Справа № 303/7357/17

Провадження № 1-кп/303/7/18

Ряд. стат. звіту № 3

Іменем України

ВИРОК

17 серпня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Куропятник О.М.,

суддів Гейруша В.Б., Камінського С.Е.,

секретар судового засідання Годьмаш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Мукачево кримінальне провадження, внесене 26 жовтня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070120001161 про обвинувачення

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця вул.Набережна (Щорса), 80, с. В.Лучки Мукачівського району Закарпатської області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:

-        28.05.1998 р. Котелевським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.81 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року 6 місяців виправних робіт умовно згідно ст.. 45 КК України;

-        21.07.2000 р. Чутівським районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 3 місяців позбавлення волі. На підставі ст.43 КК України (в редакції 1960 року), за сукупністю з вироком від 28.05.1998 р. до 7 місяців позбавлення волі;

-        04.02.2002 р. Апеляційним судом Полтавської області за п. «а» ст. 93, 142 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) із застосуванням ст. 42 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 - п.п.1 і 13 ч.2 ст. 115 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора         Демко В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1, будучи судимий 04.02.2002 апеляційним судом Полтавської області за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, з корисливих мотивів по п. «а» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за який його судимість не знята та не погашена, 25 жовтня 2017 року близько 20 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, біля кафе-магазину «АВС» по вул. Гагаріна, 15 у с.Великі Лучки Мукачівського району, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вступив у сварку з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка переросла в бійку, і під час бійки, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою не позбавлення життя, лезом ножа наніс ОСОБА_3 не менше 5 ударів в життєво-важливі органи, тобто в область голови та грудної клітки, і в результаті спричинив йому тілесні ушкодження у виді проникаючої колото-різаної рани по парастеральній лінії в 3-му міжребер’ї праворуч, проникаючої колото-різаної рани в ділянці лівої реберної дуги з пошкодженням лівого купола діафрагми, шлунку, великого сальника, селезінки, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння, а також різані рани потилиці, дещо справа, правої скроневої ділянки та непроникаючу рану в 3-му міжребер’ї зліва по середньо-ключичній лінії.

       Бійку між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 побачив ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, який знаходився не першому сидінні пасажира в автомобілі ОСОБА_3 марки ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1, при цьому почув крик останнього.

Щоб припинити бійку, ОСОБА_5 вийшов із вказаного автомобіля, побачив у руці ОСОБА_6 ніж і при цьому довідався, що той спричинив ОСОБА_3 поранення ножем, внаслідок чого перелякався. ОСОБА_5 щоб надати допомогу ОСОБА_3 кинув відро з грибами та ланцюгом у ОСОБА_1 і став поміщати ОСОБА_3 на сидіння у вказаний автомобіль.

У цей момент ОСОБА_1, 25 жовтня 2017 року близько 20 години 05 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, біля кафе-магазину «АВС» по вул.Гагаріна, 15 у с.Великі Лучки Мукачівського району підійшов до ОСОБА_7 і умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, з метою позбавлення життя двох осіб, лезом ножа наніс удари ОСОБА_5 у життєво-важливий орган, тобто в область грудної клітки, і в результаті спричинив йому тілесні ушкодження у виді проникаючого поранення по реберній дузі по передньо-аксілярній лінії, а також проникаючого поранення по середньо-аксілярній лінії в 5 (п’ятому) міжребер’ї, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, а також непроникаючого поранення грудної клітки зліва, в області соска.

Однак спричинені ОСОБА_1 тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не призвели до їх смерті з незалежних від його волі причин, так-як потерпілі в короткий термін були доставлені до Мукачівської центральної лікарні, де їм негайно було надано кваліфіковану медичну допомогу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав факт події, що мала місце 25 жовтня 2017 року та пояснив, що між ним та ОСОБА_3 почалася сварка, несподівано ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перші нанесли йому, в тому числі і в лежачому стані, удари, а ОСОБА_5 кинув у нього ланцюгом, там була і палка, а він через образу, з метою помсти, ножем, у відповідь наніс ОСОБА_3 тілесні ушкодження, а потім, можливо, наніс удари ножем ОСОБА_5, однак умислу на вбивство не мав. Визнав, що перебував у стані алкогольного сп’яніння, тому чітко з усіма подробицями, описати подію не може. З кваліфікацію його діянь за ч. 2 ст.15 – п.п.1 і 13 ч. 2 ст. 115 КК України не погодився, визнає вину в умисному нанесенні тілесних ушкоджень, в чому щиро кається.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 дав показання, що десь за три години до події злочину  він вживав алкогольні напої. ОСОБА_3 не вживав алкогольні напої. ОСОБА_1 вживав алкогольні напої.  На трьох осіб вони випили три літри вина та один літер самогону. ОСОБА_3 випив трошки. 25 жовтня 2017 року близько 20 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, біля кафе-магазину «АВС» по вул.Гагаріна, 15 у с.Великі Лучки Мукачівського району, він з ОСОБА_3 йшли з роботи. ОСОБА_3 підвозив ОСОБА_1, у якого були гриби, до центру села, де попросив його вийти з автомобіля. Обвинувачений не хотів виходити з автомобіля. ОСОБА_3 взяв від обвинуваченого гриби та поставив на вулицю, бо ОСОБА_1 ніби виходив з автомобіля. ОСОБА_3 взяв ОСОБА_1 за комірець та силою витягував його з машини. ОСОБА_1 не падав. Між ними почалася суперечка, штовханина, яка переросла в бійку. ОСОБА_3 спочатку машину захлопнув, потім другий раз захлопнув автомобіль. ОСОБА_1 почав ОСОБА_3 бити. В автомобілі він сидів на передньому сидінні пасажира. ОСОБА_1 витяг ніж і почав ним штурхати ОСОБА_3, він обійшов кругом машини та кинув відро з грибами в очі ОСОБА_1, внаслідок чого звільнив ОСОБА_3, після чого почав заштовхувати останнього в автомобіль. Кров була з усіх сторін. Він кума ОСОБА_3 накрив, та сказав, що треба їхати в лікарню. В той час йому ще не були спричинені різані тілесні ушкодження. Він закрив автомобіль та стояв спиною до ОСОБА_1, який наніс йому у бік три ножові поранення. Він сів в машину, а ОСОБА_1 вривався в автомобіль як з його боку, так і з боку кума. Він відвіз ОСОБА_3 в лікарню. У ОСОБА_3 в руках нічого не було. Можливо, що він спричинив ОСОБА_1 один удар, більше не було, так як вони між собою штовхалися, було темно. Особисто він не наносив ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. На його думку, причиною того, що ОСОБА_1 наніс йому тілесні ушкодження стало те, що він захищав ОСОБА_3 ОСОБА_1 тримав лівою рукою ОСОБА_3, а правою рукою наносив йому удари ножем в область серця (штрихав). Оскільки фари автомобіля світили вперед, тому тінь падала так, що він бачив, як ОСОБА_1 витяг ножа. Він стояв 40 см. від фар автомобіля з лівого боку.

У судовому  засіданні  потерпіла ОСОБА_8  дала показання, що вона не була очевидцем події. Її чоловік ОСОБА_3 25 жовтня 2017 року о 16 год. 00 хв. приїхав з роботи додому, повечеряв та сказав, що везе людину, яка обрізала у них вдома виноград, додому та й зайде до кума ОСОБА_5 на роботу, повезе йому їжу. Десь о 19 годині поїхав, сказав, що довго не буде. З швидкої допомоги їй повідомили, що чоловік в лікарні. Про обставини події злочину вона нічого не знає. У лікарні їй чоловік сказав, що не хотів відвезти ОСОБА_1 додому та просив його, щоб він вийшов з машини. Обвинувачений відповів, що його так ніхто не висаджує, у випадку, якщо його забирають, то відвозять додому. На ці слова ОСОБА_3 розсердився та сказав: «Хто я тобі, щоб тебе везти до самого дому. Я тебе довіз, як чоловіка, до центра села». Як витягував ОСОБА_1 з машини, той поліз на нього з ножем. Поранення були в шлунок, видалена селезінка, грудна клітка – касательна легеня, розріз голови. ОСОБА_3 не встиг бити ОСОБА_1, так як не очікував, що той витягне ніж. Все трапилося несподівано. Міру покарання залишила на розсуд суду, вона втратила чоловіка.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дав показання, що він не був очевидцем події. В центрі села в с.Великі Лучки він бачив ОСОБА_1, у якого була палка з ланцюгом. Я спитав, що то у нього, на що обвинувачений відповів, що його хотіли задушити, хто саме – не сказав. Про те, що ОСОБА_1 когось порізав, він нічого не казав. Він залишив ОСОБА_1, сів на велосипед та поїхав додому. Ніж у ОСОБА_1 не бачив, так як було темно. В той день він випив два стакани вина, пив самогон, а ОСОБА_1 випив може 150 грам вина, але ніхто не був п’яним.

       Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він під час події сидів на задньому пасажирському сидінні автомобіля. ОСОБА_1 вийшов сам з машини, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 була сварка не чув, так як сидів в машині, але бачив циргання. Ножа в ОСОБА_1 не бачив, так як було темно, але бачив в руках останнього щось гнучке. Процес нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_5 він не бачив, бачив тільки силуети.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15- п.1, п.13 ч. 2 ст. 115 КК України, сторона обвинувачення надала суду наступні докази, які досліджені в судовому засіданні.

Згідно протоколу огляду місця події від 26 жовтня 2017 року з ілюстративною таблицею до нього, безпосереднім об’єктом є будинок № 80, по вул. Набережна в с.Великі Лучки. В кімнаті данного будинку на ганчірці жовтого кольору, знаходився кухонний ніж, загальною довжиною 21 см., довжина клинка 11 см., руків’я дерев’яне, коричневого кольору, ширина клинка 1 см., клинок ножа дещо зігнутий, на правій частині леза ножа присутні плями речовини бурого кольору, схожої на кров. В ході огляду у ОСОБА_1 з лівої та правої долонь за допомогою марлевої серветки взято змиви, які упаковані у два паперові конверти білого кольору. Під час огляду виявлено кухонний ніж з деформованим клинком, брудну жовту ганчірку, слід одорологічного походження з рукоятки ножа.

Згідно протоколу огляду місця події від 26 жовтня 2017 року з таблицею слідів папілярних узорів та ілюстративною таблицею до нього, безпосереднім об»єктом є автомобіль марки «ВАЗ-2109», державний номерний знак НОМЕР_1, сірого кольору. На лівому передньому порозі данного транспортного засобу виявлено плями речовини бурого кольору, схожі на кров, з якої зроблено змив на стерильну марлеву серветку. На ручку задніх лівих дверей з внутрішньої сторонни автомобіля накладено стерильну марлеву серветку та обгорнуто фольгою з метою відібрання слідів одорологічного походження. Крім того, виявлено та вилучено сліди папілярних узорів пальців рук.

ОСОБА_8 дала згоду слідчому на проведення огляду автомобіля марки «ВАЗ-2109», державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується іі заявою-дозволом від 26 жовтня 2017 року.

Протоколом огляду місця події від 26 жовтня 2017 року з ілюстративною таблицею до нього, зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення, а саме: проїжджа частина вулиці Гагаріна, навпроти будинку № 18 в с.В.Лучки Мукачівського району. По середині проїжджної частини дороги, яка вкрита асфальтом, видно плями речовини бурого кольору, схожої на кров, на відстані 2 метри від правого краю проїжджої частини та 9 метрів від огорожі будинку «Ритуальної послуги» Також на узбіччі дороги на відстані 3 метри від плям бурого кольору та на відстані 3 метри від плям бурого кольору та на відстані 6,8 метра від огорожі будинку «Ретуальні послуги», знаходяться розсипані гриби опеньки. В ході огляду з асфального покриття зроблено змиви речовини бурого кольору.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 14 грудня 2017 року зафіксовано як потрепілий ОСОБА_5 відтворив механізм вчинення ОСОБА_1 25 жовтня 2017 року, приблизно о 20:00 год. в с.В.Лучки Мукачівського району, по вул. Гагаріна, замаху на його життя та життя ОСОБА_3

Згідно висновку експерта № 342/2017 від 11 грудня 2017 року, смерть ОСОБА_3 настала внаслідок гострої ішемічної хвороби серця, вогнищ ішемії міокарду, з розвитком гострої серцевої недостатності, набряку легень і головного мозку, що і явилося безпосередньою причиною його смерті. Смерть ОСОБА_3 настала 03.11.17 р. о 16.25 год. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_3 були виявлені наслідки тілесних ушкоджень у вигляді рубців потилиці дещо зправа, правої скроневої області; ушитих ран в області грудної клітки в проекції 3-х міжреберь зправа по білягрудинній лінії та зліва по середньо-ключичній лінії, в ділянці лівої реберної дуги. Згідно предоставленої медичної документації, де він знаходився на стац.лікуванні, у реанімаційному та хірургічному відділеннях, у нього виявлено: «Проникаюча колото-різана рана по парастернальній лінії в 3-му міжреберрі праворуч. Непроникаюча різана рана в 3-му міжреберрі зліва  по середньо/ключичній лінії. Двобічний гемопневмоторакс. Проникаюча колото-різана рана в ділянці лівої реберної дуги з пошкодженням лівого купола діафрагми, шлунку, великого сальника, селезінки. Внутрішньочеревна кровотеча. Шок. Різані рани голови.». В зв’язку з чим було виконано операції торакоцентез по Бюлау з обох боків. Лапаротомія. Ушивання отвору діафрагми, шлунку та великого сальника. Спленектомія. Тілесні ушкодження у вигляді різаних ран потилиці дещо зправа, правої скронеділянки, в ділянці грудної клітки зліва, стосовно живих осіб відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ран грудної клітки зправа, в ділянці лівої реберної дуги з пошкодженням лівого купола діафрагми, шлунку, великого сальника, селезінки, стосовно живих осіб, на підставі пункту 2.1.3.К Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень. Вищевказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії колюче-ріжучого предмета, яким міг бути кухонний ніж і вкладаються в час подїї, що мала місце 25.10.17 р. Потерпілому ОСОБА_3 було нанесено не менше 5-ти ударів. Під час спричинення тілесних ушкоджень гр-ну ОСОБА_3, він знаходився найбільш вірогідно у вертикальному чи близькому до нього положенні тіла. Спричинені тілесні ушкодження гр-ну ОСОБА_3 не знаходяться у прямому причинному зв’язку з настанням його смерті. У разі ненадання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги гр-н ОСОБА_3 міг померти через якиїсь короткий період часу. Крім того, при судово-медичному дослідженні трупа гр-на ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у виді післяопераційних ран в ділянці грудної клітки з обох боків у 5-му міжреберрі (дренаж по Бюлау); на передній черевній стінці (наслідок лапаротомії), обох здухвинних ділянках (дренування черевної порожнини),які виникли внаслідок надання спеціалізованої медичної допомоги.        

Згідно висновку експерта № 775/17 від 07 грудня 2017 року, у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у виді рубців в області грудної клітки зліва по середньо-ключичній лінії в п»ятому між ребер’ї, по реберній дузі зліва по сосковій лінії, по реберній дузі зліва по середньо-аксилярній лінії. Клінічно, де знаходився на стац.лікуванні в хірургічному відділенні ЦРЛ з 25.10.17 р. по 03.11.17 р., у нього встановлено діагноз: проникаючі ножові поранення лівої половини грудної клітки. Лівобічний гемо-пневмоторакс. Гіпертрофічна хвороба Іст. Ризик 2. з приводу чого була проведена операція. Дренування лівої плевральної порожнини по Бюлау від 25.10.17 р. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії колюче-ріжучих предметів, чим може бути лезо ножа, незадовго до госпіталізації 25.10.17 р., відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення. Під час спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 знаходився у вертикальному або близькому до них положенні тіла. При цьому, ОСОБА_5 було нанесено не менше трьох ударів.

Згідно висновку експерта № 760/2017 від 30 жовтня 2017 року, у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у виді травматичного набряку м’яких тканин та садни на його фоні у виличній ділянці зправа; синців на рівні правої лопатки, на задній поверхні нижньої третини правого передпліччя. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, чим могли бути затиснуті в кулак та взуті ноги сторонньої людини, а також дерев’яна палиця. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події, що мала місце 25.10.2017 р. і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень.

Висновком експерта № 675 від 15 листопада 2017 року визначено групи крові ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1

Згідно висновку експерта № 722 від 08 грудня 2017 року та додатку до нього, кров у слідах на кофті (об. №№3,4), штанах (об.№ 14), могла походити від людини з групою крові А з ізогемаглютеніном анти-В, в тому числі від потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, а також від підозрюваного ОСОБА_1.

Згідно висновку експерта № 700 від 01 грудня 2017 року та додатку до нього, кров у сліді на марлевому тампоні (об. № 1), вилученому з лівого переднього порогу автомобіля НОМЕР_2, могла походити від людини з групою крові А з ізогемаглютеніном анти-В, в тому числі від потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, а також від підозрюваного ОСОБА_1 при умові наявності у останнього тілесних ушкоджень, що супроводжуються зовнішньою кровотечею.

Згідно висновку експерта № 699 від 01 грудня 2017 року та додатку до нього, кров у слідах на марлевих серветках (об. №№1,2) могла походити від людини з групою крові А з ізогемаглютеніном анти-В, в тому числі від потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, а також від підозрюваного ОСОБА_1 при умові наявності у останнього тілесних ушкоджень, що супроводжуються зовнішньою кровотечею.

Згідно висновку експерта № 111 від 24 листопада 2017 року та таблицею до нього при цитологічному дослідженні помарок червоно-бурого кольору на клинку та руків'ї кухонного ножа (об. №№ 1, 2) знайдена кров та епітеліальні клітини людини, статеву належність яких встановити не виявляється можливим в зв’язку з недостатньою кількістю форменних елементів крові та повною відсутністю ядер, придатних для цитологічного дослідження. При серологічному дослідженні помарок червоно-бурого кольру на клинку та руків'ї кухонного ножа (об. №№ 1,2) виявлений антиген А ізосерологічної еритроцитарної системи АВО. Таким чином, враховуючи групи крові потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_1 та результати проведених досліджень, можна зробити висновки, що знайдені сліди крові та епітеліальні клітини людини на клинку та руків'ї кухонного ножа (об. №№ 1, 2) можуть походити як за рахунок самих потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_5 10.Ю., так і за рахунок особи (осіб) в крові якої (яких) міститься антиген А ізосерологічної еритроцитарної системи АВО. Поряд з тим антиген А властивий також і підозрюваному ОСОБА_1В, тому не виключена можливість домішку його крові та епітеліальних клітин з помарках червоно-бурого кольору на клинку та руків'ї кухонного ножа (об. №№ 1, 2), при наявності в останнього зовнішніх тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №149 від 30 листопада 2017 року ОСОБА_1 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, психічним захворюванням не страждав і не страждає ним в теперішній час. Інкриміноване йому діяння ОСОБА_1 скоїв у стані простого звичайного алкогольного сп’яніння, коли міг віддавати собі звіт у своїх діях та керувати ними. Ознак алкоголізму і наркоманії ОСОБА_1 не виявляє. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно до протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп’яніння від 26 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 о 01 год. 30 хв. 26 жовтня 2017 року перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.15 – п.п.1 і 13 ч.2 ст.115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті двох і більше осіб, вчинений особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Разом з тим, суд вважає такою, що не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.15 – п.п.1 і 13 ч.2 ст.115 КК України з огляду на нижченаведене.

Відповідно до ст. 15 ч.1 КПК України  замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Відповідно до ч.1 ст.115 КК України умисним вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю. Питання про умисел вирішується виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.    

Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання). Тому, якщо винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальність за замах на вбивство. У випадках, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо допускає настання будь-яких наслідків, у тому числі й смерті, вона також не може бути притягнута до відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров'ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках повинна наставати лише за наслідки, які фактично було заподіяні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 при скоєння злочину, наносячи ножові поранення потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_5, не мав наміру їх вбивати, хоча мав таку можливість. Колегія суду вважає, що якби ОСОБА_1 мав намір вбити потерпілих, то у нього були на це всі підстави і ніяких причин, які б перешкоджали йому здійснити свій задум не було.

Про відсутність прямого умислу на умисне вбивство двох осіб, свідчить також те, що як обвинувачений, так і потерпілий ОСОБА_5 вказують на факт суперечки між обвинуваченим та потерпілим ОСОБА_3 та взаємне штовхання та нанесення тілесних ушкоджень. Наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 також стверджується висновком експерта № 760/2017 від 30 жовтня 2017 року.

  Колегія суддів враховує також те, що: між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 конфлікт виник раптово; знаряддя злочину - ніж, який є побутовим, не був заздалегідь заготовленим, а знаходився у ОСОБА_1 випадково; ОСОБА_1 не вжив будь-яких активних дій, спрямованих на позбавлення життя потерпілих, хоча мав таку реальну можливість; перед конфліктом та в ході його перебігу не висловлював жодних погроз щодо вбивства, що свідчить про відсутність у обвинуваченого умислу на вбивство потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Так, ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, завдаючи удари ножем, передбачав, що внаслідок таких дій буде заподіяно шкоди здоров'ю, однак не конкретизував у своїй свідомості, якої саме шкоди здоров'ю потерпілим буде заподіяно.

Визначаючи форму вини, якою характеризується позбавлення життя потерпілого, судам необхідно виходити з обставин, встановлених під час кримінального провадження, зокрема: характеру дій підсудного, внаслідок яких потерпілого позбавлено життя; обстановки, яка передувала вчиненню злочину, знаряддя злочину; локалізації тілесних ушкоджень; поведінки підсудного стосовно потерпілого до та після вчинення злочину.

В п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» заява №16437/04 зазначено, що «при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи не спростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.

     При цьому ст. 92 КПК України визначено, що обов’язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов’язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого покладається на сторону, що їх надає.

     При цьому стаття 62 Конституції України гарантує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

     Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі злочину є доведеним (справа Дж.Мюррей проти Сполученого Королівства).

     Такий же принцип закріплений у статті 17 КПК України, відповідно до якої ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

     Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

     Суд розглядає кримінальне провадження на засадах змагальності, що передбачає самостійне одстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження стороною обвинувачення не надано достатніх, достовірних та допустимих доказів в підтвердження того, що в діях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 - п.п.1 і 13 ч.2 ст.115 КК України. Факт вчинення обвинуваченим певного діяння встановлено, але сторона обвинувачення не надала суду належних, повних, та неупереджених доказів, що цьому діянню притаманні всі елементи складу кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1, зокрема докази наявності у ОСОБА_1 прямого умислу.

Відповідно до ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Дослідивши, співставляючи  та аналізуючи вивчені в справі докази, враховуючи, що відповідно до ч.4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого ОСОБА_1 з урахуванням інших досліджених судом та наведених доказів  дозволяє суду зробити обґрунтований висновок про винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Згідно висновку експерта № 342/2017 від 11 грудня 2017 року, смерть ОСОБА_3 настала внаслідок гострої ішемічної хвороби серця, вогнищ ішемії міокарду, з розвитком гострої серцевої недостатності, набряку легень і головного мозку, що і явилося безпосередньою причиною його смерті; на підставі пункту 2.1.3.К Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяні ОСОБА_3 тілесні ушкодження відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень. Спричинені тілесні ушкодження гр-ну ОСОБА_3 не знаходяться у прямому причинному зв’язку з настанням його смерті, а відтак дії ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_12 не можуть бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, оскільки нанесенні тілесні ушкодження ОСОБА_3 не знаходяться у прямому причинному зв’язку з настанням його смерті.

З врахуванням вищевказаного, на підставі ч.3 ст. 337 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_1 слід змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення з  ч.2 ст. 15 – п.п. 1 і 13 ч. 2 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 121 КК України.

Обставиною, яка пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочину.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також особу винного, який раніше судимий; не одружений; у склад його сім»ї входять співмешканка - ОСОБА_13, дочка співмешканки – ОСОБА_14, голова дворогосподарства - ОСОБА_15, брат співмешканки – ОСОБА_16; речових прав на нерухоме майно, права власності на нерухоме майно, майна в іпотеці в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб’єкта ОСОБА_1 не зареєстровано; на обліку у психіатра та нарколога Мукачівської ЦРЛ не перебуває, характеризується посередньо.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити  обвинуваченому  ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є  необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано у вигляді тримання під вартою, підстав для його скасування чи зміни немає, тому його слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, період перебування обвинуваченого під вартою з 25 жовтня 2017 року до вступу вироку в законну силу слід зарахувати у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази підлягають вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 17, 84-86, 91, 92, 94, 95, 100, 337, 370, 371, 373-376 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, період перебування обвинуваченого ОСОБА_1  під вартою з 25 жовтня 2017 року до вступу вироку в законну силу зарахувати у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 22 год. 30 хв. 25 жовтня 2017 року.

Речові докази:

- кухонний ніж з слідами  речовини бурого кольору,  ганчірку жовтого кольору, спортивну куртку чорного кольору з написом «Джорджіо Армані» з блискавкою та капюшоном, кофту чорного кольору, штани, коричневого кольору, два паперові конверти із змивами з долонь лівої та правої рук ОСОБА_1, два паперові конверти із змивами з долонь лівої та правої рук та один паперовий конверт з контрольним змивом; паперовий конверт білого кольору із змивами речовини бурого кольору з порога автомобіля, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області, - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 – з дня отримання його копії.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуючий                                                                О.М. Куропятник

Суддя                                        В.Б. Гейруш

Суддя                                         С.Е. Камінський