ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2018 р. Справа № 922/5022/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.,

представників учасників провадження у справі про банкрутство:

апелянта - ОСОБА_1. на підставі довіреності №729 від 11.06.2018,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх.№1198Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.05.2018, постановлену у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Міньковським С.В., час проголошення ухвали - 15:36, дата складання повного тексту ухвали - 01.06.2018, у справі № 922/5022/15

за заявою Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, м. Харків

до Приватного підприємства "НВ-Інвест", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

До місцевого господарського суду звернувся гр. ОСОБА_2 із заявою, в якій просить суд визнати недійсним іпотечний договір №0031/08/12-KLMVI-ІПОТ від 20.03.2008, укладений між Приватним підприємством "НВ-Інвест" та Публічним акціонерним товариством "Банк Форум", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Анохіною Н.А. за реєстровим номером 972, з подальшими змінами та доповненнями.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є заінтересованою особою, яка наділена правом оскарження правочину відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, оскільки має свідоцтво на право власності від 26.12.2012, відповідно до якого він є власником частини нежитлових приміщень 3-го поверху №6-16, загальною площею 911, 5кв.м., в нежитловій будівлі літ. "А-3", розташованій за адресою: АДРЕСА_1, які раніше належали ПП "НВ-Інвест". При цьому, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.02.2017 у справі №638/12039/15-ц, що набрало законної сили, було звернуто стягнення на предмет іпотеки ПАТ "Банк Форум" (іпотекодавець) на підставі іпотечного договору №0031/08/12-KLMVI-ІПОТ від 20.03.2008, у тому числі, і нежитлові приміщення 3-го поверху №6-16, загальною площею 911, 5кв.м., в нежитловій будівлі літ. "А-3", розташованій за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2

Ухвалою місцевого господарського суду від 07.02.2017 призначено заяву до розгляду в судовому засіданні, залучено до розгляду заяви ПАТ "Банк Форум" та його правонаступника у справі про банкрутство - ТОВ "Респектплюс".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2018 відмовлено у задоволенні заяви адвокату ОСОБА_6 про відкладення розгляду заяви про визнання недійсним договору іпотеки №31/08/12-KLMVI-ІПОТ від 20.03.2008 у справі №922/5022/15; відмовлено у задоволенні заяв ТОВ "Респектплюс" та ПАТ "Банк Форум" про застосування до вимог заявника гр. ОСОБА_2 позовної давності; відмовлено гр. ОСОБА_2 у задоволенні заяви про визнання недійсним договору іпотеки №31/08/12-KLMVI-ІПОТ від 20.03.2008, що укладений між ПП "НВ-Інвест" та ПАТ "Банк Форум".

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявника не можна вважати заінтересованою особою щодо вказаного іпотечного договору; суд дійшов висновку, що, посилаючись на порушення своїх прав у зв'язку з винесенням рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.02.2017 у справі №638/12039/15-ц, яке набрало законної сили, заявник намагається поданням до суду заяви про визнання іпотечного договору №0031/08/12-KLMVI-ІПОТ від 20.03.2008 недійсним у межах справи про банкрутство ПП "НВ-ІНВЕСТ", "оскаржити" всупереч приписів Цивільного процесуального кодексу України рішення Дзержинського районного суду м. Харкова.

При цьому, місцевим господарським судом при розгляді заяви гр. ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки №31/08/12-KLMVI-ІПОТ від 20.03.2008, що був укладений в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №0031/08/12-KLMVI-ІПОТ, не було встановлено порушення прав або охоронюваних законом інтересів заявника при укладенні вищевказаного договору іпотеки, а також норм діючого на той час законодавства, у зв'язку з чим, відмовив у задоволенні заяви гр. ОСОБА_2 з підстав її необґрунтованості та відмовив у задоволенні заяв про застосування строку позовної давності.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 31.05.2018, ОСОБА_2 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_2 щодо визнання недійсним іпотечного договору №31/08/12-KLMVI-ІПОТ від 20.03.2008, укладеного між ПП "НВ-Інвест" та ПАТ "Банк Форум".

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права було відмовлено у задоволенні заяви адвоката заявника - ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи. Вважає, що висновок суду, що заявника не можна вважати заінтересованою особою щодо вказаного іпотечного договору, суперечить нормам матеріального права, а також обставинам справи, оскільки ОСОБА_2 на прилюдних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна придбав частину нежитлових приміщень 3-го поверху №6-16, загальною площею 911, 5кв.м., в нежитловій будівлі літ. "А-3", розташованій за адресою: АДРЕСА_1. На думку апелянта, у разі визнання оспорюваного іпотечного договору недійсним, підстава для звернення примусового стягнення на майно заявника буде відсутня, а його майнові інтереси будуть відновлені.

Апелянт вважає невірним висновок суду першої інстанції, що заявник намагається поданням до суду заяви про визнання іпотечного договору №0031/08/12-KLMVI-ІПОТ від 20.03.2008 недійсним у межах справи про банкрутство ПП "НВ-ІНВЕСТ", "оскаржити" в супереч приписів Цивільного процесуального кодексу України рішення Дзержинського районного суду м. Харкова, оскільки у даному провадженні досліджуються підстави недійсності правочину, що не було предметом спору у справі №638/12039/15-ц.

Також апелянт вважає, що місцевим господарським судом не були застосовані норми матеріального права, що підлягають застосуванню, а іпотечний договір повинен бути визнаний недійсним з підстав відсутності реєстрації об'єкта незавершеного будівництва, неможливості такої реєстрації з огляду на те, що вказаний об'єкт не був закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у встановленому законом порядку, фактично в іпотеку за спірним договором були передані майнові права. Крім того, як вказує апелянт, суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи заявника про припинення договору оренди землі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.05.2018 у справі №922/5022/15; встановлено учасникам провадження у справі про банкрутство строк до 02.07.2018 для подання до Харківського апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 12.07.2018 о 14:15год.

03.07.2018 (02.07.2018 подано до органу поштового зв'язку) від ТОВ "Респектплюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5047), вважає, що доводи апелянта не обґрунтовані та не базуються на нормах права. За таких обставин, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 31.06.2018 - без змін; також просить судові витрати покласти на заявника.

Від інших учасників провадження у справі про банкрутство до апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 оголошено перерву у судовому засіданні до 14:30год. 14.08.2018.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018, у зв'язку з відпусткою судді Плахова О.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А.

Відповідно до частини 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

О 14:42год. 14.08.2018 розпочато розгляд апеляційної скарги спочатку; представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (т.7 а.с.160-164).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення учасників провадження у справі про банкрутство про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представник апелянта у судовому засіданні висловив доводи і вимоги апеляційної скарги, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги, а неявка у судове засідання їх представників не перешкоджає розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Місцевим господарським судом встановлено, що між ПАТ "Банк Форум", правонаступником якого є ТОВ "Респектплюс", та ПП "НВ-Інвест" 20.03.2008 був укладений кредитний договір №0031/08/12-KLMVI-ІПОТ.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки №31/08/12-KLMVI-ІПОТ від 20.03.2008 (надалі - договір іпотеки).

Згідно пункту 1.2 договору іпотеки ПП "НВ-Інвест" передало в іпотеку ПАТ "Банк Форум" об'єкт незавершеного будівництва, шляхом передачі в іпотеку права оренди на земельну ділянку, на який розташований об'єкт незавершеного будівництва, а саме: нежитлова будівля літ А.-2 супермаркету з гостьовою стоянкою загальною площею забудови 2 202кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вказана нерухомість розташована на земельній ділянці площею 0, 2471га, що знаходилась в оренді у ПП "НВ-ІНВЕСТ" на підставі договору оренди землі, укладеного з Харківською міською радою та зареєстрованого 16.07.2007 за №140767100075 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_1, та акту приймання-передачі земель ділянки реєстр. №520 від 20.07.2007; цільове призначення землі - для будівництва супермаркету з гостьовою автостоянкою та для подальшої експлуатації цього об'єкту (пункт 1.2.1 договору іпотеки).

ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва на право власності від 26.12.2012 набув право власності на частину нежитлових приміщень 3-го поверху № 6-16, загальною площею 911, 5кв.м, в нежитловій будівлі літ. "А-3", розташованій за адресою: АДРЕСА_1, які раніше належали ПП "НВ-Інвест" та було предметом договору іпотеки №31/08/12-KLMVI-ІПОТ від 20.03.2008.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова, від 28.02.2017 у справі №638/12039/15-ц, яке набрало законної сили, було задоволено позовні вимоги ПАТ "Банк Форум" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором №0031/08/12-KLMVI-ІПОТ від 20.03.2008 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0031/08/12-КLMVI від 20.03.2008 в сумі 19 806 712, 44грн, яка складається з суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 575 000, 00грн, суми простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 6 947 115, 67грн та витрат з оплати судового збору в розмірі 64 380,00грн, а саме на нежитлову будівлю літ. А-3 загальною площею 3 581, 3кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з:

- нежитлових приміщень 1-го поверху №1-:-16 загальною площею 1 281, 4кв.м в літ. А-3, які належать ОСОБА_7 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.11.2011, посвідченого ПНХМО Коляда Т.Г., р.н. 2049;

- нежитлових приміщень 2-го поверху №1-:-5 загальною площею 1 287, 3кв.м в літ. А-3, та нежитлових приміщень 3-го поверху №1-:-12 загальною площею 101, 1кв.м в літ. А-3, які належать ОСОБА_9 на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова у справі №2-4346/10/02 від 13.05.2010 про затвердження мирової угоди від 12.05.2010;

- нежитлових приміщень загальною площею 911, 5кв.м в літ. А-3, які належать ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право власності від 26.12.2012, виданого ПНХМО Коляда Т.Г.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 05.10.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ПП "НВ-Інвест".

Постановою господарського суду Харківської області від 26.04.2016 визнано ПП "НВ-Інвест" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

У постанові судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ПП "НВ-Інвест" рахується наступне майно: нежитлова будівля літ. А-3 загальною площею 3581, 3кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 22114338). Підстава виникнення права власності: рішення господарського суду Харківської області по справі № 29/15-10 від 17.02.2010. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 задоволено апеляційну скаргу прокурора Дзержинського району м. Харкова та скасоване рішення першої інстанції. Постановою Вищого господарського суду від 07.12.2011 рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2010 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 скасовано; справу №29/15-10 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області. При новому розгляді у задоволенні позову ПП "НВ-Інвест" про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю літ. "А-3" загальною площею 3 5813кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, господарський суд Харківської області у справі №5023/118/12 (н.р. 29/15-10) відмовив.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.07.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства "НВ-Інвест", з яких, арбітражний керуючий Кравцов В.М. в сумі 13 691, 10грн (перша черга); ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в сумі 950 613, 50грн (третя черга); ПАТ "Банк Форум" в сумі 14 046 955, 23грн (четверта черга), 653 378, 36грн (шоста черга), 2 436, 00грн (перша черга).

Затверджено окремо внесені до реєстру кредиторів вимоги забезпечені заставою майна боржника в загальній сумі 15 658 302, 00грн перед ПАТ "Банк Форум".

Постановлено окремо внести до реєстру вимог кредиторів ПП "НВ-Інвест" відомості про майно боржника, що є предметом іпотеки Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", а саме, нежитлова будівля літ. "А-2", загальна площа 2 202, 0кв.м, розташована за адресою : АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2016 здійснено заміну ініціюючого кредитора - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на її правонаступника Центральну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2017 призначено ліквідатором боржника ПП "НВ-Інвест" арбітражного керуючого Патерилова В.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.10.2017 здійснено заміну кредитора ПП "НВ-Інвест" ПАТ "Банк Форум" на кредитора ТОВ "Респектплюс" на загальну суму вимог 30 292 539, 65грн, з якої, 14 634 237, 65грн - четверта черга, 15 658 302, 00грн - окремо внесені вимоги, що забезпечені заставою майна боржника; визнано ТОВ "Респектплюс" правонаступником ПАТ "Банк Форум" в частині забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним з боржником, відповідно до договору іпотеки 31/08/12-KLMVI-Іпот від 20.03.2008; зобов'язано ліквідатора окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно, що є предметом забезпечення, а саме: нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 2 202, 00кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Судами при розгляді цивільної справи №638/12039/15-ц за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки встановлено, що:

- приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Анохіною В.М. була зареєстрована заборона на відчуження нерухомого майна: незавершене будівництво нежитлової будівлі літ. А-2 по АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, номер витягу 17612158 від 20.03.2008;

- приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Анохіною В.М. був зареєстрований іпотечний договір на незавершене будівництво нежитлової будівлі літ. А-2 по АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек, номер витягу 17612281 від 20.03.2008;

- 06.11.2008 між Акціонерним комерційним банком "Форум" (іпотекодержатель) та Приватним підприємством "НВ-Інвест" (іпотекодавець) був укладений додатковий договір №1 до іпотечного договору № 0031/08/12 KLMVI Іпот;

- 20.03.2009 між Акціонерним комерційним банком "Форум" (іпотекодержатель) та приватним підприємством "НВ-Інвест" (іпотекодавець) був укладений додатковий договір №2 до іпотечного договору № 0031/08/12 KLMVI Іпот;

- 28.07.2009 між Акціонерним комерційним банком "Форум" (іпотекодержатель) та Приватним підприємством "НВ-Інвест" (іпотекодавець) був укладений додатковий договір №3 до іпотечного договору № 0031/08/12 KLMVI Іпот;

- рішенням господарського суду Харківської області від 17.04.2012 у справі №5023/1313/12 стягнуто з Приватного підприємства "НВ-Інвест" на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором №0031/08/12 KLMVI від 20.03.2008 у розмірі 19 742 332, 44грн; витрати з оплати судового збору в розмірі 64 380, 00грн;

- згідно довідки відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України від 10.02.2015 №120352804/2. 251/4 на виконанні у відділі перебуває наказ господарського суду Харківської області №5023/1313/12 від 03.05.2012 про стягнення з приватного підприємства "НВ-Інвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованості за кредитним договором №0031/08/12 KLMVI від 20.03.2008 у розмірі 19 742 332, 44грн; витрат оплати судового збору в розмір 64 380, 00грн;

- іпотека не припинилась і права та обов'язки іпотекодавців перейшли до відповідачів у справі, які є власниками спірного майна; іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Єдиний реєстр заборон, а саме з 20.03.2008.

Апеляційним господарським судом у даній справі також встановлено, що відповідно до пункту 1.2.2 договору іпотеки, права іпотекодавця на об'єкт незавершеного будівництва підтверджується наступними документами:

1) дозвіл на виконання будівельних робіт №06/203 від 16.05.2006, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова;

2) рішення Харківської міської ради ХLI сесії Харківської міської ради ІV скликання від 14.10.2005 №196/05 (пункт 4) "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів";

3) робочий проект супермаркету з гостьовою автостоянкою у АДРЕСА_1;

4) висновок експертизи;

5) договір дострокового генерального підряду на капітальне будівництво №17/06-2006 від 17.12.2006, укладений між іпотекодавцем та ТОВ "Будівельник", з урахуванням додаткової угоди до договору підряду №1 від 01.02.2008.

Згідно пункту 1.2.3 договору іпотеки (у редакції додаткового договору №2 від 20.03.2009), готовність незавершеного будівництва нежитлової будівлі літ. А-2 супермаркету з гостьовою автостоянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 22114338, номер витягу 21421531, дата видачі 26.12.2008), виданого Комунальним підприємством "Харківське міське БТІ" складає 71 відсоток.

Цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання основного зобов'язання, враховуючи можливу наявність додаткових угод, у тому числі про його пролонгацію, збільшення та ін.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Анохіною В.М.

Крім того, 25.12.2006 між Харківською міською радою (орендодавець), з одного боку, та ПП "НВ-Інвест" (орендар), з іншого боку, був укладений договір оренди землі, відповідно до якого на підставі рішення ХLI сесії Харківської міської ради ІV скликання від 14.10.2005 №196/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва супермаркету з гостьовою автостоянкою.

Пунктом 8 договору оренди встановлено, що договір укладено строком: на період будівництва до 01.12.2008 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2030.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 16.07.2007 за №140767100075.

Згідно рішення Харківської міської ради №196/05 від 14.10.2005 та відповідно до договору оренди землі від 05.12.2006 земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 0, 2471га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить до комунальної власності.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Згідно матеріалів справи, гр. ОСОБА_2 звернувся у межах справи про банкрутство ПП "НВ-Інвест" із заявою про визнання недійсним укладеного між боржником та заставним кредитором іпотечного договору.

Аналіз положень чинного процесуального законодавства України та Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Аналогічний висновок викладено, зокрема у постановах Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі №908/4804/14, від 16.11.2016 у справі №908/560/16, постановах Вищого господарського суду України від 06.07.2016 у справі №925/660/14, від 22.02.2017 у справі №920/360/16, від 20.07.2016 у справі №908/562/16, від 12.02.2017 у справі №920/472/16.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати визначені законом заходи для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка, на її думку, відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Право на подання заяви про визнання недійсним договору іпотеки гр. ОСОБА_2 мотивує тим, що він є власником частини нежитлових приміщень 3-го поверху №6-16, загальною площею 911, 5кв.м, в нежитловій будівлі літ. "А-3", розташованій за адресою: АДРЕСА_1, які раніше належали ПП "НВ-Інвест"; рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.02.2017 у справі №638/12039/15-ц було звернуто стягнення на предмет іпотеки (нежитлову будівлю літ. "А-3" заг.площею 3 581, 3кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) на підставі договору іпотеки, укладеного ПАТ "Банк Форум" з боржником, та складається у тому числі і з нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_2

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтю 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено загальні підстави для недійсності правочину.

Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачає, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, за нормами цивільного законодавства суб'єктами оскарження правочину є сторони або інша заінтересована особа, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що ОСОБА_2 не є стороною договору, заявник на час укладення оскаржуваного договору не був ні власником, ні користувачем земельної ділянки, яка була надана боржнику в оренду під об'єкт незавершеного будівництва; ні власником, ні користувачем об'єкту незавершеного будівництва, і, як наслідок, не мав відношення до предмету іпотеки.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що на час укладення договору іпотеки права та законні інтереси заявника безпосередньо договором порушені не були.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, у грудні 2012 року ОСОБА_2 набув право власності на частину нежитлових приміщень 3-го поверху №6-16, загальною площею 911, 5кв.м, в нежитловій будівлі літ. "А-3", розташованій за адресою: АДРЕСА_1, які раніше належали ПП "НВ-Інвест" та були предметом іпотеки.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова, від 28.02.2017 у справі №638/12039/15-ц, що набрало законної сили, було звернуто стягнення на предмет іпотеки ПАТ "Банк Форум" (іпотекодавець) на підставі іпотечного договору №0031/08/12-KLMVI-ІПОТ від 20.03.2008, у тому числі і нежитлові приміщення 3-го поверху №6-16, загальною площею 911, 5кв.м., в нежитловій будівлі літ. "А-3", розташованій за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2

Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" (станом на час набуття заявником права власності на майно), у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку про обґрунтованість доводів апелянта, що він є заінтересованою особою щодо договору іпотеки, укладеного між ПАТ "Банк Форум" і боржником, у розумінні чинного законодавства України, оскільки хоча й договір іпотеки безпосередньо під час його укладання сторонами прав апелянта не порушував, проте, на даний час гр. ОСОБА_2 має конкретний майновий інтерес щодо оспорюваного договору.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України закріплено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Першою - третьою та п'ятою частинами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Апелянт як на підстави визнання договору іпотеки недійсним посилається на те, що при його укладенні сторонами не були додержані вимоги чинного на той час законодавства, а саме:

- по-перше, фактично в іпотеку за спірним правочином були передані майнові права на об'єкт незавершеного будівництва та права оренди на земельну ділянку, на якій здійснювалось будівництво, проте, на думку апелянта, станом на 20.03.2008 майнові права на об'єкт незавершеного будівництва не могли бути предметом іпотеки;

- по-друге, ПП "НВ-Інвест" для укладення договору іпотеки була необхідна згода власника земельної ділянки (Харківської міської ради), яка мала міститись безпосередньо в договорі іпотеки, проте, як вказує заявник, Харківською міською радою такої згоди не приймалось; крім того, в тексті договору не зазначалась експертна або нормативна грошова оцінка земельної ділянки, права оренди на яку були передані в оренду;

- по-третє, строк дії іпотечного договору перевищує строк оренди земельної ділянки;

- по-четверте, майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.

Досліджуючи оспорюваний договір іпотеки, матеріали справи, проаналізувавши наведені апелянтом доводи в обґрунтування підстав визнання правочину недійсним, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку про їх необґрунтованість, що вони не є підставою для визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між ПАТ "Банк Форум" і боржником, виходячи з такого.

Відповідно до статі 1 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, що діяла станом на момент укладення договору іпотеки), іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з положеннями статті 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

Передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Обтяження об'єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається із договору іпотеки, з метою забезпечення боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, об'єкт незавершеного будівництва було передано в іпотеку ПАТ "Банк Форум" шляхом передачі права оренди земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт незавершеного будівництва, як це передбачено діючим на той час законом.

Відомості про земельну ділянку, право оренди якої передано в іпотеку, зазначені в пункті 1.2.1 іпотечного договору, а в пункті 1.2.2 договору іпотеки перелічені документи, що підтверджують право іпотекодавця на набуття ним в майбутньому у власність відповідного нерухомого майна.

Відповідно до положень статей 179, 181 Цивільного кодексу України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно зі статтею 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно зі статтею 55 Закону України "Про нотаріат" (у редакції, що діяла на момент укладення договору) та положень Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.

У даному випадку об'єкт незавершеного будівництва є майбутнім нерухомим майном, яке було передано в іпотеку; при цьому, у договорі іпотеки перелічені документи, що підтверджують право іпотекодавця на набуття ним в майбутньому у власність відповідного нерухомого майна, договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом, реєстрація обтяження предмету іпотеки була вчинена.

Договори застави майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на таке майно (пункт 96 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

При цьому, в силу пункту 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва не підлягають державній реєстрації.

Відтак, апеляційним господарським судом не встановлено факту недодержання сторонами вимог діючого на той час закону під час укладання договору іпотеки.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта щодо іпотеки майнових прав, оскільки договір іпотеки майнових прав сторонами не укладався; Законом України "Про іпотеку" у діючій на момент укладення договору редакції було визначено механізм передачі в іпотеку об'єкта незавершеного будівництва саме шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташовано такий об'єкт, відтак, сторони виконали вимоги закону щодо передачі в іпотеку об'єкта незавершеного будівництва шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій він розташований. А посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду України, викладену постанові №6-8цс13 не підлягаю застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки предметом розгляду справи №6-8цс13 був саме договір іпотеки майнових прав.

Щодо відсутності згоди Харківської міської ради на укладення договору іпотеки, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Право оренди земельної ділянки виникло у ПП "НВ-Інвест" на підставі договору оренди землі від 05.12.2006, укладеного з Харківською міською радою, та зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 16.07.2007 за №140767100075.

Статтею 96 Земельного кодексу України та статтею 25 Закону України "Про оренду землі" (у редакціях, що діяли на момент укладення іпотечного договору) не встановлено обов'язку землекористувачів погодити із власником земельної ділянки передачу в іпотеку права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 415 Цивільного кодексу України, землекористувач має право користуватись земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором.

Відомості про земельну ділянку, право оренди якої передано в іпотеку зазначається в пункті 1.2.1. договору іпотеки із зазначенням цільового призначення земельної ділянки. У договорі іпотеки міститься посилання на договір оренди землі від 16.07.2007 №140767100075.

Умовами договору оренди землі не встановлено обмежень орендаря у праві передати право оренди земельної ділянки в іпотеку виключно за згодою власника земельної ділянки.

Відтак, орендар без порушень діючого на той час законодавства і укладеного з Харківською міською радою договору оренди земельної ділянки передав в іпотеку право оренди земельної ділянки.

Такої правової позиції дотримується також Верховний Суд України у постанові від 11.09.2013 у справі №6-69цс13.

Посилання апелянта на необхідність зазначення в договорі іпотеки відомостей щодо оцінки земельної ділянки судова колегія відхиляє як необґрунтовані, оскільки в іпотеку передавалась не земельна ділянка, а право оренди на неї. При цьому, статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" (у редакції, що діяла на момент укладення договору іпотеки) встановлено необхідність проведення оцінки саме при передачі в заставу земельної ділянки.

Щодо доводів апелянта, що строк дії іпотечного договору перевищує строк оренди земельної ділянки, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8 договору оренди землі, його укладено строком: на період будівництва до 01.12.2008 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2030.

Оспорюваний договір іпотеки, з урахуванням додаткових договорів, укладено сторонами до повного виконання основного зобов'язання (у строк до 18.03.2010 з правом пролонгації в межах загального строку кредитування 84 місяці).

Відтак, враховуючи строки, визначені в договорі оренди землі та іпотечному договорі можна дійти висновку про те, що договір оренди землі укладено сторонами на строк довший, ніж іпотечний договір.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що відповідно до пункту 7 договору оренди у випадку нездачі об'єкта в експлуатацію договір оренди землі підлягає розірванню, оскільки матеріали справи не містять доказів розірвання договору оренди землі, а відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.

Інші доводи апелянта про припинення договору оренди землі на підставі пункту 37 договору оренди землі та статті 31 Закону України "Про оренду землі" відхиляються судом, оскільки щодо боржника не було внесено запис про його ліквідацію, а матеріали справи не містять доказів, що договір оренди є розірваним.

Щодо доводів апелянта, що майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 42 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

У зв'язку з тим, що право оренди земельної ділянки є предметом забезпечення, воно не може бут повернуто боржнику.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що зміст договору іпотеки не суперечить актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; договір укладено в письмовій формі та посвідчений приватним нотаріусом, обтяження на предмет іпотеки зареєстровано у встановленому законом порядку; матеріали справи не містять доказів, що договір підписано не уповноваженими особами; боржник і банк не заперечують, що волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків; апелянтом не надано суду доказів, що договір іпотеки не відповідає вимогам діючого на той час законодавства, а доводи апелянта щодо недійсності правочину відхилені апеляційним господарським судом як необґрунтовані.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви гр. ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки з підстав її необґрунтованості.

У свою чергу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні заяв ТОВ "Респектплюс" та ПАТ "Банк Форум" про застосування спливу строків позовної давності, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями статей 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до пункту 2.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

У даному спорі відсутні підстави застосування наслідків спливу строку позовної давності, оскільки заявником не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав при укладенні сторонами іпотечного договору, який був укладений з дотриманням норм діючого на той час законодавства, що є підставою для відмови у задоволенні заяви.

Тому заяви про застосування строків позовної не підлягає задоволенню.

Щодо доводів апелянта, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права було відмовлено у задоволенні заяви адвокату апелянта - ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Згідно матеріалів справи, місцевим господарським судом було належним чином завчасно повідомлено учасників справи про час, дату та місце розгляду заяви.

У тому числі, адвоката заявника - ОСОБА_6 було повідомлено про час та місце розгляду заяви гр. ОСОБА_2 31.05.2018 особисто, про що свідчить підпис ОСОБА_6 на повідомленні про відкладення розгляду заяви.

Крім того, у матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали господарського суду Харківської області від 14.05.2018, якою розгляд заяви призначено на 31.05.2018) безпосередньо заявнику ще 17.05.2018.

Відтак, заявник був не позбавлений права з'явитись в судове засідання особисто або направити іншого свого представника, з урахуванням, що у наявній у матеріалах справи довіреності від 05.01.2018, яка була надана гр. ОСОБА_2, вбачається, що він уповноважує представляти його інтереси не тільки ОСОБА_6, але й гр. ОСОБА_14 та гр. ОСОБА_15

Доводи апелянта, що його єдиним представником у даній справі є ОСОБА_6 є виключно суб'єктивними діями заявника щодо обрання представника для представлення своїх інтересів.

До того ж, адвокатом заявника - ОСОБА_6 не наведено обставин, що унеможливлювали б розгляд заяви за її відсутності у судовому засіданні; а доводи щодо необхідності ознайомлення з матеріалами справи для підготовки до судових дебатів судова колегія розцінює як неповажні, оскільки представник не була позбавлена права ознайомитись з матеріалами справи завчасно та подати усі пояснення щодо правової позиції заявника у письмовому вигляді.

За таких обставин, доводи апелянта щодо порушення судом норм процесуального права спростовуються матеріалами справи та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта відхилені апеляційним господарським судом як необґрунтовані та такі, що не є підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду, яка постановлена у відповідності до норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не встановила порушення прав апелянта та вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 31.05.2018 у справі №922/5022/15 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254-255, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 31.05.2018 у справі №922/5022/15 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття; порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.08.2018.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Шутенко І.А.