КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2009 № 05-5-28/30417
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від заявника: ОСОБА_1 дов. № 1667 від 09.12.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.11.2009
у справі № 05-5-28/30417 (суддя
за заявою Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
про визнання банкрутом
СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:
Фізична особа - підприємць ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство та визнання його банкрутом, в зв'язку з неможливістю розрахуватись з кредиторами протягом встановленого строку.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року у справі №05-5-28/30417 заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи повернуто заявникові без розгляду на підставі ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року у справі №05-5-28/30417, а матеріали справи повернути для розгляду по суті в Господарський суд м. Києва.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2009 року апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.12.2009р.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України з метою повного та всебічного розгляду справи, колегією суддів ухвалою від 10.06.2009 року розгляд справи було відкладено на 25.12.2009 року.
Представник заявника в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 року у справі №05-5-28/ 30417 скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника заявника, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Подільською у м. Києві райдержадміністрацією і здійснює свою підприємницьку діяльність з 2000 року та є платником податків за спрощеною системою (копія свідоцтва про державну реєстрацію та копія свідоцтва платника єдиного податку додається).
Як зазначено в позовній заяві, основним видом підприємницьким діяльності заявника є діяльність багетної майстерні (виготовлення та реалізація багетів та сукупних товарів і послуг). З метою підтримання та розвитку своєї підприємницької діяльності (поповнення обігових коштів) Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в 2007 - 2008 роках було отримано банківські кредити.
Однак, на даний час, як стверджує заявник, у зв’язку з неможливістю сплатити кредити у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 існує заборгованість :
1) 14 687,87 доларів США перед ЗАТ «Альфа-Банк»,
2) 24 000 гривень перед АБ «Факторіал-Банк» (на сьогодні ВАТ «СЕБ Банк»),
3) 2 021,36 доларів США перед Приват Банком,
4) 1 520 доларів США перед ВАТ Родовід Банк»,
5) 25 895,78 доларів США перед АБ «ІНГ Банк Україна»,
6) перед ТОВ «МАГОН» заборгованість у розмірі 106 600 гривень по сплаті орендної плати відповідно до договору суборенди від 02 січня 2008 року №08/09 і по сплаті комунальних послуг у розмірі 6 947,46 гривень перед ВАТ «Інтехцентр» по Договору від 02.01.2008р. №08/17
В свою чергу, Фізична особа - підприємць ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство та визнання його банкрутом, в зв'язку з неможливістю розрахуватись з кредиторами протягом встановленого строку.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року у справі №05-5-28/30417 заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи повернуто заявникові без розгляду на підставі ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду першої інстанції про повернення позовної заяви мотивована тим, що Фізична особа - підприємць ОСОБА_2 звертаючись з заявою про визнання його банкрутом до суду вказує на наявність непогашеної заборгованості перед кредиторами та зазначає, що не має можливості її погасити в строк більший ніж три місяці. При цьому, заявником не додано жодних доказів, які б підтверджували факт неможливості погашення наявної кредиторської заборгованості перед усіма кредиторами інакше ніж через процедуру, банкрутства (докази відсутності грошових коштів на рахунках, відсутності дебіторської заборгованості, недостатності майна). Заявник зазначає про наявність в нього переліку майна за рахунок якого можливе погашення вимог кредиторів, однак жодних доказів на підтвердження наявності такого майна не додає. Не додано заявником, навіть, переліку такого майна. Крім того, заявником не визначено чи задоволення вимог одного чи декількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, чи він взагалі не має можливості розрахуватися з усіма кредиторами не інакше як через процедуру банкрутства.
Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши правильність застосування господарським судом м. Києва норм процесуального права, дійшла висновку що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням позовних матеріалів для розгляду до господарського суду м. Києва з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу; найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання; номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів); виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; перелік документів, що додаються до заяви.
Боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема, у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного чи декількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства виявлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
Згідно п. 3 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви боржника, окрім іншого додаються документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності (ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що заявником до позовної заяви були додані претензійні листи банків, з яких вбачається розмір боргу, та податкова звітність боржника (додаток 18 до позовної заяви), яка вказує на розмір його доходів за певний період, які свідчать про недостатність доходів для погашення боргів, тобто доводить неплатежеспроможність.
Відповідно до ст. ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо необхідності повернення заяви про порушення справи про банкрутство і доданих до неї документів на підставі ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України є помилковим та безпідставним.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 року у справі №05-5-28/30417 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали, та має бути скасована.
Відповідно до ч.4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Таким чином, апеляційна скарга Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 року – скасуванню, з направленням позовних матеріалів №05-5-28/30417 на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 року у справі №05-5-28/30417 скасувати.
Позовні матеріали №05-5-28/30417 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді