АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа № 22-ц-20779/2011 рік. Головуючий 1-ї інстанції: - ОСОБА_1
Категорія: соціальні виплати. Суддя-доповідач: - ОСОБА_2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2011 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - ОСОБА_2,
суддів: - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі: - ОСОБА_5,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Харкові справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області на рішення Коломацького районного суду Харківської області від 30 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області - про перерахунок державної соціальної допомоги.
в с т а н о в и л а:
У травні 2010 року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом.
В обгрунтування своїх вимог зазначала, що вона відноситься до категорії «діти війни» та згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачується, просила суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області здійснити їй відповідні перерахунки та виплату пенсії за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року у сумі 2733 грн. 30 коп.
В письмових запереченнях відповідач позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.
Рішенням Коломацького районного суду Харківської області від 30 липня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 13 травня 2010 року, урахуванням фактично сплачених раніше сум.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відповідача як пенсіонерка та відноситься до категорії громадян, які мають статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3367-ІУ від 19 січня 2006 року, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006, а ст. 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
Положення ст. 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України до дійсного часу не визнані неконституційними.
Законом України № 489-V від 19 грудня 2006 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пунктом 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рн/2007 від 9 липня 2007 року визнані неконституційними положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, правильним є висновок суду щодо відмови в здійсненні підвищення до пенсії за 2006 рік та з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року, оскільки в цей період дію норми, яка визначала право позивачки на зазначене підвищення пенсії, було зупинено.
Протягом періоду часу з 1 січня по 9 липня 2007 року діяли норми Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які по-іншому регулювали ці правовідносини, та оскільки ці норми прийняті пізніше в часі, то вони мали пріоритет над ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тобто з часу прийняття цього рішення у позивачки відновилося право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відповідач у вказаний період часу не здійснював перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачці у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», суд правомірно зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області провести перерахунок та виплату пенсії позивачці з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В той же час, покладаючи на управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області обов’язок по перерахунку та виплаті позивачці підвищення до пенсії з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 13 травня 2010 року, з урахуванням раніше проведених виплат, суд допустився помилки.
Із позовної заяви ОСОБА_6 вбачається, що вона просила суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області здійснити їй відповідні перерахунки та виплату пенсії за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року у сумі 2733 грн. 30 коп.
Вирішуючи спір, суд вийшов за межі заявлених позовних вимог та безпідставно зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 13 травня 2010 року, урахуванням фактично сплачених сум, в той час як вказані вимоги позивачкою не заявлялися.
З огляду на викладене, судова колегія вважає за необхідне змінити рішення суду та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області провести перерахунок та виплату пенсії позивачці з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Доводи апеляційної скарги про необгрунтоване застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті мінімального розміру пенсії за віком. Тому доводи про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком» застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 3акону України «Про соціальний захист дітей війни», є помилковими.
Не може бути підставою для відмови у позові і відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов’язань, покладених на пенсійні органи законодавством.?
Керуючись ст. ст. 186, 195, 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, 201, 206, 254 КАС України, судова колегія,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області - задовольнити частково.
Рішення Коломацького районного суду Харківської області від ЗО липня 2010 року - змінити.
Абзац 2 резолютивної частини рішення суду викласти в такій редакції: «Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: