Справа № 2-3/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

                        (ЗАОЧНЕ)

05 січня 2010 р.                                                                                               м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя в складі

Головуючого судді Малухіна В.В.;

При секретарі – Левченко Д.С., Борисової О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, визнання права власності на домоволодіння та земельну ділянку,

                                                              В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 18.08.2005 р. звернувся до  суду  із вказаними позовними вимогами до відповідача мотивуючи тим, що 01.10.2004 року він уклав договір купівлі-продажу нерухомого майна за яким придбав у ОСОБА_2 житловий будинок загальною площею 117 кв.м. та земельну ділянку площею 0.091 га. за адресою вул.Дружби,44/56 у м. Сімферополі. В той же день, 01.10.2004 р., ОСОБА_2 отримав від позивача гроши в сумі 10000 дол.США, про що складено розписку, та прийняв на себе обов`язок оформити угоду нотаріально до 01.12.2004 р. Відповідач ухиляється від оформлення договіру  у нотаріальній формі, тому позивач змушений звернутися до суду на підставі ст.220 ч.2 ЦКУ за визнанням договіру дійсним та визнанням за ним права власності на вказане нерухоме майно.

Рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя від 23.08.2005 р. позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Ухвалою Апеляційного суду АРК від 20.12.2006 р.  Рішення Центрального районного суду м.Сімферополя від 23.08.2005 р. залишено без змін.

Рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя від 02.08.2007 р. визнано право сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на домоволодіння вул.Дружби,44/56 у м. Сімферополі та за ОСОБА_3 визнано право власності на ? частку вказаного домоволодіння.

Ухвалою Центрального районного суду від 03.12.2007 р., на підставі ст.361 ЦПК України, скасоване  Рішення Центрального районного суду м.Сімферополя від 23.08.2005 р.

 У судовому засіданні представник позивача за ордером ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не  з'явився, повідомлявся належним чином та в строк, про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає можливим на підставі ст.169 ч.4, 224 ЦПК України розглянути справу на підставі наявних даних та доказів у справі. Представник позивача не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.

Третя особа ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, третю особу, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що домоволодіння за адресою вул.Дружби,44/56 у м. Сімферополі за договіром купівлі-продажу від 09.10.1987 року було придбано ОСОБА_2

Рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя від 02.08.2007 р. визнано право сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на домоволодіння вул.Дружби,44/56 у м. Сімферополі та за ОСОБА_3 визнано право власності на ? частку вказаного домоволодіння.

Відповідно ст.61 ч.3 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. За змістом ст.131 ЗК України громадяни мають право набути у власність земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод, укладання яких здійснюється відповідно ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу. Відповідно ст.ст.203 ч.4 , 220 ЦК України - правочин має вчинятися у формі, встановленой законом; у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такій договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Суд враховує, що у судовому засіданні 23.08.2005 р. відповідач ОСОБА_2 не заперечував у задоволенні позову обгрунтовуючи тим, що він за станом здоров`я не зміг зібрати документи необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договіру купівлі-продажу домоволодіння по вул.Дружби,44/56 у м. Сімферополі. (л.с.18-20)

При таких обставинах суд вважає, що позивач звернувся до суду не за захистом своїх порушених прав, а з метою уникнути вимог закону про обов`язкове  нотаральне посвідчення договіру купівлі-продажу нерухомого майна. Підстав для задоволення позову на підставі ст.220 ЦКУ не встановлено, тому що позивачем не доведено факт ухилення відповідача від  нотаріального посвідчення договіру купівлі-продажу будинку та земельної ділянки.

Суд вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити у повному обсязі, відповідно ст.88 ЦПКУкраїни сплачені судові витрати залишити за сторонами.

На підставі  ст.131 Земельного Кодексу України, ст.ст.203,220,  657 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 27,30, 60, 61, 88,169, 209, 212, 214-215, 224-228  ЦПК України, суд –        

В И Р І Ш И В :      

 Позовні вимоги ОСОБА_1    залишити без задоволення .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Суддя: