У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

                 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого - судді	Вус С.М.,
суддів	Косарєва В.І.,  Кліменко М.Р.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 червня 2007 року справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на постанову Перечинського районного суду Закарпатської області від 7 лютого 2006 року , якою

                                                           

                                  ОСОБА_1,

                                       ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                                        громадянина України,

                                        раніше не судимого,

 

  - звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.191, ч.1 ст.185 КК України  на підставі ст.47 КК України та ст.248 КПК України і передано на поруки трудовому колективу  ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_2” за умови, якщо він  протягом 1 року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу і  не ухилятиметься  від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадський порядок.

         В апеляційному порядку справа не переглядалась.

         Досудовим слідством  ОСОБА_1 було обвинувачено в тому, що він 4 жовтня 2005 року, працюючи інспектором відділу кадрів та відповідаючи за пожежну безпеку і охорону праці в ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_2”, будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем і маючи доступ до ввіреного йому для роботи майна, яке знаходиться в офісі цього товариства в АДРЕСА_1, умисно, шляхом привласнення викрав комп'ютер в комплекті, вартістю 5 191.45 грн., телефонний апарат “Панасонік”, вартістю 63 грн. та електропилу, вартістю 356.40 грн., спричинивши товариству матеріальну шкоду на загальну суму 5 610.85 грн.

   Звільняючи ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України суд вказав, що злочини відноситься до невеликої тяжкості, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчинених злочинах, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, і колектив, де він працює бере його на поруки.

 

     У касаційному поданні заступник Генерального прокурора України порушує питання про перегляд  постанови суду щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неповнотою досудового слідства та неправильним застосуванням кримінального закону. Вважає, що в його діях є склад злочину, передбачений ч.3 ст.191 КК України, а тому суд неправильно звільнив  ОСОБА_1  в порядку ст.47 КК України від кримінальної відповідальності. Посилається на те, що в діях ОСОБА_1  відсутній склад  злочину, передбачений  ч.1 ст.185 КК України, оскільки крадіжка на суму 356.40 грн. є дрібною. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

 

     Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання задоволенню не підлягає  з таких підстав.

 

      Суд першої інстанції обґрунтовано звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням  його  у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191 і ч.1 ст.185 КК України на підставі  ст.47 КК України.

      В матеріалах справи є протокол № 3 від 30.01.2006р. загальних зборів  трудового колективу ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_2” про взяття ОСОБА_1 на поруки (а.с.82-83).

 

     ОСОБА_1 вчинив злочини, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості (ст.12 КК України), раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, визнав вину, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.  Суд дійшов  обґрунтованого висновку про його звільнення від кримінальної відповідальності  та   передачу на поруки трудовому колективу і вимог закону не порушив. 

 

     Як видно з матеріалів справи, прокурор, який брав участь у розгляді справи вважав за можливе звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності  за ч.2 ст.191 і ч.1 ст.185 КК України на підставі ст.47 КК України (а.с.86).

     Доводи у поданні про те, що в діях ОСОБА_1 є склад злочину, передбачений ч.3 ст.191 КК України і тому суд безпідставно закрив кримінальну справу щодо нього на  підставі ст. 47 КК України не відповідають матеріалам справи і закону.

 

     Суд не мав процесуальних підстав до перекваліфікації дій ОСОБА_1 на більш тяжкий злочин чи до направлення справи на додаткове розслідування  з цих підстав, а тому діяв відповідно до вимог закону  з урахуванням  того обвинувачення, яке було пред'явлене досудовим слідством.

 

  Доводи подання щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України є обґрунтованими, але це не впливає на правильність судових рішень по суті, оскільки його звільнено від кримінальної відповідальності  і  справу провадженням закрито.

 

      Підстав до перегляду  судового рішення, з мотивів викладених у поданні, не вбачається.

                         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

                                                      

                                                    у х в а л и л а:

     

     У задоволенні касаційного подання заступника Генерального прокурора України про перегляд постанови Перечинського районного суду Закарпатської області від 7 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 -  відмовити.

                                                                                                                                             

   

                                                           Судді:

 

                                  

 Вус С.М.                              Косарєв В.І.                   Кліменко М.Р.