Справа № 2- 41

2009  р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

              29 грудня 2009  року                                                               м. Городенка

Городенківський  районний  суд Івано-Франківської області

В складі: головуючого – судді  Стефурака Є.М.

         Секретаря      Козаченко Л.Д.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду  в місті  Городенка справу за позовом   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним та  визнання права на будинковолодіння в порядку спадкування за законом  та  позов   ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3  про усунення від права спадкування майна за законом, -

В С Т А Н О В И В:

   ОСОБА_1,   ОСОБА_2  звернулися до суду з позовом, в якому просять  визнати недійсним заповіт від 03.07.2007 року,  складений ОСОБА_5  на ім»я відповідачки ОСОБА_4, та визнати за ними  право власності на майно  - житловий будинок з господарськими прибудовами,  що в с. Серафинці по вул. Н.Левицького, 3  Городенківського району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за законом.  Уточнивши свої позовні вимоги позивачка  ОСОБА_1  просить   визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку з господарськими будівлями,  що в с. Серафинці по вул. Н.Левицького, 3  Городенківського району Івано-Франківської області, після смерті чоловіка ОСОБА_5, як майно набуте подружжям за час шлюбу в порядку спадкування за законом та 1/12 частку обов»язкову в спадщині, а всього 7/12  частки житлового будинку з господарськими спорудами. ОСОБА_3 яка звернулась із заявою в процесі розгляду справи та ОСОБА_2 як діти померлого ОСОБА_5 просять визнати право власності на 1\12 частки кожному як обов»язкові частки у спадщині після смерті батька ОСОБА_5, а саме на житловий  будинок  з господарськими будівлями,  що в с. Серафинці по вул. Н.Левицького, 3  Городенківського району Івано-Франківської області.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 29.08.1964 року зареєструвала свій шлюб із ОСОБА_5 Від спільного проживання у них народилося двоє дітей син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1  та дочка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2  14.09.2007 року ОСОБА_5 помер. Після його смерті як дружина померлого та син, звернулися в Городенківську державну нотаріальну контору з приводу оформлення спадкового майна за законом, яке знаходиться в с. Серафинці по вул. Н. Левицького, 3  Городенківського району Івано-Франківської області, де їм стало відомо про те, що померлий залишив заповіт на будинковолодіння своїй співжительці - ОСОБА_4, яка теж зверталася до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини в порядку спадкування за заповітом, який був складений 03.07.2007 року у Серафинецькій сільській раді Городенківського району Івано-Франківської області. Позивачі вважають даний заповіт недійсним із тих причин, що в  с. Серафинці по вул. Н.Левицького, 3  Городенківського району Івано-Франківської області будинковолодіння належало подружжю  ОСОБА_1,  ОСОБА_5  та їх синові ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, а також тому, що покійний ОСОБА_5 не являвся власником будинковолодіння  так як даний будинок на час його смерті не був зареєстрований і  Коломийським  МБТІ  було прийнято рішення  та внесено запис як власника будинку померлого ОСОБА_5  тільки 27.03.2008 року. Даний будинок позивачка з чоловіком спільно будували,  та робили реконструкцію старого житлового будинку згідно договору купівлі-продажу, оформленого 23.03.1963 року на ОСОБА_5  та з участю сина ОСОБА_6 добудували господарські приміщення.

На протязі 2-х  чи 3-х  років ОСОБА_5 проживав із співжителькою ОСОБА_4, яка не була прописана в його господарстві, не оформляла із ним шлюб, так як він не розірваний із ОСОБА_1 Позивачка вважає, що заповіт ОСОБА_5  є недійсним так як будинковолодіння є спільною сумісною власністю позивачки ОСОБА_1 її сина  ОСОБА_2 та дочки ОСОБА_3

До суду поступив зустрічний позов Ґава ОСОБА_8, в якому вона просить усунути від права на спадкування  майна за законом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по причині невиконання ними свого обов»язку по наданню ОСОБА_5 допомоги, догляду за ним, коли він цього потребував.

Позовні вимоги мотивувала тим, що покійний ОСОБА_5 був хворий потребував постійної допомоги і з квітня 2003 року вона почала проживати із ОСОБА_5 як дружина, взяли з ним церковний шлюб, вели з ним господарство, обробляти городи, доглядала  його. В господарстві ОСОБА_5 вона не була зареєстрована але постійно в ньому проживала та продовжує проживати. ОСОБА_5 був інвалідом І групи і потребував постійного догляду,  часто вона лікувала його за свій кошт та кошт своїх дітей, а це повинні були робити діти. Однак цього вони не робили, а лише після смерті  стали претендувати на майно ОСОБА_5 За життя,  ОСОБА_5 03.07.2007 року зробив заповітне розпорядження на її ім»я, заповіт не змінений та не скасований, а тому залишився в силі.  Поховання ОСОБА_5, ОСОБА_4 проводила за власні кошти. Також  вона вважає, що ні ОСОБА_1 ні  ОСОБА_2І та ОСОБА_3 не можуть бути спадкоємцями за законом  після смерті ОСОБА_5, поскільки вони не виконали своїх обов»язків по уходу за ним, не допомагали йому  коли він цього потребував.

Позивачка ОСОБА_3 позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 та свою заяву підтримала, позовні вимоги ОСОБА_4 не визнала, про що подала заяву, в якій зазначила  що б справу  розглянути без її участі.

Суд, вислухавши учасників процесу,   свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3,  ОСОБА_13, ОСОБА_14, Ґава Г.М., ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, дослідивши   матеріали справи,  приходить до висновку, що позов  ОСОБА_1, слід  - задовольнити частково, в  позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3  до ОСОБА_4 про визнання права власності на обов»язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 -  відмовити, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3  про усунення від права спадкування майна за законом – відмовити, із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що  згідно  договору купівлі-продажу  від  23  березня  1963 року ОСОБА_5  придбав у ОСОБА_20 належний йому будинок.

29.08.1964 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1  зареєстрували шлюб, про що свідчить свідоцтво про одруження серії VІІ-УР №255205 від 29.08.1964 року.  Від спільного проживання у подружжя народилося двоє дітей – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка 30.08.1986 року уклала шлюб із ОСОБА_22 та  після укладення шлюбу присвоєла прізвище ОСОБА_22.

   14.09.2007 року ОСОБА_5 помер, про що свідчить його свідоцтво про смерть від  02.10.2007 року серії І-НМ № 055001. Після його смерті залишилось спадкове майно, житловий будинок  з господарськими будівлями та спорудами, що в с. Серафинці по вул. Левицького, 3 Городенківського району Івано-Франківської області, який належав йому на праві приватної власності і не був власністю подружжя так як був придбаний до реєстрації шлюбу.

 Ст. 60  СК України  передбачено, що  майно, набуте подружжям  за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.  Ст. 63, цього ж кодексу, встановлено, що  дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності , якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ст. 1233 цього ж кодексу, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

 За життя 03.07.2007 року ОСОБА_5, зробив заповітне розпорядження, яким все своє майно заповів Ґава ОСОБА_8, з якою  з квітня 2003 року разом проживали, взяли з ним церковний шлюб, вели спільно господарство, остання доглядала  його. В господарстві ОСОБА_5 - ОСОБА_4 не була зареєстрована але постійно в ньому проживала та продовжує проживати,  про що свідчить довідка Серафинецької сільської ради. Заповіт  посвідчено секретарем виконавчого комітету Серафинецької сільської ради  та зареєстровано в реєстрі за №79. Заповіт  станом на 17.06.2008 р. не скасовано і не змінено. Ґава П.М., як спадкоємець за заповітом, звернулася в Городенківську  державну нотаріальну контору по питанню оформлення спадкового майна, виготовила технічний паспорт на будинковолодіння.

В судовому засіданні встановлено, що складений заповіт відповідає вимогам ст. 1247 ЦК і підстав для його визнання недійсним, що передбачено ст. 1257 ЦК, а також загальними положеннями про правочини (глава 16) ЦК України, не має.

 Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого в даному випадку не доведено позивачами.

Однак відповідно до 1241 ЦК України (малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом).

На час відкриття спадщини, смерті спадкодавця -   ОСОБА_1 являлася  непрацездатною тому їй належить ? будинковолодіння, що розташоване по вул. Н. Левицького, 3 с. Серафинці  Городенківського району Івано-Франківської області.

Діти заповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3І на час відкриття спадщини не входили в коло осіб, перелік яких є вичерпним,  які відповідно до положень ст. 1241 ЦК мають право на обов»язкову частку, а тому їх позов є безпідставним і таким, що не підлягає до задоволення.

          По даній справі було    призначено  будівельно-технічну  експертизу.    Згідно висновку експерта №50 судової будівельно-технічної експертизи від 07.09.2009 року встановлено, що  реальний поділ будинку неможливий, розподіл будинковолодіння можливий тільки в ідеальних частках, в грошовому виразі, крім того і самі сторони не ставлять вимогу про його реальний розподіл.

Що стосується позову ОСОБА_4 про  усунення від права на спадкування, то відповідно до статті  1224 ч. 5 особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

 Однак, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 « Про судову практику у справах про спадкування» вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред»явлена особою, для якої таке усунення породжує пов»язані зі спадкуванням права та обов»язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України, якою передбачено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Крім того показами свідків, даними про стан здоров»я заповідача не підтверджено, що останній знаходився у безпорадному стані, що є обов»язковою умовою.

Отже вищенаведені доводи свідчать про безпідставність позову Ґава П.М. , а тому в задоволенні її  вимог слід відмовити.

На підставі ст. 1216, 1217, 1220, 1223, 1224, 1233, 1241,  1257, 1258, 1261, 1267  ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008  N 7 « Про судову практику у справах про спадкування»,  ст. ст. 60, 63, 368 СК України, керуючись ст. ст. 60, 209, 212, 214- 215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                               В И Р І Ш И В :

Позов   ОСОБА_1, Яшана ОСОБА_23 ОСОБА_24  до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним та визнання права на будинковолодіння в порядку спадкування за законом  - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на  ? будинковолодіння, що розташоване по вул. Н. Левицького, 3 с. Серафинці  Городенківського району Івано-Франківської області.

В позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3  до ОСОБА_4 про визнання права власності на обов»язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 -  відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3  про усунення від права спадкування майна за законом – відмовити.

               Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

               Головуючий:                                                    Стефурак  Є.М.