Справа №2-4895/2009р.

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                  І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

    11 січня 2010 року

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді                                        Кішкіної І.В.

при секретарі                                                 Гаврюхіної О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці справу

за позовом        ОСОБА_1 до

                          фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

                          про стягнення заборгованості по заробітній платі, матеріального

                          забезпечення при тимчасовій втраті працездатності, компенсації

                          за не використану відпустку,

                                                    в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, матеріального забезпечення при тимчасовій втраті працездатності, компенсації за не використану відпустку, в якому зазначив, що згідно трудового договору, укладеного 25.07.2008 р. між ним та відповідачкою, він виконував обов'язки бригадира, в період з 19.06.2009 р. по 11.07.2009 р. знаходився на стаціонарному лікуванні в КУ «Центральна міська лікарня» м.Харцизьк, 12.07.2009 р. був виписаний до праці, однак позивачка його до роботи не допустила, заявив про небажання продовження його роботи в неї за наймом,  він написав заяву про звільнення, даний договір було розірвано 13.07.2009 р. за згодою сторін, на час розірвання якого сума заборгованості по заробітній платі, за лікарняний, компенсація за не використану відпустку склала 1509,30 грн., яка до теперішнього часу не сплачена, тому просить стягнути з відповідачки на його користь заробітну плату, за лікарняний, компенсацію за не використану відпустку в сумі 1509,30 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що згідно трудового договору, укладеного 25.07.2008 р. між ним та відповідачкою, він виконував обов'язки бригадира, в період з 19.06.2009 р. по 11.07.2009 р. знаходився на стаціонарному лікуванні в КУ «Центральна міська лікарня» м.Харцизьк, 12.07.2009 р. був виписаний до праці, однак позивачка його до роботи не допустила, він написав заяву про звільнення, даний договір було розірвано 13.07.2009 р. за згодою сторін, на час розірвання якого сума заборгованості по заробітній платі, за лікарняний, компенсація за не використану відпустку склала 1509,30 грн., яка до теперішнього часу йому не сплачена, тому просить стягнути з відповідачки на його користь заробітну плату, за лікарняний, компенсацію за не використану відпустку в сумі 1509,30 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3, яка діє за довіреністю, у судовому  засіданні позов визнала частково, пояснила, що позивачеві не сплачена заборгованість по заробіній платі за червень 2009 року в сумі 354,24 грн. з урахуванням сплати податків та оплата знаходження на лікарняному з 19.06.2009 р. по 11.07.2009 р. в сумі 387,14 грн. з урахуванням сплати податків, проти стягнення яких вона не заперечує, при цьому вважає, що компенсація за невикористану відпустку в сумі 450,41 грн. на користь позивача стягненню не підлягає, тому що позивачем відповідно до ст.233 КЗпП України пропущено строк звернення до суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 115, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 25 липня 2008  року по 11 липня 2009 року на підставі трудового договору (арк.с.4,5-6), тобто перебував у трудових відносинах з відповідачкою.

До теперішнього часу позивачеві відповідачем не виплачена заборгованість по заробітній платі: за червень 2009 року – 354,24 грн., матеріальне забезпечення в період тимчасової втрати працездатності з 19.06.2009 р. по 11.07.2009 р. – 442,28 грн., компенсація за невикористану відпустку – 450,41 грн., що підтверджується довідками (арк.с.26-28), вказані суми підлягають стягненню на користь позивача з відповідачки.

Відповідно до вимог статі 88 ЦПК України в зв'язку зі звільненням позивача від сплати судових витрат судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 51 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 115, 116, 83 КЗпП України, і, керуючись ст.ст. 88, 15, 57, 209 ЦПК України,

                                             в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, матеріального забезпечення при тимчасовій втраті працездатності, компенсації за не використану відпустку задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованость по заробітній платі, матеріальне  забезпечення при тимчасовій втраті працездатності, компенсацію за не використану відпустку в сумі 1246 грн. 93 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51 грн.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

                                                      Суддя