МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2018 р. № 814/787/18

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Западнюк К.А.,

представників позивача: Подцикіна М.М., Розніна В.А.,

представника третіх осіб 1, 3: Ферлія А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Дочірнього підприємства «Торжок», вул. Мала Морська, 108, м. Миколаїв, 54002

до відповідачів:Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністратиивних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_4, АДРЕСА_1 54001 Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, АДРЕСА_1 54001

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРВОМАЙСЬК-КОНДИТЕР", вул. Декабристів, 41, корп. 14, м. Миколаїв, 54020 Товариство з обмеженою відповідальністю"НІКІНВЕСТ2017", вул. Декабристів, 41/23А, м. Миколаїв, 54020 Публічне акціонерне товариство "БАНК ВОСТОК", вул. Курсантська, 24, м. Дніпро,49051 Товариство з обмеженою відповідальністю «КИТ Єкатеринбург», вул. Шевченка, 42/18, м. Миколаїв, 54030

про:визнання протиправними і скасування рішення від 24.02.2017 № 34032212 і № 34032392,

Дочірнє підприємство «ТОРЖОК» (надалі - Підприємство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що, з урахуванням заяви від 06.07.2017 (т. спр. 1, арк. 24, 31-32), містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг ОСОБА_4 (надалі - реєстратор ОСОБА_4 або відповідач 1) про відновлення державної реєстрації прав № 34032212 від 24.02.2017;

визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора ОСОБА_4 про відновлення державної реєстрації прав № 34032392 від 24.02.2017.

Другим відповідачем в адміністративному позові Підприємство вказало виконавчий комітет Миколаївської міської ради (надалі - виконком або відповідач 2); третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРВОМАЙСЬК-КОНДИТЕР» (надалі - Товариство або третя особа 1).

В обґрунтування позовних вимог Підприємство вказало, що реєстратор ОСОБА_4 провела реєстраційні дії за заявою Товариства (відновлення державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що є власністю Товариства) всупереч положенням Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон № 1952), оскільки, по-перше, відновила реєстрацію за відсутності допустимих доказів на підтвердження факту припинення обставин, що до цього обумовили зупинення державної реєстрації прав, по-друге, не врахувала заяву власника (позивача) про заборону здійснення реєстраційних дій, по-третє, не прийняла до уваги наявність арешту майна.

У запереченнях (т. спр. 1, арк. 25-26) реєстратор ОСОБА_4 вказала на те, що підставою для відновлення реєстраційних дій, відповідно до частини третьої статті 25 Закону, став факт надходження до Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради судового рішення про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій.

У запереченнях (т. спр. 1, арк. 28-30) Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради підтримав позицію відповідача 2 та просив відмовити у задоволенні позову. Крім того, директор Департаменту повідомила суд про неможливість надання матеріалів реєстраційних справ через те, що вони були вилучені на підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.05.2017 у справі № 490/2290/17.

У запереченнях (т. спр. 1, арк. 42-49, 138-140) Товариство просило відмовити у задоволенні позову та вказало таке. Рішення про відновлення реєстраційних дій не створили, на відміну від подальших рішень про реєстрацію права власності, юридичних наслідків для позивача. Позов Підприємства, який було подано з метою захисту його права власності, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, - в даному випадку наявний спір про право між позивачем і третьою особою 1. Товариство придбало право вимоги від позивача заборгованості за кредитним договором, і відповідне зобов'язання Підприємства було, згідно з договорами іпотеки, забезпечено нерухомим майном. З метою задоволення кредиторських вимог шляхом переходу до іпотекодержателя права власності в рамках досудового врегулювання спору Товариство 26.01.2017 звернулося до державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, проте державну реєстрацію прав було зупинено в зв'язку з наявністю в базі даних інформації про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав (ухвала господарського суду Миколаївської області від 26.12.2016 у справі № 915/473/15), та інформації про накладення державним виконавцем арешту на майно та заборони на його відчуження (постанова від 05.05.2015 у виконавчому провадженні № 47429490). На думку третьої особи, наявність арешту не перешкоджала державній реєстрації права за іпотечним договором, що виникло раніше. Відносно доводів позивача про неврахування державним реєстратором факту наявності заяв власника про заборону вчинення реєстраційних дій третя особа 1 зазначила, що така заборона мала часові обмеження, і, за відсутності відповідного рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, вичерпала свою дію. Поновлення ж реєстраційних дій було наслідком скасування 23.02.2017 Одеським апеляційним господарським судом ухвали господарського суду Миколаївської області від 26.12.2016 у справі № 915/473/15.

Ухвалою від 14.08.2017 (т. спр. 1, арк. 119-120) суд відмовив позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна.

Ухвалою від 19.09.2017 (т. спр. 1, арк. 167-168) суд допустив вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет впору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ Єкатеринбург» (надалі - третя особа 2). У поясненнях (т. спр. 2, арк. 5-6) третя особа підтримала позицію позивача.

Ухвалою від 12.12.2017 (т. спр. 2, арк. 187-191) суд закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України та роз'яснив позивачу, що встановлення правомірності дій реєстратора ОСОБА_4 має бути вирішено в порядку кримінального провадження, оскільки дії відповідача 1, інших посадових осіб Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, державних виконавців, в результаті яких були прийняті зокрема і рішення, законність яких оскаржується у цій справі, є предметом розслідування у кримінальних провадженнях, де позивач набув процесуального статусу потерпілого.

Ухвалою від 15.02.2018 (т. спр. 2, арк. 232-235) Одеський апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу позивача та скасував ухвалу суду про закриття провадження у справі, зазначивши при цьому, що «… у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії Держреєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень. Так, відносно відповідача та інших учасників реєстраційних дій на даний час зареєстровані кримінальні провадження, проте станом на момент розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції таким особам не пред'явлено підозру, не висунуто обвинувачення та не направлено до суду. За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства …».

Ухвалою від 03.04.2018 (т. спр. 3, арк. 3-4) суд (суддя Птичкіна В.В.) прийняв справу, що була направлена Одеським апеляційним адміністративним судом для продовження розгляду.

Заявою від 25.04.2018 № 19.02.02.10/3852/18 (т. спр. 3, арк. 44) Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради повідомив про звільнення 10.11.2017 реєстратора ОСОБА_4 за власним бажанням.

Ухвалою від 15.05.2018 (т. спр. 3, арк. 79-80) суд, за результатами розгляду заяви представника позивача, залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКІНВЕСТ2017» (надалі - третя особа 3, якій права власності на об'єкти нерухомого майна передало Товариство) та Публічне акціонерне товариство «БАНК ВОСТОК» (надалі - третя особа 4, якій третя особа 3 передала об'єкти нерухомого майна в іпотеку).

У письмових поясненнях (т. спр. 3, арк. 94-97) третя особа 3 (ТОВ «НІКІНВЕСТ2017») підтримав позицію третьої особи 1.

Третя особа 4 (ПАТ «БАНК ВОСТОК») письмових пояснень не надала.

Про дату, час і місце розгляду справи учасники справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання прибули представники позивача, представник третьої особи 1 та третьої особи 3.

Представники позивача вимоги позову підтримали, представник третіх осіб 1 та 3 просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до «Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна» (надалі - Реєстр) від 23.02.2017, власником об'єктів нерухомого майна (об'єкт 1 - нежитлова будівля загальною площею 21 347,4 м2, адреса: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. М. Морська, будинок 108/5, реєстраційний номер 163721048101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 6114687 від 23.09.2013; об'єкт 2 - нежитлова будівля загальною площею 5 023,7 м2, адреса: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. М. Морська, будинок 108, реєстраційний номер 163597448101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 6110187 від 23.09.2013) є позивач (т. спр. 3, арк. 150-157).

Відносно об'єкту 1, згідно з Реєстром, 09.09.2008 в Державному реєстрі іпотек було зареєстровано іпотеку (іпотекодержатель - ТОВ «ПЕРВОМАЙСЬК-КОНДИТЕР», договір № 4516 від 08.09.2008, реєстраційний номер іпотеки 7878136); 08.09.2008 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було зареєстровано обтяження (заборона на нерухоме майно), обтяжувач - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», реєстраційний номер обтяження 7875512, підстава виникнення обтяження - договір іпотеки № 4516 від 08.09.2008 (т. спр. 3, арк. 155).

Відносно об'єкту 2, згідно з Реєстром, 19.05.2006 в Державному реєстрі іпотек було зареєстровано іпотеку (іпотекодержатель - ТОВ «ПЕРВОМАЙСЬК-КОНДИТЕР», договір № 2563 від 19.05.2006, реєстраційний номер іпотеки 3231293); 17.08.2006 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було зареєстровано обтяження (заборона на нерухоме майно), обтяжувач - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», реєстраційний номер обтяження 3617977, підстава виникнення - договір іпотеки № 2563 від 19.05.2006; 20.05.2015 було зареєстровано обтяження (арешт нерухомого майна), постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2015 № 47429490, обтяжувач - Заводський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, номери записів про обтяження - 9725053 та 9725757 (т. спр. 3, арк. 151-152).

26.12.2016 ухвалою у справі № 915/473/15 господарський суд Миколаївської області «… заборонив всім реєстраторам здійснювати будь-яку державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно дочірнього підприємства «ТОРЖОК» … та їх обтяжень, а саме на: нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108 (нежитлова будівля за літ. А-8, загальною площею 5023,7 кв.м. зі спорудами), реєстраційний номер 2109478, яка належить дочірньому підприємству «ТОРЖОК» … нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108/5 (нежитлова будівля торговельного центру … загальною площею 21347,4 кв.м, з навісом …), реєстраційний номер 23449971, яка належить дочірньому підприємству «ТОРЖОК» …» (надалі - ухвала від 26.12.2016, т. спр. 3, арк. 17-18).

Відповідно до карток прийому заяви № 77901262 та № 77902811, ухвалу від 26.12.2016 було зареєстровано у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. спр. 1, арк. 81-82).

26.01.2017 державний реєстратор прав на нерухоме майно (Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради) Риженко О.С., під час розгляду заяв третьої особи 1 про державну реєстрацію права власності на об'єкт 1 та на об'єкт 2, встановив наявність заяв № 20501984 та № 20501688 від 10.01.2017 про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, прийнятих на підставі ухвали від 26.12.2016, та, з посиланням на статтю 25 Закону № 1952, прийняв рішення № 33571693 та № 33571030 відповідно про зупинення державної реєстрації прав (т. спр. 1, арк. 9, 10). Також у рішенні № 33571030 (об'єкт 2) державний реєстратор зазначив про наявність обтяжень за № 9725757, № 9725053 (обтяження за постановою державного виконавця від 05.05.2015.,

23.02.2017 директор Підприємства звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради із заявами про накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо об'єктів нерухомого майна. Ці заяви (реєстраційні номери 21118147 та 21118437), відповідно до карток прийому заяви № 81070392 та № 81071393, 23.02.2017 були зареєстровані в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру ревучих прав на нерухоме майно (т. спр. 1, арк. 65, 67, 68, 70).

23.02.2017 Одеський апеляційний господарський суд постановою у справі № 915/473/15 скасував ухвалу від 26.12.2017 (т. спр. 1, арк. 15-16).

У справі відсутні будь-які докази на підтвердження того, коли саме і за яких обставин реєстратор ОСОБА_4 отримала постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 у справі № 915/473/15.

Згідно з відомостями з Реєстру, 24.02.2017 реєстратор ОСОБА_4 прийняла рішення про залишення заяв власника (Підприємства) від 23.02.2017 без розгляду у зв'язку з їх відкликанням (т. спр. 1, арк. 69, 71).

Відкликання заяв про накладення заборони вчинення реєстраційних дій Підприємство заперечило.

Відповідачі не надали суду копій заяв про відкликання заяв (про накладення заборони вчинення реєстраційних дій), карток прийому цих заяв та прийнятих на їх підставі рішень.

За таких обставин суд визнав недоведеним той факт, що позивач 24.02.2017 відкликав власні заяви.

24.02.2017 реєстратор ОСОБА_4 прийняла рішення про відновлення державної реєстрації прав: № 34032392 відносно об'єкта 1 та № 34032212 відносно об'єкта 2 (надалі - Рішення, т. спр. 1, арк. 11, 12).

24.02.2017 реєстратор ОСОБА_4 прийняла рішення № 34032402 про державну реєстрацію права власності за третьою особою на об'єкт 1 (т. спр. 1, арк. 14), а 25.02.2017 - рішення № 34034747 про державну реєстрацію права власності за третьою особою на об'єкт 2 (т. спр. 1, арк. 13).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частин першої-третьої статті 25 Закону № 1952, проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.

Рішення суду або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення по зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстровану у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об'єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Як вказано у статті 311 Закону № 1952, реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться включно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.10.2016 № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» встановлено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом № 1952, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі наданого рішення суду обов'язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З урахуванням того, що постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 у справі № 915/473/15 було опубліковано в ЄДРСР 01.03.2017, суд встановив, що реєстратор ОСОБА_4 діяла всупереч Закону № 1952.

Про те, що не можуть бути визнані законними дії державного реєстратора, якщо вони були вчинені на підставі рішення суду, що не було отримано ані з ЄДРСР, ані безпосередньо від відповідного суду, зазначив Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 у справі № 826/2693/17 (т. спр. 3, арк. 65-67).

До того ж, у справі відсутні докази того, що будь-яка особа подала реєстратору ОСОБА_4 заяву (заяви) про відновлення державної реєстрації прав.

Як вказано вище, доказів прийняття реєстратором ОСОБА_4 рішень про залишення без розгляду (в зв'язку з відкликанням) заяв позивача від 23.02.2017 про заборону вчинення реєстраційних дій, власне, як самих заяв Підприємства про їх відкликання, відповідачі не надали.

За таких обставин, на думку суду, факт відсутності в Реєстрі (станом на час прийняття реєстратором ОСОБА_4 Рішень) заяв позивача про заборону вчинення реєстраційних дій є недоведеним. Оскільки реєстрація вказаних заяв є окремою підставою для зупинення державної реєстрації прав, суд дійшов висновку, що, відновлюючи державну реєстрацію прав, реєстратор ОСОБА_4 двічі порушила статтю 25 Закону № 1952.

Відносно аргументів позивача про те, що наявна в Реєстрі інформація про обтяження (постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2015 № 47429490, обтяжувач - Заводський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції) перешкоджала відновленню державної реєстрації прав, суд зазначив таке. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 24 Закону № 1952, наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно, за певними виключеннями, є підставою для відмови в державній реєстрації прав, а не для зупинення державної реєстрації прав.

Суд відхилив доводи третіх осіб про те, що Рішеннями не були порушені права позивача. По-перше, будь-які реєстраційні дії щодо майна позивача впливають на його права. По-друге, безпосереднім інтересом Підприємства як власника майна є законність таких реєстраційних дій.

Крім того, суд визнав, що Рішення ані за змістом, ані за формою не відповідають вимогам, встановленим наказом Міністерства юстиції України від 21.11.2016 № 3726/5 «Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими відповідне рішення має містити зокрема відомості про: номер заяви; реєстраційні дії, щодо яких подано заяву; заявника; об'єкт нерухомого майна, у тому числі його реєстраційний та/або кадастровий номер; номер запису про речове право (у разі внесення змін до записів Державного реєстру прав) тощо.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки суб'єктом державної реєстрації прав (відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 Закону № 1952) був Центр (Департамент) надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (її виконавчий орган), суд дійшов висновку, що відшкодування судових витрат має здійснюватися за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства "Торжок" (вул. Мала Морська, 108, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код 32143382) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністратиивних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 54001, ідентифікаційний код не відомий) , Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (АДРЕСА_1 54001, ідентифікаційний код 04056612) задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_4 про відновлення державної реєстрації прав № 34032212 від 24.02.2017.

3. Визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_4 про відновлення державної реєстрації прав № 34032392 від 24.02.2017.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради (АДРЕСА_1 54001, ідентифікаційний код 26565573) на користь Дочірнього підприємства "Торжок" (вул. Мала Морська, 108, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код 32143382) судовий збір у сумі 3200 грн., сплачений платіжним дорученням від 13.06.2017 № 2205.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна

Дата підписання та оформлення

рішення суддею 21 серпня 2018 року