Справа № 2-1277/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4   листопада 2008 року

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді     Пальонного B.C.

при секретарі     Івлєвій С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу до ОСОБА_2, мотивуючи позов тим, що 22 листопада 2006 року відповідач взяв у нього в борг 2500 грн. терміном на 1 місяць, зобов'язавшись повернути борг до 22 грудня 2006 року, про що видав розписку, проте гроші до даного часу не повернув, в зв'язку з чим він і звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також передбачені діючим цивільним законодавством 3% річних від простроченої суми, всього 3370 грн. 97 коп., а також 6000 грн. в відшкодування моральної шкоди, яка на його думку полягає в тому, що неповернення боргу відповідачем привело до вимушених змін в його житті, оскільки він змушений докладати зусиль для повернення боргу..

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на його користь в відшкодування боргу 3370 грн. 97 коп., в відшкодування моральної шкоди 6000 грн. та судові витрати.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, підтвердив, що дійсно взяв у позивача в борг вказану тим суму і до даного часу не повернув.

Заслухавши пояснення сторін з приводу заявлених позовних вимог, дослідивши надані ними письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 22 листопада 2006 року взяв в борг у позивача 2500 гривень, які зобов'язався повернути до 22 грудня 2006 року.

Дане зобов'язання відповідача підтверджено його розпискою від 22 листопада 2006 року.

До даного часу відповідач вказане зобов'язання не виконав.

Відповідно до вимог ст.ст. 625, 1050 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку розмір процентів угодою між сторонами не встановлений, а тому суд вважає необхідним застосувати їх розмір, визначений ст..625 ЦК України.

Розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції та зазначених відсотків позивачем проведений правильно і суд вважає, що вказана позивачем сума боргу 3370 грн.97 коп. підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Суд також вважає, що неправомірними діями відповідача позивачеві завдана моральна шкода, оскільки відповідач змусив його докладати додаткових зусиль для повернення боргу, звертатися до суду, що привело до вимушених змін в його житті

Суму відшкодування моральної шкоди, вказану позивачем, відповідач визнав, а тому суд вважає, що вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно задоволенню позовних вимог в сумі 81 грн.

Керуючись ст.ст. 625, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України суд, -

вирішив :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 3370 грн. 97 коп. та 6000 грн. в відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 81 гривня.

Заяви про апеляційне оскарження рішення можуть бути подані на протязі десяти днів з дня його проголошенняя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження через суд першої інстанції.