№  1-13/2008 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2008 року                                      Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької  області в складі:

головуючого – судді                                   Сенькова О.Г.  

при секретарі                                                Повзун С.В.

з участю прокурора                                     Бондарчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився  і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого,  раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених  ст.212  ч.3, 366 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1, займаючи посаду директора малого колективного виробничо-комерційного підприємства (далі МК ВКП) ”Зоря”,  в обов”зки якого згідно ч.3 ст.8 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” покладена відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх  фінансово-господарських операцій у первинних документах, неналежно виконував свої службові обов”язки по організації і контролю ведення бухгалтерського обліку та допущення помилок при визначенні валових доходів та витрат, через недбале ставлення до них,  внаслідок чого за   2003-2004 роки  підприємством не сплачено до бюджету податків на прибуток в сумі 207000 грн.,  на додану вартість в сумі 10702 грн. та   з доходів фізичних осіб в сумі  10621 грн.,  а всього на загальну суму 228323 грн.

Крім того,  в січні-квітні 2003 року ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати податку на   додану вартість  у деклараціях незаконно збільшував податковий кредит на підставі фіктивних  податкових накладних на отримання від ТОВ ”Уні-ПАК” послуг з будівництва Дарницького вокзалу в м.Києві, які нібито виконувались товариством в якості субпідрядної організації на замовлення МК ВКП ”Зоря”, а також придбання оцинкованих труб та електричного насоса.

Так, у декларації за січень збільшено податковий кредит на суму 57133 грн. 80 коп. шляхом включення  фіктивної накладної № 45 від 30.01.2003 року на виконані роботи на суму 342802 грн.80 коп.

У декларації за лютий збільшено податковий кредит на суму 15899 грн.20 коп. шляхом включення фіктивної накладної № 53 від 28.02.2003 року на виконані роботи на суму 95395 грн.20 коп.

У декларації за березень збільшено податковий кредит на суму 635228 грн. шляхом включення фіктивних накладних № 58 від 25.03.2003 року на виконані роботи на суму 161780 грн.40 коп. та  № 35 і 36 від 01.03.2003 року на нібито придбані оцинковані труби відповідно на  суму 2693295 грн. і  956290 грн.50 коп.

У декларації за квітень  збільшено податковий кредит на суму 5610 грн. шляхом включення фіктивної накладної №87 від 12.04.2003 року на нібито придбаний електричний насос у ТОВ ”Уні-ПАК” на суму 33600 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 шляхом безпідставного збільшення податкового кредиту умисно ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 713871 грн., а внаслідок незаконного включення до валових витрат вартості нібито отриманих від ТОВ ”Уні-ПАК” послуг в сумі 499982 грн.  ухилився від сплати податку на прибуток в сумі 125000 грн., а всього 838871 грн.

Крім того, підсудний ОСОБА_1, будучи посадовою особою, умисно з метою ухилення від сплати податків складав,  підписував і подавав до Старокостянтинівської ОДПІ декларації, у яких вказував  завідомо неправдиві дані про прибуток підприємства, завищував і зменшував суми валових доходів та збільшував податковий кредит по ПДВ.

Зокрема, в деклараціях  про прибуток підприємства за перший квартал, перше півріччя, дев”ять місяців та річній  2003 року занизив суми податку на прибуток. У деклараціях з податку на додану вартість за березень і квітень 2003 року завищив податковий кредит.

 Також підсудний ОСОБА_1 разом з невстановленою досудовим слідством особою підробили наступні документи: договір купівлі-продажу № 145 від 26.02.2003 р.; специфікацію до договору № 145 від 26.02.2003 р.; договір відповідального зберігання № 156 від 01.03.2003 р.; специфікацію до договору № 156 від 01.03.2003 р.; акт прийому-передачі № 1/156 від 01.03.2003 р.; договір купівлі-продажу № 151 від 27.02.2003 р.; специфікацію до договору № 151 від 27.02.2003 р.; договір про відповідальне зберігання № 159 від 01.03.2003 р.; специфікацію до договору № 159 від 01.03.2003 р.; акт прийому-передачі № 1/159 від 01.03.2003 р.; довідку про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2003 р. на суму 342 802 грн. 80 коп.;  акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2003 р. на суму 342 802 грн.80 коп.; довідку про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2003 р. на суму 95 395 грн. 20 коп.; акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2003 р. на суму 95 395 грн.20 коп.; довідку про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2003 р. на суму 161780 грн.40 коп.; акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2003 р. на суму 161780 грон.40 коп.,  податкову накладну № 1 від 25.08.2003 р. на суму 5184 грн.;  податкову накладну № 2 від 25.08.2003 р. на суму 8 865 грн.56 коп.; податкову накладну № 3 від 26.08.2003 р. на суму 15 000 грн.; податкову накладну № 4 від 26.08.2003 р. на суму 2 074 грн.32 коп.;  податкову накладну № 5 від 27.08.2003 р. на суму 11 275 грн. 60 коп.;  податкову накладну № 6 від 28.08.2003 р. на суму 13 637 грн. 69 коп.; податкову накладну № 7 від 29.08.2003 р. на суму 8 788 грн.; податкову накладну № 8 від 30.08.2003 р. на суму 15 116 грн.15 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 за ст. 367 ч.2 КК України вину визнав повністю, за ст. 366 ч.2 КК України – частково і за ст.212 ч.3 КК України вину не визнав і показав, що  він працював на посаді директора МК ВКП “Зоря”, яке знаходилось в с.Коржівка Старокостянтинівського району, а фактично його офіс  знаходився в м.Житомирі, де були відкриті рахунки в банках. Допомогу у ведені бухгалтерського обліку та складанні податкової звітності йому надавала ОСОБА_2, яка проживала в м.Старокостянтинові. Із-за значної відстані він своєчасно не міг надати ОСОБА_2 документи про вчинені ним господарські операції для включення  їх до податкової звітності, внаслідок  чого податкова звітність у наступних  звітних періодах корегувалась. Деякі документи по проведених господарських операціях він забувся передати ОСОБА_2 для включення їх у звіт.

Підсудний ОСОБА_1 відмовився давати показання по факту проведення безтоварних  операцій з ТОВ “Уні-ПАК”.

Однак незалежно від показів підсудного ОСОБА_1 його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується поясненнями свідків та іншими матеріалами справи.

Відповідно до даних актів планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства МК ВКП “Зоря” за період з 01.07.2002 р. по 30.06.2005 р. № 84-231-21328199 від 24.11.2005 року ( т.1 а.с.18-54) та додаткової перевірки  № 452-23-21328199 від 11.05.2006 року (т.6 а.с.6-21) підприємством не сплачено до бюджету: 195200 грн.  податку на прибуток у 2003 році і 136800 грн. – у 2004 році, а всього 332000 грн.; 724573 грн. податку на додану вартість у 2003-2004 р. та 10621 грн. податку з доходів фізичних осіб у 2004-2005 р.

Даний факт підтвердила свідок ОСОБА_3, яка проводила перевірку дотримання податкового законодавства. Крім того, вона пояснила, що під час проведення перевірки підсудним надавались додаткові документи  не включені  у звітність,  які  як збільшували, так і зменшували податкові зобов”язання.

За свідченням ОСОБА_2 вона по просьбі підсудного допомагала вести бухгалтерський облік. Податкова звітність складалась нею на підставі представлених підсудним документів. Мали місце випадки коли підсудний подавав документи несвоєчасно із значним запізненням. Такі документи включались в наступні звітні періоди, або проводилось корегування звітності, оскільки вони підтверджували податковий кредит та валові витрати. Підсудний халатно відносився до надання їй документів,   посилався на відсутність часу та забудькуватість. Із-за її помилки та незнання законодавства вона включила до валових витрат дебіторську заборгованість в сумі 270700 грн. та вартість незавершеного будівництва житлового будинку. По факту придбання оцинкованих труб у ТОВ “Уні-ПАК” їй нічого невідомо. На підставі наданих підсудним документів про придбання труб вона включила їх вартість до податкового кредиту.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідків – посадових осіб ТОВ “Уні-ПАК”, які вони давали на досудовому слідстві, вбачається, що вони з підсуднім ОСОБА_1 не знайомі. Будь-які господарські операції між товариством і МК ВКП “Зоря” не проводились. Щодо довіреності № 635564 серії ЯЕШ виданої на ім.”я ОСОБА_4, то такої довіреності у користуванні товариства ніколи не було і зазначена особа в товаристві не працювала.

Як вбачається з даних накладних №35 і №36 від 01.03.2003 року та №87 від 12.04.2003 року підсудний як директор МКПКП “Зоря” отримав від ТОВ “Уні-ПАК” відповідно 544.1 т оцинкованих труб на суму 2693295 грн., 193.19 т оцинкованих труб на суму 956290 грн. 50 коп. та спеціальний насос з електродвигуном вартістю 33660 грн. імені

Стосовно даних перевірки податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ТОВ “Уні-ПАК” (т.4 а.с.140-177) на підставі досліджених книг обліку, банківських документів ТОВ “Уні-ПАК” за весь період  своєї діяльності не мало  фінансово-господарських операцій з МК ВКМ “Зоря”, в тому числі не укладало будь-яких договорів щодо реалізації та схову товарів.

Довіреності серії ЯЕШ № 635564, яка видана на ім”я директора  ТОВ “Уні-ПАК” ОСОБА_5 для отримання від МК ВКП “Зоря”  на відповідальне зберігання товарів на суму 3700000 грн., у користуванні товариства взагалі не було, що підтверджується даними журналу реєстрації довіреностей ТОВ “Уні-ПАК” (т.4 а.с.83-85).

Вказані у довіреності директор ТОВ “Уні-ПАК” ОСОБА_4 зареєстрованим по м.Києву не значиться  і паспорт серії МС № 274670  ВГІРФО Дарницького РУ ГУ МВС України не видавався (т.4 а.с.179, 181).

Із досліджених в судовому засіданні фінансових документів МК ВКП “Зоря”  ( т.5 а.с.150-370) вбачається, що оплата за отримані від ТОВ “Уні-ПАК” товари, роботи та послуги   не проводилась.

Згідно висновку судово-технічної експертизи документів №2408 від 18 квітня 2006 року (т.5 а.с. 11-12) у наданих на дослідження документах, а саме: податковій накладній №35 від 01.03.2003 р., накладній №35 від 01.03.2003 р., договорі  купівлі-продажу №145 від 26.02.2003р., специфікації до договору №145 від 26.02.2003р., договорі відповідального зберігання № 156 від 01.03.2003 р., специфікації до договору №156 від 01.03.2003 р., акті прийому-передачі №1/156 від 01.03.2003 р., податковій  накладній №36 від 01.03.2003 р., накладній №36 від 01.03.2003 р., договорі купівлі-продажу №151 від 27.02.2003 р., специфікації до договору №151 від 27.02.2003 р., договорі про відповідальне зберігання №159 від 01.03.2003 р., специфікації до договору №159 від 01.03.2003 р., акті прийому-передачі №1/159 від 01.03.2003 р., довіреності серії ЯЕШ №635564 від 01.03.2003 р., податковій накладній №87 від 12.04.2003 р., накладній   №87 від 12.04.2003 р., податковій накладній №45 від 30.01.2003 р., довідці про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2003 р. на суму 342802 грн.80коп., акті приймання виконаних підрядних робіт за січень 2003 р. на суму 342802 грн.80 коп., податковій накладній №53 від 28.02.2003 р., довідці про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2003 р. на суму 95395 грн. 20 коп., акті №1 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2003 р. на суму 95395 грн. 20 коп., податковій накладній №58 від 25.03.2003 р., довідці  про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2003 р. на суму 161780 грн. 40 коп., акті №1  приймання виконаних підрядних робіт за березень 2003 р. на суму 161780 грн. 40 коп. відтиски печатки від імені ТОВ “Уні-ПАК” нанесені не кліше печатки ТОВ “Уні-ПАК” і являють собою кольорові зображення, які виконані  кольоровими чорнилами струминного принтеру.

Відповідно до даних судово-почеркознавчої експертизи №193 від 05.05.2006 р. (т.5 а.с.132-136) рукописні тексти в бухгалтерських документах по взаєморозрахунках між ТОВ “Уні-ПАК” та МК ВКП “Зоря” виконані не працівниками бухгалтерії ТОВ “Уні-ПАК” ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а іншою особою.

Відсутність бухгалтерських документів по оплаті придбання оцинкованих труб,  орендної плати за їх зберігання  та їх транспортування свідчить про безтоварність даних операцій з метою ухилення від сплати податків.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності,  суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1  в умисному ухиленні від сплати податків, які призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах доведена, тому його  дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.212 КК України.

Дії ОСОБА_1  за ст.366 ч.2 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він, будучи службовою особою вносив до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, що спричинило тяжкі наслідки.

Органи досудового слідства необґрунтовано кваліфікували як окремий епізод ухилення від сплати  податків на прибуток в сумі 207000 грн. за 2003-2004 роки,  на додану вартість в сумі 10702 грн. та  з доходів фізичних осіб в сумі  10621 грн., а всього на суму 228323 грн.

Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів” №15 від 08.10.2004 року за  змістом  ст.  212  КК   відповідальність за ухилення   від  сплати  податків,  зборів,  інших  обов'язкових платежів, що   входять   у    систему    оподаткування,    введені в установленому   законом  порядку  і  зараховуються  до  бюджетів чи державних цільових фондів,  настає лише в разі,  коли це діяння вчинено умисно. Мотив для кваліфікації останнього значення не має.

Зазначеною статтею передбачено  кримінальну  відповідальність не  за  сам  факт несплати в установлений строк податків,  зборів, інших обов'язкових платежів,  а за умисне ухилення від їх  сплати. У зв'язку   з   цим  суд  має  встановити,  що  особа  мала  намір не сплачувати належні до сплати податки,  збори,  інші обов'язкові платежі в повному обсязі чи певну їх частину.

В судовому засіданні засіданні не доведено, що підсудний ОСОБА_1 умисно ухилявся від сплати зазначених сум податків про що свідчать його показання та показання свідка ОСОБА_2 Крім того, з показів останньої вбачається, що вона помилково включила до валових витрат дебіторську заборгованість в сумі 270700 грн. та вартість незавершеного будівництва житлового будинку, а підсудний як особа відповідальна за ведення бухгалтерського та податкового обліку дану обставину не перевірила.

За таких обставин суд вважає, що ці дії підсудного ОСОБА_1 слід перекваліфікувати на ч.2 ст.367 КК України, як неналежне виконання службовою особою своїх службових обов”язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.  

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує  ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, зокрема, що він до кримінальної відповідальності притягуються вперше, по місцю проживання  характеризуються позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставиною, що пом”якшує покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає   часткове визнання своєї вини.

Обставин, що обтяжують його покарання у справі не встановлено.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1   визнати винним за ст.212 ч.3, 366 ч.2, 367 ч.2 КК України і обрати йому покарання:

- за ст.212 ч.3 КК України – 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов”язані з виконанням організаційно-розпорядчих  функцій строком на один рік 6 місяців;

- за ст.366 ч.2 КК України  - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов”язані з виконанням організаційно-розпорядчих  функцій строком на один рік;

- за ст.367 ч.2 КК України -  2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов”язані з виконанням організаційно-розпорядчих  функцій строком на один рік;

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов”язані з виконанням організаційно-розпорядчих  строком на один рік 6 місяців.

Згідно ст.75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з іспитовим строком один рік.

Згідно ст.76 КК України зобов”язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і періодично з”являтись до них для реєстрації.

Міру запобіжного заходу  до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області на протязі 15 діб з моменту проголошення через Старокостянтинівський райсуд.

Суддя

Ў