АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 , м. Київ , вул. Солом'янська 2-а
Справа № 22 -2690/4209/2012 р. Головуючий у 1-й інстанції:Галась I.A.
Доповідач: Чобіток А.О.
Ухвала
Іменем України
19 квітня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - судді Чобіток А.О.
суддів - Ящук Т.І.,Немировської О.В.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 26 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Київгаз» про зобов'язання надати пояснення,-
встановила:
В червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Київгаз» в якому просив зобов'язати відповідача надати пояснення, на підставі чого та з яких міркувань він викопав та змонтував газопровід в траншеї на стадії його врізки.
В своїх вимогах посилався на те, що 09.09.2008 року він уклав з філією «Спецгазбудмонтаж» ВАТ «Київгаз» договір про виконання підрядних робіт по монтажу газопроводу низького тиску з встановленням відключаючого пристрою до житлового будинку АДРЕСА_1 та монтажу внутрішніх газопроводів до газовикористовуючого обладнання згідно проекту.
В ході виконання підрядних робіт виникла необхідність знайти виконавця на предмет риття траншеї для прокладення газопроводу. На виконання робіт з риття траншеї, її засипки та асфальтно - відновувальних робіт була досягнута домовленість з директором «Спецгазбудмонтаж» ВАТ «Київгаз» Савостіним Г.О., які останній зобов'язувався виконати в строк до 09.10.2008 року. Проте станом на час розгляду справи, зобов'язання останнім не виконано, оскільки траншея розрита, врізка газопроводу не проведена. Таким чином позивач просив ВАТ «Київгаз» надати пояснення, на підставі чого та з яких міркувань останній викопав та змонтував газопровід в траншеї на стації його врізки.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року вказаний позов залишено без задоволення.
Не погодившись з даним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове по суті позовних вимог. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального права.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Встановлено, що позивач звернувся з даним позовом і зазначав,що 09.09.2007 року уклав з відповідачем договір на виконання робіт по монтажу газопроводу низького тиску з встановленням підземного відключаючого пристрою до житлового будинку АДРЕСА_1, належного позивачу на праві власності, та монтажу внутрішніх газопроводів до газовикористовуючого обладнання згідно з проектом, наданим позивачем.
Умовами вказаного договору на нього покладені певні зобов»язання, а саме: замовити у Головному управлінні містобудування та архітектури м. Києва проведення контрольно-геодизичної зйомки, сплатити за окремим рахунком врізку газопроводу та отримати ордер на земляні роботи по прокладенню газопроводу та виконати земляні роботи: вирити траншею для прокладення газопроводу та засипати її після прокладки газопроводу, після чого провести асфальтно-відновувальні роботи.
Посилаючись на те, що директор філії «Спецгазбудмонтаж» ВАТ «Київгаз» Савостін Г.О. погодився вирішити питання, що стосувалися земляних робіт ,за що він йому сплатив 11 000 грн., позивач пред'явив позовні вимоги до відповідача і вимагав надати пояснення на підставі чого останній зробив траншею розміром приблизно 8,5 м та проложив в неї газопровід, а в подальшому виконання умов договору припинив.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами, як це передбачено ст. 58, 59 ЦПК України порушення його прав , а тому вони не підлягають судовому захисту.
Колегія суддів вважає такий висновок суду відповідним обставинам справи та вимогам закону, який регулює правовідносини, які виникли між сторонами.
Суд правильно виходив з того, що за вищевказаним договором від 09.09.2007 року монтажу газопроводу низького тиску з встановленням відключаючого пристрою до будинку позивача відповідач відповідно до п.2.9, 2.10 зобов'язувався виконати поставку матеріалів для монтажу системи газопостачання згідно з проектом та виконати комплекс робіт з монтажу газопроводу згідно з проектом, діючих будівельних норм, норм охорони праці та здати виконану роботу усім зацікавленим організаціям.
А позивач в свою чергу серед інших зобов'язань, передбачених п.п.2.1-2.8 договору повинен був отримати ордер на земляні роботи по прокладенню газопроводу та виконати земляні роботи.
В зв»язку з чим його посилання в апеляційній скарзі, що отримати ордер на вказані земляні роботи та виконання цих робі відповідач взяв на себе і самостійно виконав земельні роботи в порушення умов договору і в подальшому змонтував газопровід в траншеї в зв»язку з чим він вимагає надати пояснення вказаним діям є безпідставними, оскільки вони не підтверджені доказами.
Крім того п.5.5 передбачено,що при затриманні термінів виконання робіт не з вини відповідача та при невиконанні позивачем зобов'язань передбачених п.2.8 договору виконання робіт відповідачем може бути перенесено до виконання позивачем вказаних зобов»язань.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення постановленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.
Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319, ЦПК України,колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий - Судді -