2/754/5951/18

Справа № 754/10714/18

У Х В А Л А

Іменем України

21 серпня 2018 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, про визнання договору дарування недійсним з підстав його фіктивності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач одночасно з поданням заяви про забезпечення позову звернулась до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, про визнання договору дарування недійсним з підстав його фіктивності.

Поданий позов обґрунтований тим, що квартира АДРЕСА_5, загальною площею 65, 1 кв.м. є предметом оспорюваного заявником договор дарування, укладеного 17.04.2018 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. за реєстровим № 1520, який останні уклали з метою приховати майно ОСОБА_2 для уникнення негативних наслідків невиконання нею зобов'язань за кредитним договором, так як рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26.02.2015 року по цивільній справі №754/14972/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1147841,82 грн. та судові витрати в розмірі 3654,00 грн., яке набрало законної сили 09.03.2015 року, та за яким 05.04.2016 року Деснянським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 50266751. Належність вищезазначеної квартири на праві приватної власності ОСОБА_2 на момент її відчуження шляхом дарування підтверджується договором дарування. Належність вищезазначеної квартири станом на день подання даної заяви про забезпечення позову та позовної заяви на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 133920814 від 10.08.2018 року про проведену державну реєстрацію права власності на подаровану квартиру за останніми, на підставі оскаржуваного заявником договору дарування. 18.04.2018 року заявник, на підставі укладеного з ПАТ «Дельта Банк» договору купівлі-продажу майнових прав 387 К набула статусу нового кредитора за кредитним договором від 11.10.2007 року, згідно якого з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість. Станом на сьогодні рішення Деснянського районного суду м. Києва не виконано, заборгованість за кредитним договором не погашена. Тобто, ОСОБА_2, відчужуючи квартиру своїм близьким родичам та достеменно знаючи про вищевказане рішення суду про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, що набрало законної сили та яке перебуває на примусовому виконанні могла передбачити негативні наслідки для себе у випадку стягнення цих коштів шляхом примусової реалізації майна на прилюдних торгах, тобто переслідувала єдину мету - ухилитися від виконання грошового зобов'язання за рахунок відчужуваного майна. В свою чергу відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 переслідували іншу мету - допомогти своїй близькій родичці ухилитися від виконання грошового зобов'язання перед третіми особами. Отже, заявник має обґрунтовані припущення, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як власники квартири, яка є предметом оспорюваного заявником договору дарування, під час розгляду позову судом, користуючись правом вільного розпорядження своєю власністю, можуть умисно відчужити у будь-який спосіб вищезазначене майно на користь третіх осіб, тим самим істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав заявника, за захистом яких вона як позивач звернулась до суду та/або ускладнити чи унеможливити відновлення становища, яке існувало до порушення законних прав заявника.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Встановлено, що предметом спору є про визнання договору дарування недійсним з підстав його фіктивності.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З огляду на викладене та враховуючи предмет спору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, так, як невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи предмет позову та вимоги чинного законодавства, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову та накласти арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_5, загальною площею 65, 1 кв.м., яка належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності на підставі договору дарування від 17.04.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. за реєстровим № 1520.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, про визнання договору дарування недійсним з підстав його фіктивності - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_5, загальною площею 65, 1 кв.м., яка належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4. на праві спільної часткової власності на підставі договору дарування від 17.04.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Наталією Михайлівною за реєстровим № 1520.

Позивач (стягувач за даним виконавчим документом): ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1;

Відповідачі (боржники за даним виконавчим документом):

-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП: НОМЕР_3, місце реєстрації: АДРЕСА_2;

-ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_3;

-ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_4, місце реєстрації: АДРЕСА_4.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя: Н.Г. Таран