Справа № 1-30/2009 р.

П О С Т А Н О В А

4 березня 2009 року                                     Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді – Ярошенко С.М.

                при секретарі – Сікорській О.М.

                з участю прокурора – Шахрай Ю.І.

                захисника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сквира справу про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,  українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, приватного підприємця, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, що передбачає відповідальність по ст. 172 ч.1 КК України,

                                                                          встановив:

ОСОБА_2 являючись фізичною особою-підприємцем в м. Сквира Київської області, в період жовтня-грудня 2008 року вчинив грубі порушення законодавства про працю при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2 згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № 912844 від 21.03.06 зареєстрований Сквирською районною державною адміністрацією Київської області та взятий на облік Сквирською міжрайонною державною податковою інспекцією як платник податків.

Із 01.04.08 ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність по виробництву дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів в цеху, що розташований в м. Сквира по вул. К.Лібкнехта, 228.

При здійсненні підприємницької діяльності ОСОБА_2 будучи службовою особою, що наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в тому числі щодо прийняття на роботу та звільнення працівників, з метою забезпечення виробничої діяльності по виробництву дерев'яних будівельних конструкції та столярних виробів в період жовтня - грудня 2008 року прийняв на роботу працівників ОСОБА_3 учнем маляра по дереву, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 столярами-верстатниками. ОСОБА_3 за виконану роботу отримав заробітну плату в сумі 800 гривень. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заробітної плати не отримували.

З часу прийняття на роботу вищезазначених працівників ОСОБА_2 всупереч вимогам ст.ст. 24,24-1 КЗпП України трудової угоди з останніми не уклав, записів до трудових книжок про їх працевлаштування не вніс. Крім того, ОСОБА_2 із заробітної плати працівників податків з доходу фізичної особи до бюджету не сплачував, внесків до фондів соціального страхування не сплачував також.

Крім того, ОСОБА_2 всупереч вимогам ст. 43 Конституції України, вимогам ст.ст. 2, 24 КЗпП України, використовував працю 3 найманих працівників без укладання трудових угод, що мало наслідком обмеження гарантованих прав працівників на належну оплату праці, охорону праці, відпочинок, відшкодування коштів на медичне обслуговування, пенсійне забезпечення.

Крім того, ОСОБА_2 не укладений з трудовим колективом колективний договір, відсутні правила внутрішнього трудового розпорядку, відсутні документи щодо обліку робочого часу, нарахування і виплати заробітної плати, чим порушені вимоги ст.ст. 11, 17, 115, 142 КЗпП України.

Згідно з вимогами ст. 153 КЗпП України, ст. 18 Закону України "Про охорону праці" на всіх підприємствах, в установах та організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений орган. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці. ОСОБА_2 не забезпечив проведення навчання з охорони праці та інструктажів працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та відповідно не виконав покладені на нього законом обов'язки по створенню безпечних і нешкідливих умов праці. ОСОБА_2 не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці, чим порушив вимоги п. 5.1 "Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці". Працівники підприємства допущені до виконання робіт без проведення вступного, первинного інструктажів з охорони праці, не опрацьовані та не затверджені нормативні акти з охорони праці, під час укладання договору працівники не інформуються під розписку про умови праці, не проведено опосвідчення стану безпеки електроустановок, чим ОСОБА_2 порушено вимоги "Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці", "Типового положення про службу охорони праці", Постанови КМУ № 135 від 02.03.94 "Про порядок опрацювання, прийняття, перегляду та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці", ст. 5 Закону України "Про охорону праці", ст. 29 КЗпП України, Постанови КМУ № 442 від 01.08.92 "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці". Таким чином, вищезазначені дії ОСОБА_2 в силу їх тривалості, систематичності та комплексу допущених порушень конституційного права громадян на працю є грубим порушенням трудового законодавства.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро кається, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинуваченні, допущені порушення законодавства про працю усунуті.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 суду підтвердили, що в період жовтня - грудня 2008 року вони були прийняті на роботу приватним підприємцем ОСОБА_2 в цех по виробництву дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів, що розташований в м. Сквира по вул. К.Лібкнехта, 228 без укладання трудових угод, записів у трудові книжки та відповідного навчання з питань охорони праці. Заробітну плату отримували з затримкою.

Допущені порушення законодавства про працю щодо них ОСОБА_2 усунуті, матеріальних та моральних претензій до підсудного не мають.

За згодою учасників судового розгляду, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку ст.299 КПК України.

Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 172 ч.1 КК України, як грубе порушення законодавства про працю.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, усунув допущені порушення законодавства про працю, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину, на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність тому в силу ст. 48 КК України ОСОБА_2 можливо звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.

                Керуючись ст.7, 273, 282 КПК України, ст. 48 КК України, суд, -

                                                                 постановив:

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.172 ч.1 КК України у зв'язку із зміною обстановки.

Закрити кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ст.172 ч.1 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання постановою законної сили, залишити у вигляді підписки про невиїзд.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом семи діб з моменту її проголошення, через Сквирський районний суд.

Суддя