Провадження № 3/229/816/2018

ЄУН 229/2960/18

ПОСТАНОВА

іменем України

16 серпня 2018 року м. Дружківка

Суддя Дружківського міського суду Донецької області Лопатко Н.В., за участю прокурора Карташяна Н.А.,особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли від начальника міжрегіонального відділу №4 Управління захисту економіки в Донецькій області ДЗЕ Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, має вищу освіту, працює на посаді голови Ясинуватської РДА Донецької області, одруженого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

за ст. 172-6 ч.2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №505 від 24 травня 2018 року, ОСОБА_1, відповідно до розпорядження голови Ясинуватьської РДА Донецької області № 25-рк від 02 червня 2015 року призначено на посаду першого заступника голови Ясинуватьської районної державної адміністрації Донецької області та присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування четвертої категорії посад.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Згідно ст.118 Конституції України місцеві державні адміністрації здійснюють виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі.

Таким чином, згідно пп. «и» п. 1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб’єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією як посадова особа державного органу.

Відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України.

Частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Частиною 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Верховною Радою України 3 березня 2017 року прийнято Закон України № 1975- VIII «Про внесення змін до деяких законів України, щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб», який набрав чинності 30 березня 2017 року, відповідно до якого продовжено до 1 травня 2017 року строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції подають таку декларацію вперше».

Разом з тим, ОСОБА_1, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», будучи першим заступником голови Ясинуватської РДА Донецької області, і згідно п.п. «и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, перебуваючи за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с.Очеретине, вул. Світла, 18, подав декларацію про суттєві зміни в майновому стані, а саме про отамання доходу від продажу належного йому автомобіля марки Gееlу СК-2 в сумі 85 352 гривень.

Згідно з офіційною відповіддю голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 від 02 березня 2017 року №93-05/4886/17 на запит Департаменту захисту економіки Національної поліції України, щодо роботи «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» дата публікації документів, вказана у публічній частині інформаційно- телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», співпадає з фактичною датою подання суб’єктами декларування документів до «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Відповідно до інформації розміщеної в Єдиному державному реєстрі декларацій - офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https:\\pub1іс.nazk.gov.ua\search) перший заступник голови Ясинуватської РДА Донецької області ОСОБА_1, 20 грудня 2017 року о 22 годині 29 хвилини не своєчасно подав декларацію про суттєві зміни в майновому стані, а саме про отримання доходу від продажу транспортного засобу в сумі 85352 гривень.

Згідно відповіді з територіального сервісного центру №1443 регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області ОСОБА_1 здійснив продаж належного йому транспортного засобу - автомобіля марки Gееlу СК-2 за 85 352 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді першого заступника голови Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію про суттєві зміни майнового стану, що є свідченням правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

01.08.2018 року строк розгляду справи зупинявся за клопотанням прокурора на підставі ст. 277 КУпАП, у зв'язку із неявкою в судове засідання ОСОБА_1, оскільки  від останнього не надійшло клопотання про відкладення справи та не надано даних про поважність причин цієї неявки.

ОСОБА_1 у судовому засіданні фактично підтвердив факт неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані, та пояснив, що дійсно подав декларацію 20.12.2017 року, коли отримав всю суму від покупця автомобілю. Умислу щось приховати у нього не було, тому, що 25.01.2018 року він подав декларацію кандидата на посаду за 2017 рік та у наступній декларації за 2017 рік вказав про дохід від продажу транспортного засобу.

Прокурор підтримав позицію, яка викладена у протоколі про адміністративні правопорушення вважає, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення складено у відповідності до вимог чинного законодавства, уповноваженою особою. Вина правопорушника полягає в тому, що він мав фізичну можливість подати декларацію про суттєві зміни майнового стану своєчасно, але зробив це лише 20 грудня 2017року та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який вважав, що в його діях не було умислу щось приховати, промову прокурора Карташяна Н.А., який підтвердив обставини викладені в адміністративному протоколі та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновкупро наступне.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для встановлення наявності у діях особи ознак відповідного адміністративного правопорушення, суд враховує вимоги ст. 9 КУпАП, відповідно до якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 статі 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

Суб’єктом правопорушень у цій статті відповідно до примітки є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до п.п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим,є суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Відповідно до примітки ст. 50 Закону України "Про запобігання корупції" до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище належать посади державної служби категорії "А" або "Б".

Судом встановлено, що розпорядженням голови Ясинуватьської РДА Донецької області № 25-рк від 02 червня 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника голови Ясинуватьської районної державної адміністрації Донецької області та присвоєно 7 ранг державного службовця IV категорії посад як такому, що має 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування IV категорії посад.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи посадовою особою державних органів, а саме першим заступником голови Ясинуватьської районної державної адміністрації Донецької області,  є суб’єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб’єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Частиною 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Порядок інформування Національного агентства про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування визначений у Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який був затверджений рішенням Національного агентства № 3 від 10.06.2016 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089). Відповідно до пункту 6 Розділу II зазначеного Порядку, суб’єкти декларування письмово повідомляють Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Реєстру відповідно до технічних вимог до форми. Згідно з пунктом 2 розділу II зазначеного Порядку, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування подається через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування після реєстрації в Реєстрі. Виправлені повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування до Реєстру не подаються. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування подаються винятково в електронній формі, їх паперова копія не подається. Електронна форма для подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування затверджена рішенням Національного агентства № 3 від 10.06.2016.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року - 1544 гривні.

Так, ОСОБА_1 ставиться у провину несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування, тобто правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Суб’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, визначається лише умисною формою вини, тобто коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому діяння, передбачені ст.172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.

  Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб‘єктивної сторони даного правопорушення.

Крім того, суд враховує роз’яснення викладені в інформаційному листі ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією, а саме,що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З врахуванням положень ст.1 Закону №1700-VII, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов’язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети. А тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести наявність в діях особи умислу на несвоєчасне подання такого повідомлення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судом установлено, що ОСОБА_1 15.04.2017 року з ТОВ «Автостандарт СВ» уклав договір комісії транспортного засобу №384, за умовами якого надав автомобіль «Gееlу СК-2»,  вартістю 85352 гривень  і взяв на себе зобов’язання отримати від покупця грошові кошти за проданий транспортний засіб. 15.04.2017 рокуТОВ «Автостандарт СВ» та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі - продажу автомобіля марки «Gееlу СК-2», 2011 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 вартістю 85352 гривень, за умовами якого (п.2.1 договору) передача транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна (між комітентом та покупцем) і оформлюється актом приймання-передачі.

Поясненням ОСОБА_1 в частині отримання ним коштів частинами від ОСОБА_3 суд надає критичну оцінку, оскільки вони повністю спростовуються як умовами укладених договорів, так і письмовими поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_5, які не підтвердили здійснення розрахунку за автомобіль не в день оформлення договорів. Доказів того, що ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 частинами, останнім не надано та нічим не підтверджується.

Суд зазначає, що вартість автомобіля 85352 гривень перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених на 01.01.2017 року (1544 грн. х 50 = 77200 грн.). Отже ОСОБА_1 зобов'язаний був у десятиденний строк з моменту продажу автомобіля , надіслати повідомлення до НАЗК про суттєві зміни майнового стану, та датою вчинення правопорушення слід вважати 26.04.2017 року.

Однак, суд враховує доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього прямого чи непрямого умислу на неповідомлення про суттєві зміни в майновому стані та вважає обґрунтованими, оскільки в декларації кандидата на посаду, поданої 20.01.2018 року та у наступній декларації за 2017 рік (подана 01.03.2018 року), які було подано ОСОБА_1 до НАЗК та в яких у розділі «доходи, у тому числі подарунки» зазначена інформація про продаж транспортного засобу, вказана його вартість.

Більш того, суд зазначає, що ОСОБА_1 повідомив про отримання доходу від продажу автомобіля 20.12.2017 року, тобто до складання стосовно нього протоколу, який був складений 24.05.2018 року.

Викладені обставини свідчать про відсутність в ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 172-6 КУпАП. Оскільки, суду не надано доказів, що ОСОБА_1 усвідомлював суспільну небезпечність неповідомлення (несвоєчасного повідомлення) про суттєві зміни в майновому стані, передбачав можливість настання негативних наслідків - неможливості здійснення фінансового контролю з боку держави, та бажав настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставився до їх настання чи свідомо допускав їх настання.

Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у ст. 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

 Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, 11.10. ІНФОРМАЦІЯ_4, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя: Н.В.Лопатко