ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/1155/22 Номер провадження 22-ц/814/4161/23Головуючий у 1-й інстанції Бєссонова Т.Д. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Прядкіної О.В.

секретар: Андрейко Я.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції апеляційну скаргу  ОСОБА_1

на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 липня 2023 року

за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною скаргою, в якій просить визнати бездіяльність приватного виконавця Скрипника В.Л. незаконною та зобов`язати його повернути стягувачу виконавчий лист від 26 квітня 2023 року № 539/1155/22, виданий Лубенським міськрайонним судом Полтавської області.

Скарга обґрунтована тим, що на примусовому виконанні приватного виконавця Скрипник В.Л. перебуває виконавчий лист від 26.04.2023 року № 539/1155/22, виданий Лубенським міськрайонним судом (ВП № 71737472).

Вищезазначений виконавчий лист було видано судом 26.04.2023 року на підставі заочного рішення від 01.03.2023 року у справі № 539/1155/22, яким Лубенським міськрайонним судом позовні вимоги Управління комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області було задоволено, стягнуто збитки за користування безпідставно набутим майном в розмірі 690799,16 грн. та судовий збір у розмірі 10362,00 грн.

Копія заочного рішення була йому направлена судом 29.03.2023, і отримана ним 03.04.2023. 24.04.2023 відповідно до порядку та у строк встановлений ст. 284 ЦПК України для подання заяви про перегляд заочного рішення, до суду що його ухвалив, відповідачем була подана письмова заява про перегляд заочного рішення від 01.03.2023.

26.04.2023 року Лубенським міськрайонним судом було видано виконавчий лист № 539/1155/22 та направлено відповідачу копію ухвали у справі № 539/1155/22 від 25.04.2023 року Лубенського міськрайонного суду про повернення заяви про перегляд заочного рішення від 01.03.2023 року та роз`яснено, що ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом 15 днів з дня складення.

Ухвала Лубенського міськрайонного суду про повернення заяви про перегляд заочного рішення від 01.03.2023 року своєчасно оскаржена до Полтавського апеляційного суду.

12.06.2023 ним були отримані постанови приватного виконавця Скрипник В.Л. про відкриття виконавчих проваджень № 71737472 та № 71737342 відкритих на підставі виконавчого листа від 26.04.2023 виданого Лубенським міськрайонним судом.

15.06.2023 ним було надіслано приватному виконавцю Скрипник В.Л. клопотання про повернення виконавчого документа стягувачу. Вказаний лист виконавцем отримано 20.06.2023.

Вказав, що у даному випадку має місце бездіяльність приватного виконавця щодо продовження ним заходів примусового виконання рішення суду, незважаючи на те, що рішення не набрало законної сили і в суді триває розгляд справи № 539/1155/22, оскільки відповідачем своєчасно подано заяву про перегляд заочного рішення та оскаржена ухвала про повернення заяви про перегляд заочного рішення. А відтак дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 липня 2023 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. відповідали вимогам чинного законодавства, його рішення були прийняті в межах повноважень та закону, підстав для повернення виконавчого листа стягувачу не було.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати її та постановити нове рішення, яким задовольнити скаргу у повному обсязі.

Від приватного виконавця Скрипника В.Л. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.03.2023 року у справі № 539/1155/22 позовні вимоги Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків за користування безпідставно набутим майном задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області збитки за користування безпідставно набутим майном в розмірі 690799,16 грн. за користування земельною площею 1,3384 га., розташованою в АДРЕСА_1 за період з 01.05.2019 по 31.10.2022. Стягнуто з ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 10362,00 грн.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 01 березня 2023 року у справі № 539/1155/22 повернуто заявнику.

З вищевказаної ухвали вбачається, що 01.03.2023 року судом ухвалено рішення, яким позовні вимоги Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_1 задоволено. В резолютивній частині рішення роз`яснено порядок і строки його оскарження, а саме те, що апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Зважаючи на те, що для заявника ОСОБА_1 передбачений загальний порядок оскарження судового рішення, а не спеціальний, як для відповідача при ухваленні заочного рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстави для прийняття заяви про перегляд заочного рішення відсутні, тому така заява підлягає поверненню.

Дану ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.04.2023 року ОСОБА_1 оскаржив до Полтавського апеляційного суду.

05 травня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. на підставі виконавчого листа № 539/1155/22 виданого 26.04.2023 було відкрито виконавче провадження.

Відмовляючи в задоволенні скарги суд першої інстанції встановив відсутність в діях приватного виконавця порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України,  а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду,  що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до  статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»  виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Тобто, з метою забезпечення реального виконання судового рішення та ефективного захисту порушених прав, ЦПК України  передбачає спеціальні форми реагування, зокрема розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України визначено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в цивільних справах.

Так, статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічне положення міститься й у статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, метою звернення до суду зі скаргою на дії чи рішення державного виконавця є відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження внаслідок незаконності оскаржуваних дій чи рішень виконавця.

Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 447 ЦПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно приписів  ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад, зокрема, верховенства права, справедливості, неупередженості та об`єктивності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Частиною першою  статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За умовами пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Пунктом 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

26 квітня 2023 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області на підставі рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.03.2023 у справі № 539/1155/22 було видано виконавчі листи щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Лубенської міської ради збитків за користування безпідставно набутим майном в розмірі 690799,16 грн. та 10362 грн. судового збору.

В даних виконавчих листах міститься відмітка, що рішення набрало законної сили 03 квітня 2023 року.

З огляду на відповідність виконавчих листів виданих Лубенським міськрайонним судом Полтавської області № 539/1155/22 від 26.04.2023 вимогам чинного законовдаства приватним виконавцем Скрипником В.Л. було виненено постанови про відкриття виконавчого провадження № 71737342.

20 червня 2023 року на адресу приватного виконавця Скрипника В.Л. надійшло клопотання боржника від 15.06.2023 про повернення виконавчих документів стягувачу з підстав того, що виконавчі листи є такими, що видані на підставі заочного судового рішення, яке вважається таким, що не набрало законної сили.

26 червня 2023 року ОСОБА_1 було надіслано письмову відповідь на вказане клопотання, в якому приватний виконавець Скрипник В.Л. зазначив, що під час розгляду заяв стягувача про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих листів Лубенського міськрайонного суду Полтавської області № 539/1155/22 від 26.04.2023 було встановлено, що виконавчі документи містять усі необхідні та передбачені законодавством реквізити, рішення, на підставі якого їх видано, набрало законної сили, а підстави для їх повернення без прийняття до виконання - відсутні.

Звернуто увагу боржника на те, що рішення суду, на підставі якого було викдано виконавчі листи не є заочним, тому апеляційне оскарження ухвали про повернення ОСОБА_1 заяви про перегляд заочного рішення жодним чином не впливає на факт набрання рішенням у справі № 539/1155/22 законної сили.

Вказано, що на етапі відкритого виконавчого провадження підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, визначені ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні.

Відповідно до  ст. 38 Закону  України  "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Разом з тим, на момент видачі виконавчого листа 26.04.2023 рішення суду першої інстанції набрало законної сили 03.04.2023, жодних заяв до приватного виконавця Скрипника В.Л. щодо зупинення виконавчого провадження боржником не подавалось.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо дотримання приватним виконавчем під час здійснення виконавчого провадження № 71737472 положень Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтами наведено не було.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий:  О. Ю. Кузнєцова

Судді: Г. Л. Карпушин

О. В. Прядкіна