УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 7-99-18
Іменем України
РІШЕННЯ
15 червня 2006р. Справа № 12/137
За позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 |
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” |
14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68 |
Про: стягнення 368 057 грн. 21 коп. |
Суддя Лавриненко Л.М.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: Забава С.В. - головний юрисконсульт, довіреність № 306/102 від 29.12.2005р. був присутнім в судовому засіданні 08.06.2006р., Клименко Р.В. - головний юрисконсульт, довіреність № 318/102 від 29.12.2005р. був присутнім в судовому засіданні 15.06.2006р
Від відповідача: Меленевська Н.В. –начальник юридичного відділу, довіреність № 18/1161 від 04.08.2005 року., Конотопець Т.П. –головний бухгалтер, довіреність № 18/2012 від 27.12.2005р. була присутня в судовому засіданні 08.06.2006р
Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 08.06.2006 року по 15.06.2006 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 235 696 грн. 26 коп. боргу за поставлений природний газ за період з січня 2004 року по грудень 2004 року, 22 471 грн. 99 коп. пені за період з 10.11.2005 року по 12.05.2006 року, 86 756 грн. 11 коп. інфляційних втрат за період з лютого 2004 року по квітень 2006 року та 3 % річних в сумі 23 132 грн. 85 коп. за період з 11.02.2004 року по 12.05.2006 року, згідно договору на постачання природного газу № 06/03-3146 від 24.12.2003 року.
Представники сторін в судовому засіданні надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.
Представник позивача в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог позивача частково заперечує та зазначає, що товариство відповідача фактично не є власником коштів, що надходять на розподільчий рахунок від бюджетних установ, розрахунки за надані послуги безпосередньо не проводив, оскільки порядок їх проведення встановлений нормативними актами, і тому порушень по оплаті за поставлений природний газ для бюджетних установ з боку відповідача немає. Також відповідач вказує на те, що згідно Закону України „Про заходи , спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” , ВАТ „ Чернігівгаз” внесений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до цього Закону. За таких обставин, відповідач просить суд зменшити суму інфляційних втрат та трьох відсотків річних та відмовити позивачу у стягненні пені.
Представник позивача проти зменшення суми штрафних санкцій та відмови у стягненні пені заперечував.
У наданих поясненнях позивач вказує на те, що три відсотки річних і інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а тому відсутні підстави для їх зменшення, інфляційні нарахування здійснюються лише за повний місяць . Також позивач посилається на те , що на даний час у них склались „вийняткові” обставини внаслідок несвоєчасної оплати боржниками заборгованості , і фінансові збитки від операційної діяльності становлять 608668 грн 50 коп.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
24.12.2003 року між сторонами було укладено договір на постачання природного газу № 06/03-3146.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, позивач взяв на себе зобов’язання передати Покупцю (відповідачу) у 2004 році природний газ, виключно для потреб споживачів, а саме: установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а Покупець (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Пунктом 2.1. Договору визначено обсяг постачання газу в 2004 році –до 38 976 тис. куб. м., в тому числі по місяцях.
Протоколом розбіжностей від 26.01.2004 року до Договору на постачання природного газу № 06/03-3146 від 24.12.2003 року, преамбуло договір сторонами прийнято в редакції покупця ( відповідача по справі), п. п. 1.2.2, 3.4, 6.1, 6.3 – залишені в редакції постачальника 9 позивача) 7.2, 9.1,9.2 прийняті в редакції покупця ( відповідача), п.п.7.3,10.6 - виключені, п.7.4 –викладено в новій редакції.
Додатковою угодою № 1 від 17.05.2004 року до Договору на постачання природного газу для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів № 06/03-3146 від 24.12.2003 року, п. 5.1. Договору сторони виклали в новій редакції, відповідно до якої: з 01.05.2004 року ціна за 1 000 куб.м. газу без врахування вартості транспортування газу по території України та тарифу на постачання газу становить 132,50 грн., крім того ПДВ 20% - 26,50 грн., разом 159 грн.
Додатковою угодою № 2 від 01.11.2004 року до Договору на постачання природного газу для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів № 06/03-3146 від 24.12.2003 року, п. 2.1 Договору викладено в новій редакції, відповідно до якого визначено обсяг постачання газу в 2004 році –до 37 482,049 тис. куб. м., в тому числі по місяцях.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу за період з січня по грудень 2004 року природного газу в обсязі 36 462,817 тис. куб. м. газу., на суму 5 977 928 грн. 56 коп., що підтверджується двохсторонніми актами прийому–передачі газу, які підписані сторонами та копії яких додані до матеріалів справи.
У відповідності з п. 6.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей), який підписаний сторонами, оплату за природний газ відповідач зобов’язаний здійснювати грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки . Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу ( за звітний місяць) до 10 числа місяця , наступного за звітнім.
У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, сплативши 5 742 232 грн. 30 коп., заборгованість на дату пред”явлення позову становила 235 696 грн. 26 коп.
Після порушення провадження у справі відповідачем згідно платіжного доручення № 550 від 08.06.2006р. сплачено в рахунок погашення боргу 199184,09 грн. Відповідно сума заборгованості становить 36512 грн 17 коп .
Приймаючи до уваги , що відповідачем після порушення провадження у справі сплачено в рахунок погашення боргу 199184 грн 09 коп , суд доходить висновку що спір між сторонами в частині стягнення боргу в сумі 199184 грн 09 коп врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення 199184 грн 09 коп боргу підлягає припиненню.
Посилання відповідача на те, що він не є власником коштів, що надходять на розподільчий рахунок від бюджетних установ, розрахунки за надані послуги безпосередньо не проводив, оскільки розподіл коштів здійснювався згідно алгоритму, судом до уваги не може бути прийнято.
Затверджений Постановою НКРЕ від 12.07.00р. № 759 „Про затвердження алгоритму розподілу коштів , що надходять на розподільні рахунки газо збутових підприємств Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” за поставлений природний газ", алгоритм визначає послідовність дій підприємств та банків при надходженні коштів за поставлений природний газ на розподільні рахунки підприємств. Цей алгоритм не впливає на домовленість сторін договору щодо строків оплати вартості переданого природного газу та не припиняє зобов”язань боржника щодо сплати боргу.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 22 471 грн. 99 коп. за прострочку виконання зобов’язання за період з 10.11.2005р. по 12.05.2006р.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.
Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Пунктом 7.2 договору передбачено , що за у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 7.4 договору визначено , що пеня нараховується протягом шести місяців , що передують моменту звернення з вимогою претензією позовом.
Як свідчать матеріали справи , позивач з позовом звернувся до суду 12.05.2006р., відповідно пеня підлягає нарахуванню за період з 12.11.05р. по 12.05.06р. і її розмір становить 22329 грн 80 коп.
У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини.
Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Як встановлено судом постачання газу по договору № 06/03- 3146 від 24.12.2003 року здійснювалось виключно для потреб установ і організацій , що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.
Із аналізу здійснених відповідачем платежів по даному договору вбачається, що розрахунки на суму 2133091,91 грн були здійснені шляхом проведення взаємозаліку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2003р. № 163.
Бюджетні установи та організації, згідно ст. 51 Бюджетного кодексу України , проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань , встановлених кошторисом.
Таким чином заборгованість у відповідача виникла у зв”язку з відсутністю у бюджетних установ та організацій, яким здійснювалось постачання природного газу, коштів для здійснення оплати за отриманий природний газ. Розрахунки за спожитий ними газ були здійснені шляхом проведення взаємозаліку , шляхом залучення коштів державного бюджету.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 90 відсотків . Відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 2232 грн 98 коп.
Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3% відсотки річних в сумі 23 132 грн. 85 коп. за несвоєчасні розрахунки за період з 11.02.2004 року по 12.05.2006 року та 86 756 грн. 11 коп. інфляційних втрат за період з лютого 2004 року по квітень 2006 року.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов”язань щодо оплати отриманого природного газу, але приймаючи до уваги, що розрахунки за газ відповідач здійснював щоденно, а тому розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних повинен здійснюватись з урахуванням сум і дат здійснених відповідачем оплат.
Відповідно три відсотки річних за період прострочки з 11.02.2003р. по 12.05.2006р. підлягаються стягненню в сумі 21848 грн 82 коп, а інфляційні втрати за період з 11 лютого 2004р. по квітень 2006р. в сумі 51172 грн 08 коп.
Твердження позивача про те, що інфляційні втрати повинні нараховуватись за цілий місяць , судом не приймається до уваги , оскільки розмір індексу інфляції встановлюється на місяць в процентному співвідношенні , з якого арифметичним шляхом вираховуються інфляційні втрати за певну кількість днів прострочки. Враховуючи значні суми щомісячної поставки газу та відповідно щоденні платежі відповідача за отриманий газ, суд вважає за недоцільне здійснювати нарахування інфляційних втрат за цілий місяць, без врахуванням дати і суми здійснених щоденних проплат, оскільки це не буде відповідати фактичним інфляційним втратам позивача у зв”язку з прострочкою оплати відповідачем.
Враховуючи фінансовий стан позивача та наявність фінансових збитків від операційної діяльності в сумі 608668 грн 50 коп, суд доходить висновку про відсутність підстав для зменшення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, а тому клопотання відповідача в цій частині задоволенню не підлягає.
Посилання відповідача як на підставу зменшення трьох відсотків річних і інфляційних втрат на Закон України „Про заходи , спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” , згідно якого ВАТ „Чернігівгаз” внесений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до цього Закону, судом до уваги не може бути прийнято, оскільки вказаний Закон визначає механізми погашення заборгованості, а не звільняє боржників від відповідальності .
Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлений природний газ в повній сумі в установлений строк не сплатив, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 36512 грн 17 коп , 2232 грн 98 коп , 3 % річних в сумі 21848 грн 82 коп , інфляційних втрат в сумі 51172 грн 08 коп , в частині стягнення боргу в сумі 199184 грн 09 коп провадження у справі підлягає припиненню, в решті позову відмовити.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 3 310 грн. 47 коп. та витрати в сумі 118 грн на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 199184 грн 09 коп припинити.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68 (п/р № 2600730101500 в Чернігівській обласній Дирекції Укрсоцбанку, МФО 353014, код ЄДРПОУ 03358104) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (р/р 260083013814 в ГОУ Промінвестбанку України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 36512 грн 17 коп боргу., 2232 грн 98 коп пені., 21848 грн. 82 коп. трьох відсотків річних, 51172 грн 08 коп інфляційних втрат, 3 310 грн. 47 коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
СУДДЯ Л.М. Лавриненко
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 16.06.2006р.
СУДДЯ Л.М. Лавриненко