Справа № 1-91/2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 травня 2009 року                             Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Ярошенко С.М.

               при секретарі - Сікорській О.М.

               з участю прокурора - Гринь В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сквира справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, що передбачає відповідальність за ст. 164 ч.1 КК України,

встановив:

         ОСОБА_1, згідно постанови Сквирського районного суду Київської області № 1-114/2001 р.  від 19.02.2001 року зобов’язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше Ѕ частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і до його повноліття, починаючи з 09.02.2001 року, яка відповідно до свідоцтва про народження І-БК № 299529 від 19.10.2000 року є дитиною ОСОБА_1

Незважаючи на це, ОСОБА_1, тривалий час офіційно працювати не бажав і не мав наміру про працевлаштування через Сквирський районний центр зайнятості. Знаючи про рішення суду, аліменти на протязі тривалого часу - з 09.02.2001 року по 01.01.2009 року не сплачував, та ніякої іншої допомоги на утримання дитини не надавав, хоча він жив за рахунок того, що отримував прибуток за виконання робіт у приватних осіб по разових угодах.

На попередження виконавчої служби про сплату аліментів не реагував, не зважав на звернення ОСОБА_2 до виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції та Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області, злісно ухилявся  від сплати аліментів, в результаті чого у нього виникла заборгованість по виплаті аліментів на користь ОСОБА_2, яка станом на 01.01.2009 року складає 3883,44 грн.

Підсудний ОСОБА_1 вину свою у скоєнні злочину визнав повністю і суду підтвердив обставини вчинення ним злочину, викладені вище.

Щиро кається, просить не позбавляти волі.

    За згодою учасників судового розгляду, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку ст. 299 КПК України.

    Дії  підсудного суд кваліфікує за ст. 164 ч.1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

    При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

    Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

    Обставиною, що пом’якшує покарання суд  визнає щире каяття.

Враховуючи особу винного, який характеризується посередньо, обставину, що пом’якшує покарання, суд дійшов до висновку про доцільність призначення підсудному ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік та покласти на засудженого обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

                         Керуючись ст. 323,324 КПК України, суд,-

засудив:

    Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні  злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України.

    Призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 164 ч.1 КК України на один рік обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

    На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Сквирський  районний суд.

Суддя