У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 12 квітня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Полтавської області від 13 листопада 2006 року, яким:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, не судимого, засуджено -

за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 152 КК України на 10 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому призначено остаточне покарання - п'ятнадцять років позбавлення волі.

            Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 600 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 100000 грн. - моральної шкоди.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він опівночі 24 травня 2006 року, перебуваючи в нетверезому стані у АДРЕСА_1, зустрівши ОСОБА_3, яка у пізній час поверталась з роботи додому по вул. Зінченка, з метою вступити з нею у статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, завдав їй удари руками в різні частини тіла, повалив на землю і зґвалтував. Долаючи активний опір потерпілої, ОСОБА_1 під час зґвалтування здавив з достатньою силою її шию руками, заподіявши у такий спосіб її смерть. Після зґвалтування і умисного її вбивства, з метою приховання слідів злочину затягнув труп до кущів, що поряд вул. Зінченка у АДРЕСА_2 і закопав. Закопуючи труп, ОСОБА_1 обшукав одяг та заволодів мобільним телефоном потерпілої вартістю 684 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування. Твердить про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставини справи, які не з'ясовані органами слідства у повному обсязі. Зазначає, що потерпіла за згодою вступила з ним у статеві стосунки. Заперечує факт її зґвалтування.

 Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого, який підтримав доводи касаційної скарги, думку прокурора про відмову в її задоволенні, колегія суддів, перевіривши матеріали справи. обговоривши доводи касаційної скарги, не вбачає підстав для її задоволення.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами і є правильним.

Обґрунтовуючи свій висновок, суд послався у вироку, насамперед, на показання самого засудженого, які він давав на досудовому слідстві. Так, ОСОБА_1 під час допиту його в якості підозрюваного за участю захисника (т.1, а.с. 61-64), додаткового допиту в якості обвинуваченого (т.2, а.с. 141) та під час відтворення обстановки та обставин події за його участю, детально й послідовно розповідав про обставини вчинення злочинів щодо потерпілої.

Зміст показань зводився до того, що повертаючись додому близько 1 години він зустрів ОСОБА_2, яку бачив у магазині того вечора, де він до цього пив пиво. Зустрівши її, він став проводжати її і запропонував їй вступити у статеві зносини. На його пропозицію вона відмовилась, тому він звалив її прямо на дорозі на спину. Під час статевих зносин з потерпілою, вона стала сильно пручатись, бити його руками і подряпала йому обличчя. Йому було сильно боляче і з метою припинення опору з її боку він здушив її горло руками і тримав до тих пір, поки вона перестала чинити опір. Після цього він приховав труп за заволодів її мобільним телефоном.

Зазначені показання засудженого знайшли своє об'єктивне підтвердження показаннями свідків у справі: матері загиблої потерпілої ОСОБА_2, яка у зв'язку з неповерненням дочки після роботи додому подала її у розшук, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які бачили засудженого в нетверезому стані напередодні вбивства у магазині, де працювала потерпіла.

За даними висновків судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3, на її тілі виявлені численні тілесні ушкодження, у тому числі і такі, що характерні для зґвалтування і були заподіяні прижиттєво. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок механічної асфіксії від здавлювання шиї тупими предметами, якими могли бути пальці рук людини.

Про те, що статеві стосунки з потерпілою носили насильницький характер, свідчать також стан одягу потерпілої, її білизна була порваною, що вбачається з протоколу огляду одягу потерпілої (т.1, а.с. 84-85, т.2. а.с. 95-96).

За даними висновків судово-цитологічної експертизи (т.2, а.с. 20-22) убачається, що при дослідженні піднігтьового вмісту із лівої руки потерпілої ОСОБА_3 виявлена кров людини, яка могла походити від ОСОБА_1 і не могла походити від потерпілої.

За даними протоколу огляду мобільного телефону, який був виявлений під час відтворення обстановки та обставин події в помешканні ОСОБА_1 і який належав потерпілій, в його пам'яті виявлено фотознімок засудженого датований 24.05.2006 р. на якому чітко вбачаються подряпини на його обличчі (т.1. а.с. 94-96, 100-101, т.2 а.с.  95-96).

Дослідивши всі ці та інші докази в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що під час зґвалтування потерпілої ОСОБА_1 вчинив її умисне вбивство та викрав її особисте майно.

За таких обставин твердження засудженого ОСОБА_1 у скарзі про та, що зґвалтування потерпілої він не вчиняв не відповідають встановленим об'єктивним даним, а тому є безпідставними.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 п. 10 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152 та ч. 1 ст. 185 КК України є правильною.

Покарання  засудженому призначено у відповідності з вимогами закону, з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про його особи, а також всіх обставин, які мають значення для справи, у тому числі і тих, що пом'якшують покарання, і на які вказується у касаційній скарзі.

Цивільний позов потерпілої у справі судом розглянуто відповідно до ст. 328 КПК України. Сума, яку суд постановив стягнути із засуджених на користь потерпілої на відшкодування  моральної шкоди, достатньо мотивована у вироку і підстав її зменшення колегія суддів не вбачає.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Полтавської області від 13 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

с у д д і:

Селівон О.Ф.                       Кравченко К.Т.                     Мороз М.А.