П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  128/2116/17

Головуючий у 1-й інстанції:  Воробйова І.А.

          Суддя-доповідач:  ОСОБА_1

17 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Білої Л.М.

суддів:  Граб Л.С.  Гонтарука В. М. ,

розглянувши  в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року (місце складання м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Агрономічної сільської ради про визнання протиправними відмов та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у серпні 2017 року позивачі - ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, звернулися до суду з позовом до Агрономічної сільської ради, в якому просили:

-  визнати протиправними відмови від 14.04.2017 №Д-20, №Ч-24, №Щ-29, №М-32, №Ч-34 у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га із цільовим призначенням для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (в межах села, комунальної форми власності); зобов'язати на черговій сесії прийняти рішення, яким надати дозволи на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки  у власність орієнтовною площею 0,25 га із цільовим призначенням для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (в межах села, комунальної форми власності).

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказали, що на їх звернення із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,35 га, останні отримали листи від відповідача, які за своїм змістом суперечать ст. 118 Земельного кодексу України, якою передбачено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а тому є протиправними.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.  

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати, прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на переконання апелянтів, до  невірного вирішення справи. Так, апелянти вказують на те, що відповідач у оскаржуваних листах-відмовах від 14.04.2017 не надав мотивованої відмови, оскільки не вказав на підставі якої норми закону він відмовив в наданні дозволу, не зазначив можливість оскарження такої відмови, рішення на черговій сесії щодо надання відмови не приймалось у відповідності до вимог ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а розглянуто одноособово сільським головою, а тому вищевказані відмови, на переконання апелянтів, є протиправними.

09 липня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній просив закрити провадження у справі.

16 серпня 2018 року до суду надійшла заява від відповідача про відкладення розгляду справи. Заява мотивована тим, що оскільки станом на 12:30 не відбувся розгляд справи, яка призначалась на 10:40, то представник відповідача, який має бути присутній у іншому місці,  не має можливості чекати на розгляд справи. Будь-яких доказів на підтвердження необхідності бути присутнім в іншому місці до клопотання не було додано.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки затримка у часі розгляду справи не є підставою, визначеною ст. ст. 205, 313 КАС України для відкладення розгляду справи і повідомлені представником відповідача причини неявки не визнано судом поважними.

Позивачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до  п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись із заявами  до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо виділення земельних ділянок у власність для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (в межах села, комунальної форми власності).

За наслідком розгляду вказаних звернень, 14.04.2017 відповідачем надано відповіді  № Д-20, №Ч-24, №Щ-29, №М-32, №Ч-34, якими позивачам повідомлено, що ухвалою Вінницького районного  суду від 10.04.2017 по адміністративній справі №128/860/17  Агрономічній сільській раді заборонено приймати рішення та вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадян 474,6783 земель, які включені в межі населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району. Надати дозволи на виготовлення проекту щодо виділення земельних ділянок у власність для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах територіальної громади відповідно до поданих клопотань не представляється можливим до вирішення спірного питання по адміністративній справі за №128/860/17.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачі звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані відповіді не містять ознак акту індивідуальної дії, а саме: не породжують наслідків і не мають обов’язкового характеру, а тому не є рішенням суб’єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а відтак і не порушують прав позивачів.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу  України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_8 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Системний аналіз вказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Положеннями п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Даючи правову оцінку доводам апелянтів стосовно протиправності прийняття оскаржуваних листів-відмов, суд апеляційної інстанції вказує на наступне.

Так, позиція апелянтів фактично зводиться до того, що відповідачем порушено процедуру розгляду їх клопотань про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га із цільовим призначенням для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (в межах села, комунальної форми власності), оскільки розгляд таких клопотань здійснено одноособово головою Агрономічної сільської ради Вінницького району і оскаржувані відмови не мотивовані підставами, які передбачені ст. 118 Земельного кодексу України.  

Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що 10 квітня 2017 року Вінницьким районним судом Вінницької області у справі №128/860/17 прийнято ухвалу, яка набрала законної сили щодо забезпечення позову шляхом заборони Агрономічній сільській раді Вінницького району Вінницької області приймати рішення та вчиняти будь-які інші можливі юридичні дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадян 474,6783 державних земель університету, які включені в межі населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Аналогічна норма наведена в ч. 2 ст. 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Тобто, наявність ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 10.04.2017 у справі №128/860/17, згідно з якою відповідачу заборонено приймати рішення та вчиняти будь-які інші можливі юридичні дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадян 474,6783 державних земель, які включені в межі населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району, на переконання колегії суддів вказує на наявність обґрунтованих підстав не приймати рішення по суті поданих позивачами заяв.

Судова колегія звертає увагу на те, що передбачена ст. 118 Земельним кодексом України процедура розгляду клопотань про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є загальною і застосовується у всіх випадках, коли суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти у порядку, визначеному законом.

Водночас, в контексті розгляду даної справи відповідач обмежений у реалізації повноважень щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, оскільки існує заборона щодо прийняття рішень та вчинення будь-яких інших можливих юридичних дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадян 474,6783 державних земель університету, які включені в межі населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що оскаржуваними відповідями позивачам лише роз’яснено причини неможливості прийняти відповідні рішення по суті в порядку, передбаченому ст. 118 Земельного кодексу України через існування ухвали суду від 10 квітня 2017 року по справі №128/860/17 і вказані відповіді не містять ознак акту індивідуальної дії, а саме: не породжують наслідків і не мають обов’язкового характеру, а тому не є рішенням суб’єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а відтак і не порушують прав позивачів.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не було перевірено графічних матеріалів на підтвердження того, на які саме земельні ділянки було накладено заборону відповідно до ухвали від 10.04.2017, то вказані підстави позову не були заявлені в суді першої інстанції, а відтак з урахуванням вимог ч. 5 ст. 308 КАС України не розглядаються судом апеляційної інстанції.    

Також колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що обраний позивачем спосіб відновлення порушеного, на їх думку, права прямо суперечить забороні, встановленій ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10.04.2017 у справі №128/860/17.

Відповідно до правової позиції висловленої ОСОБА_8 Судом у постанові від 31.01.2018 по справі К/9901/1141/18 (802/2678/15-а), відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Враховуючи, що ні судом першої інстанції, ні колегією суддів в ході апеляційного перегляду справи не встановлено порушення прав позивачів, то вказані обставини є достатньою підставою для прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позові.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та  процесуального права, в той час як доводи апелянтів не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення, а  рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі  17 серпня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_9  ОСОБА_10