що касаційні подання та скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

 

Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_7. і ОСОБА_6. у вчиненні хуліганських дій та заподіянні потерпілому ОСОБА_12 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що мали місце 5 березня 2004 року у ІНФОРМАЦІЯ_11, стверджений низкою доказів, яким суд дав правильну оцінку.

Зокрема, суд послався на показання потерпілих ОСОБА_12. і ОСОБА_13. про обставини вчинення хуліганських дій поблизу ІНФОРМАЦІЯ_10, а також про безпосередні активні дії ОСОБА_7. та ОСОБА_6.

 

Свідки ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46 та інші підтвердили показання потерпілих про вчинення ОСОБА_7. і ОСОБА_10. хуліганських дій.

 

Показання потерпілих і свідків узгоджуються між собою та іншими доказами у справі і підстав вважати їх неправдивими і такими, що спрямовані на обмову винних, у справі немає.

 

Суд навів у вироку й пояснення ОСОБА_7. і ОСОБА_6., які у зазначений у вироку час були на місці події, і дав їм належну оцінку.

 

Зокрема, з показань винних убачається, що вони 5 березня 2004 року брали участь у подіях біля ІНФОРМАЦІЯ_10, але вони діяли не з хуліганських спонукань, а з метою припинити конфлікт між кримсько-татарським населенням і робочими.

Ці показання засуджених спростовані поясненнями численних свідків і потерпілих. Суд навів переконливі доводи на підтвердження свого рішення.

 

На обгрунтування свого висновку щодо винуватості ОСОБА_7. і ОСОБА_6. суд послався й на дані, що містяться у висновках судово-медичних експертиз про характер і ступінь тяжкості виявлених у потерпілих тілесних  ушкоджень, а також у протоколах вилучення відеоматеріалів та їх перегляду.

 

Суд дійшов правильного висновку щодо керівної ролі ОСОБА_7. у організації заподіяння ОСОБА_12. середньої тяжкості тілесних ушкоджень і належним чином умотивував своє рішення. Колегія суддів погоджується із цим рішенням.

 

Доводи захисту про ексцес виконавця при перевірці не знайшли свого підтвердження, як і посилання на те, що дії винних носили захисний характер.

 

Не можна визнати підставними й доводи прокурора та захисту про те, що умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень є зайвим і охоплюється ч. 1 ст. 296 КК України.

Умисне заподіяння середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень під час хуліганства, за ступенем небезпечності є більш тяжким злочином, ніж хуліганство і тому такі дії повинні кваліфікуватися за сукупністю із хуліганством. Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_7. та ОСОБА_6. за ч. 1 ст. 122 КК України і за відповідною частиною ст. 296 КК України.

 

Ураховуючи обставини справи, дані  про винних, колегія суддів знаходить за можливе, у межах санкції пом'якшити ОСОБА_7 і ОСОБА_10. покарання за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі, кожному.

 

Аналіз і оцінка доказів дали усі підстави суду зробити правильний висновок щодо доведеності винності ОСОБА_9, ОСОБА_8. та ОСОБА_3. у вчиненні хуліганства і умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим, а також і ОСОБА_11. у хуліганських діях, вчинених групою осіб на вул. О. Пушкіна у місті Сімферополі 23 березня 2004 року.

 

Суд першої інстанції ретельно дослідив зібрані докази, навів їх у вироку, зазначивши мотив, місце, час, спосіб та вказав, які конкретні дії було вчинено кожним із засуджених.

 

Зокрема, суд навів пояснення численних потерпілих, котрі отримали тілесні ушкодження під час хуліганських дій великої групи осіб, серед яких були й засуджені.

 

Це показання ОСОБА_45., ОСОБА_14.,  ОСОБА_18. та ОСОБА_20., які між собою узгоджуються і доповнюють одне одного.

 

Суд послався й на показання свідків ОСОБА_46, ОСОБА_19, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50 та інших, про обставини, за яких між групою осіб, серед яких були засуджені і молоддю, яка знаходилася на вул. О. Пушкіна відбулася бійка.

 

З показань свідків ОСОБА_51, ОСОБА_52, потерпілих ОСОБА_14 і ОСОБА_18 видно, що вони впевнено впізнали учасників бійки ОСОБА_8., ОСОБА_3., ОСОБА_11. та ОСОБА_9., про що свідчать дані, що є у відповідних протоколах.

 

Суд обґрунтовано послався й на дані, що є у протоколах вилучення речових доказів, огляду місця події, висновках судово-медичних експертиз.

 

За таких обставин вважати, що досудове слідство було неповним і необ'єктивним, як про це зазначено у скаргах захисників, немає підстав.

 

Колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_8., ОСОБА_3., ОСОБА_9., а також ОСОБА_11. (в порядку ст. 395 КПК України) необхідно перекваліфікувати з ч. 4 на ч. 2 ст. 296 КК України за таких підстав.

 

Суд визнав встановленим, що зазначені засуджені брали безпосередню участь у хуліганських діях на вул. О. Пушкіна. Зокрема, суд у вироку вказав: ОСОБА_9 завдав два удари рукою і ногою в голову ОСОБА_45.; ОСОБА_8. ударив  рукою  в  обличчя  ОСОБА_14;  ОСОБА_9, ОСОБА_8., ОСОБА_3. та ОСОБА_11. брали участь у побитті ОСОБА_17;  ОСОБА_11. кинув порожню пляшку в голову ОСОБА_19;  ОСОБА_9 завдав удар ногою в шию ОСОБА_14 і двічі ногою в обличчя ОСОБА_20.

 

Під час хуліганських дій і спільного  побиття  ОСОБА_18  ОСОБА_9 завдав йому декілька ударів ногою у голову.

Зазначеними діями вказаним потерпілим були заподіяні різні тілесні ушкодження, а ОСОБА_18 - середньої тяжкості.

Як убачається із вироку, суд не встановив, що  ОСОБА_8., ОСОБА_3., ОСОБА_9 та ОСОБА_11. під час хуліганських дій використовували будь-які спеціально пристосовані і заздалегідь приготовлені предмети для заподіяння тілесних ушкоджень. Не підтверджено й те, що вказані засуджені застосовували ножі.

Відсутні у справі й дані, що свідчили б про те, що засуджені знали  і усвідомлювали, що інші учасники злочинних дій заздалегідь приготували і мали при собі та застосовували під час бійки спеціально пристосовані предмети або холодну зброю.

Таким чином, злочинні дії  ОСОБА_3.,  ОСОБА_9.,  ОСОБА_8. та ОСОБА_11. у цьому  епізоді  слід  кваліфікувати  за  ч. 2 ст. 296 КК України, а ОСОБА_9. ще й за ч. 1 ст. 122 КК України.

 

Також є правильним висновок суду щодо винності ОСОБА_7. в організації та керівництві у заподіянні тяжких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень під час вчинення хуліганства у барі “ІНФОРМАЦІЯ_16” 23 березня 2004 року із застосуванням іншими особами предметів спеціально пристосованих і заздалегідь приготовлених для заподіяння тілесних ушкоджень. Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_3. та ОСОБА_8. винними у хуліганських діях у барі “ІНФОРМАЦІЯ_16”.

 

На підтвердження свого висновку суд підставно послався на показання потерпілих ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_24 ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_28 та інших, які повідомили, за яких обставин були вчинені хуліганські дії у барі, а їм заподіяні тілесні ушкодження.

Допитані потерпілі та свідки стверджували, що дії хуліганів були керованими і окремі особи мали при собі різні знаряддя злочину, якими завдавали удари відвідувачам бару.

З показань допитаних осіб і, зокрема, ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_24 ОСОБА_26, ОСОБА_32, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57 та інших убачається, що керував діями хуліганів ОСОБА_7

З даних, що є у протоколах впізнання видно, що потерпілі та свідки ОСОБА_26, ОСОБА_56, ОСОБА_32, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_49, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_54 та інші впевнено впізнали ОСОБА_7. як особу, котра керувала хуліганами під час побиття відвідувачів бару “ІНФОРМАЦІЯ_16”. 

Потерпілий ОСОБА_27, свідки ОСОБА_60, ОСОБА_62, ОСОБА_51 впізнали ОСОБА_8., який був серед хуліганів.

Потерпілий ОСОБА_28 підтвердив, що ОСОБА_3. бив його по голові, а свідок ОСОБА_60 впізнав ОСОБА_3., як учасника хуліганських дій у барі.

 

Суд також навів дані, що містяться у висновках судово-медичних експертиз, із яких убачається, що під час хуліганських дій, численним відвідувачам бару були заподіяні різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, у тому числі й ножові поранення.

 

Зокрема, потерпілому ОСОБА_22. були заподіяні колото-різані поранення грудної клітки із ушкодженням легені, які віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.

ОСОБА_24 та ОСОБА_27 заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_25. таОСОБА_26 також тяжкі тілесні ушкодження із застосуванням ножа.

 

Отримали тілесні ушкодження ОСОБА_21, ОСОБА_29, ОСОБА_23, ОСОБА_28, ОСОБА_31, ОСОБА_30 та інші відвідувачі бару.

Відповідно до висновків судово-медичних та криміналістичних експертиз, на які підставно послався суд, у окремих потерпілих та на їх одязі виявлені пошкодження, що утворилися від леза ножа.

 

Суд, на підтвердження свого висновку щодо  винуватості  ОСОБА_7., ОСОБА_3. та ОСОБА_8. у хуліганстві, підставно послався на дані, що є у протоколах відтворення обстановки та обставин події за участю численних потерпілих і свідків, котрі підтвердили вчинення злочинних дій вказаними засудженими.   

 

         Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що злочинні дії ОСОБА_7. 23 березня 2004 року слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121 та за ч. 3 ст. 27, ч. 1         ст. 122 КК України, оскільки ОСОБА_7, як організатору і керівнику побиття відвідувачів бару, було відомо про те, що при вчиненні хуліганських дій, окремі особи, котрі брали участь у цих подіях, мали при собі заздалегідь приготовлені предмети і ножі для заподіяння тілесних ушкоджень, і використовували їх.

 

         Колегія суддів не може погодитися із проханням прокурора про кваліфікацію дій ОСОБА_7. у барі «ІНФОРМАЦІЯ_16» за ч. 3 ст. 27, ч. 4                  ст. 296 КК України, оскільки таке обвинувачення засудженому не пред'являлося.

 

         Дії ОСОБА_3. і ОСОБА_8. у барі «ІНФОРМАЦІЯ_16» суд першої інстанції кваліфікував за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент їх заподіяння. З таким рішенням погодилась і апеляційна інстанція.

 

         Проте, як убачається зі справи, суд у вироку не вказав кому конкретно зазначені засуджені заподіяли тяжкі тілесні ушкодження. Немає у справі й даних про те, що ОСОБА_3. і ОСОБА_8. мали при собі ножі чи інші пристосовані предмети. Жоден з допитаних потерпілих та свідків не дали показань, що бачили у цих засуджених будь-які знаряддя чи спеціально пристосовані предмети. Самі засуджені також таких пояснень не давали.

 

         Сам по собі факт того, що під час хуліганських дій трьом потерпілим були заподіяні ножем тяжкі тілесні ушкодження ще не є доказом того, що саме ці засуджені їх спричинили.

 

         Оскільки, у справі відсутні докази винності ОСОБА_3. та            ОСОБА_8. у заподіянні ними тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_22., ОСОБА_25. таОСОБА_26 колегія суддів вважає, що кримінальну справу у цій частині щодо цих засуджених необхідно закрити за недоведеністю їх винності.

 

         Доводи захисників про те, що ОСОБА_7 не був керівником злочинних дій великої групи кримсько-татарської молоді, а намагався припинити побиття громадян у барі, були предметом перевірки, як суду першої, так і апеляційної інстанцій і не найшли свого підтвердження. Ці доводи були спростовані зібраними у справі доказами, які суд навів у вироку. Колегія суддів знаходить це рішення суду обґрунтованим і переконливим.

 

         Не знайшли свого підтвердження й доводи захисту про те, що ОСОБА_3. і ОСОБА_8. взагалі не брали участі у подіях у барі «ІНФОРМАЦІЯ_16», а були в іншому місці.

 

         Ці посилання були спростовані судом з наведеним конкретних доказів і колегія суддів вважає рішення суду у цій частині правильним.

 

         Заява у скарзі про те, що апеляційний суд не виконав вимоги ухвали Верховного Суду України від 16 лютого 2006 року є безпідставною і такою що не відповідає матеріалам справи.

 

         Таким чином, суд, перевіривши зібрані докази, давши їм належну оцінку, зробив правильний висновок щодо винуватості засуджених у вчиненні злочинів 5 та 23 березня 2004 року.

 

         Призначаючи винним покарання суд керувався вимогами ст. 65 КК України і правильно визнав, що покарання повинно бути достатнім і необхідним і пов'язане із позбавленням волі.

 

         Проте, колегія суддів, погоджуючись у цілому із рішеннями суду у цій частині, вважає, що судові інстанції недостатньо повно урахували низку обставин, які впливають на строки покарання.

 

         По-перше, це молодий вік засуджених, позитивні характеристики та інші дані, що характеризують винних.

 

         По-друге, недостатньо ураховані фактичні обставини справи, а також те, що злочини були вчинені вперше і під емоційними впливом у складі великої групи молоді. Не ураховано те, що події відбувалися у середовищі молоді представників різних груп місцевого населення. Даних про те, що учасники події перебували у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння у справі немає.

 

         З урахуванням наведеного колегія суддів знаходить за можливе пом'якшити ОСОБА_8. та ОСОБА_3. покарання за ч. 1 ст. 122 (епізод у барі «ІНФОРМАЦІЯ_16») до двох років.

 

         Місцевий суд, призначаючи ОСОБА_7 покарання, не знайшов щодо цього засудженого ні пом'якшуючих, ні обтяжуючих покарання обставин.

 

         Колегія суддів вважає, що сукупність обставин, а саме, вік цього засудженого, стан здоров'я, позитивні дані про особу винного, а також його сімейний стан, свідчать про те, що строк покарання не повинен бути тривалим.

 

         Тому, колегія суддів знаходить за можливе пом'якшити ОСОБА_7 покарання за його дії в барі «ІНФОРМАЦІЯ_16» за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до п'яти років позбавлення волі, а за ч. 4 ст. 296 КК України до чотирьох.

 

         Порушень кримінально-процесуального закону, а також права винних на захист, які давали б підстави для скасування чи подальшої зміни судових рішень, не встановлено.

 

         Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

         касаційне подання заступника Генерального прокурора України, касаційні скарги захисника ОСОБА_37 в інтересах засудженого         ОСОБА_3., захисника ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_7., ОСОБА_9, та ОСОБА_8. задовольнити частково.

 

         Вирок Центрального районного суду м. Сімферополя від 29 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 червня  2006 року   щодо  ОСОБА_7.,  ОСОБА_9,  ОСОБА_6., ОСОБА_8. і ОСОБА_3 та ОСОБА_11. (в порядку ст.395 КПК України )змінити.

 

         Пом'якшити покарання: ОСОБА_7 і ОСОБА_10. за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, кожному;

 

         ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 122 КК України та ОСОБА_10. за ч. 1 ст. 122 КК України до 2-х років позбавлення волі, кожному.

 

         Перекваліфікувати дії ОСОБА_9, ОСОБА_3., ОСОБА_8. і ОСОБА_11. по епізоду хуліганських дій на вул. О. Пушкіна в                               м. Сімферополь з ч. 4 ст. 296 на ч. 2 ст. 296 КК України і призначити ОСОБА_9, ОСОБА_3. і ОСОБА_8. по 2 роки 6 місяців позбавлення волі, кожному, а ОСОБА_11. - один рік 6 місяців позбавлення волі.

 

         Цей вирок і ухвалу апеляційного суду в частині засудження ОСОБА_3. і ОСОБА_8. за ч. 2 ст. 121 КК України по епізоду в барі «ІНФОРМАЦІЯ_16» скасувати, а справу у цій частині щодо цих засуджених закрити за недоведеністю їх участі у вчиненні цього злочину.

 

         Матеріали кримінальної справи щодо заподіяння потерпілим            ОСОБА_22.,ОСОБА_26, ОСОБА_25. тяжких тілесних ушкоджень під час хуліганських дій в барі «ІНФОРМАЦІЯ_16» із застосуванням ножа, а ОСОБА_24. - середньої тяжкості тілесних ушкоджень та ОСОБА_27. легких із короткочасним розладом здоров'я, також із застосуванням ножа, виділити в окреме провадження і направити прокурору для проведення додаткового розслідування.

 

         Пом'якшити ОСОБА_8. та ОСОБА_3. покарання за ч. 1 ст. 122 КК України (епізод в барі «ІНФОРМАЦІЯ_16») до 2-х років позбавлення волі, кожному.

 

         Пом'якшити ОСОБА_7 покарання: за ч. 4 ст. 296 КК України (епізод в барі «ІНФОРМАЦІЯ_16») до чотирьох років позбавлення волі;

 

         за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до п'яти років позбавлення волі.

 

         За сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України вважати засудженими:

 

         ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 3  ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 122 КК України на 5 років позбавлення волі;

 

ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України на 3 роки 2 місяців позбавлення волі;

 

         ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі; ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі;

 

         ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України на 3 роки 2 місяців позбавлення волі.

 

         Цей же вирок і ухвалу апеляційного суду в частині стягнення з  ОСОБА_8. та ОСОБА_3. коштів на відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_26., ОСОБА_24., ОСОБА_22., а також на користь 6 міської лікарні, скасувати.

 

Судді:

 

 

 

 

Кравченко К.Т.                     Канигіна Г.В.                     Пошва Б.М.