Судове рішення #7324144

                         ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

       У Х В А Л А

                                        ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

08 грудня 2009 року                                                                                         № 22-а-9747/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача                                     Довгополова О.М.,

суддів:                         Попка Я.С., Любашевського В.П.,

при секретарі судового засідання         Крот О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Троговий дім «Жидачівський паперовий комбінат» на постанову господарського суду Львівської області від 23 квітня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Троговий дім «Жидачівський паперовий комбінат» до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жидачівському районі № 0000402320/0/10231 від 26.07.2007 року , -

                                                  В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000402320/0/10231 від 26.07.2007 року, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 20000,00 грн. (13333,00 грн. основного платежу та 6667,00 грн. штрафних санкцій).

Постановою господарського суду Львівської області від 23 квітня 2008 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач покликається на неправильне застосування пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.4 п. 7.4 пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та на непідписання акта перевірки окремими посадовими особами, які здійснювали перевірку. Просить скасувати постанову, задовольнивши позов.

 У поданому письмовому запереченні відповідач просить скаргу залишити без задоволення, а судове рішення – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з наступних підстав.

Встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової документальної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006-31.03.2007 років складено акт від 20.07.2007 року № 753/23-1/30628639.


Суддя у І-й інст. –  Кітаєва С.Б.

справа № 14/325А/5015 Рядок статзвіту № 2.11.1 Суддя-доповідач: Довгополов О.М.

Справа № 22-а-9747/08/9104.doc


У зазначеному акті встановлено, зокрема, завищення позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість за січень 2006 року у сумі 13333,00 грн., чим порушено пп. 7.4.4 п. 7.4 пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок отриманих згідно з актом № ОС-0000001 від 31.01.2006 року здачі-приймання виконаних робіт від Концерну «Основа» послуг згідно з договорами від 29.12.2004 року № 1 та від 30.12.2005 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000402320/0/10231 від 26.07.2007 року, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 20000,00 грн. (13333,00 грн. основного платежу та 6667,00 грн. штрафних санкцій).

З таким висновком відповідача обґрунтовано погодився суд першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи  відповідно згідно із п 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88 (далі – Положення № 88), — це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (п. 2.4 зазначеного Положення).

Судом першої інстанії правильно встановлено, що в акті № ОС-0000001 від 31.01.2006 року здачі-приймання виконаних робіт не вказано обсяги наданих послуг у натуральному виразі, не конкретизовано зміст наданих послуг, їх об’єм, вартість, дата надання запиту та відповіді. В акті не вказано про фактично понесені витрати на здійснення консультаційних послуг, відсутній розрахунок вартості виконаних робіт. У підтвердження надання послуг позивачем не надано процесуальних документів із судів про участь у судових засіданнях представників виконавця послуг – Концерну «Основа», документів, підтверджуючих надання конкретних юридичних консультацій з питань діючого законодавства у сфері ЗЕД.

При цьому судом першої інстанції обгрунтовано відхилено доводи позивача щодо доказовості акта приймання-здачі виконаних робіт та платіжних доручень фактичного надання позивачеві послуг.

Крім того, не підтверджено використання зазначених послуг у власній господарській діяльності позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду про неправомірність віднесення позивачем витрат за вказаними договорами до складу валових витрат та формування податкового кредиту, чим порушено вимоги пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.4 п. 7.4 пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»          

Заслуговує на увагу й та обставина, що «Додаткова угода до Договору № 1 від 29.12.2004 року» від 30.12.2005 року від імені позивача підписана ОСОБА_2, який на той час не перебував на посаді генерального директора, а призначений на неї – 03.01.2006 року.

Непідписання акта перевірки окремими посадовими особами, які здійснювали перевірку, не може слугувати підставою для визнання недостовірними встановлених під час перевірки обставин та не впливає на законність прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою; доводи скарги не спростовують висновків суду, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

                                                             У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Троговий дім «Жидачівський паперовий комбінат» залишити без задоволення, постанову господарського суду Львівської області від 23 квітня 2008 року у справі № 14/325А – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  протягом місяця  шляхом подачі  касаційної скарги безпосередньо до  суду касаційної інстанції.

Головуючий:                                                                     О.М. Довгополов

Судді:                                                                                Я.С. Попко

                                                                                           В.П. Любашевський    

         

 

                  Повний текст рішення виготовлено 11.12.2009 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація