ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2009 року № 22-а-10422/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача Довгополова О.М.,
суддів: Попка Я.С., Любашевського В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області на постанову господарського суду Хмельницької області від 29 травня 2008 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Хмельницької філії до Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області про визнання частково нечинним та часткове скасування рішення № 094 від 27.02.2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін , -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування рішення відповідача № 094 від 27.02.2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в частині вилучення в дохід державного бюджету 1016,12 грн. необґрунтовано отриманої виручки та стягнення 2032,24 грн. штрафних санкцій.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 06 червня 2008 року позов задоволено, рішення у спірній частині визнано нечинним та скасовано.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити в позові. Вимоги обґрунтовані тим, що «Хмельницький поштамт – ЦПЗ № 1» надав позивачеві в особі Центру електрозв’язку № 1, м. Волочиськ, належні документи для застосування при наданні йому телефонного зв’язку ст. 6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Вважає необґрунтованим висновок про те, що абонентська плата за користування паралельним телефонним апаратом (телефоном) відноситься до вільних цін, оскільки передбачена тарифами на додаткові послуги місцевого телефонного зв’язку, затвердженими наказом ВАТ «Укртелеком» від 24.10.2006 року № 498.
У письмовому запереченні позивач просить залишити скаргу без задоволення, а постанову – без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з наступних підстав.
За наслідками проведеної відповідачем перевірки порядку застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги в Центрі електрозв’язку № 1 Хмельницької філії ВАТ «Укртелеком», м. Волочиськ, за період з березня 2007 по січень 2008 роки складено акт від 21.02.2008 року.
Суддя у І-й інст. – Виноградова В.В.
справа № 10/222-НА/5025 Рядок статзвіту № 2.15 Суддя-доповідач: Довгополов О.М.
Справа № 22-а-10422/08/9104.doc
У зазначеному акті встановлено, зокрема, порушення позивачем позиції 24 ст. 5 розд. 1 Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 05.05.2006 року № 258 (далі – Граничні тарифи) у зв’язку із нарахуванням ЦЕЗ № 1 Хмельницькому поштамту – ЦПЗ № 1 абонентної плати не як для бюджетної організації, а як для інших підприємств. Загальна сума необґрунтованої виручки склала 800,52 грн. Крім того, встановлено порушення позиції 31 ст. 5 розд. 1 Граничних тарифів та наказу ВАТ «Укртелеком» від 24.10.2006 року № 498 «Про затвердження тарифів на додаткові телекомунікаційні послуги» у зв’язку із стягненням абонплати за паралельні телефони, встановлені в одного абонента в одному будинку, як за користування паралельними телефонами в різних будинках. Сума необґрунтованої виручки склала 215,60 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято рішення № 094 від 27.02.2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно з яким вирішено стягнуто з позивача до державного бюджету 1206,64 грн. необґрунтовано одержаної виручки та штраф у сумі 2413,28 грн.
Зазначене рішення відповідача оскаржене позивачем у судовому порядку в частині наведених вище порушень та застосованих у зв’язку з цим санкцій.
З висновками відповідача обґрунтовано не погодився суд першої інстанції, враховуючи наступне.
За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» підприємства зв’язку, що розповсюджують періодичні видання, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв’язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.
Підставою для застосування тарифів, установлених для бюджетних організацій і підприємств, згідно з п. 7 Граничних тарифів є довідка фінансових органів про повне фінансування організацій і підприємств за рахунок державних коштів.
Крім того, підприємства зв’язку, що розповсюджують періодичні видання, користуються послугами телеграфного і телефонного зв’язку в порядку та за тарифами, установленими для бюджетних організацій, на підставі документів чи належним чином завірених копій, що підтверджують фактичне здійснення відповідної діяльності.
Відповідно до п. 98 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 720 пільги споживачу (абоненту) надаються за місцем його проживання з дня пред’явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Враховуючи, що Хмельницьким поштамтом – ЦПЗ № 1 при укладенні договору від 1999 року не було подано позивачеві документів, що підтверджують повне фінансування за рахунок державних коштів, та документів, що підтверджують фактичне здійснення відповідної діяльності, незастосування Граничних тарифів, установлених для бюджетних організацій, за користування телефонними апаратами є правомірним до подання вищезазначених документів.
Доводи, викладені у скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки абонентом – Хмельницьким поштамтом – ЦПЗ № 1 подано документи, необхідні для застосування пільгових тарифів, лише 12.05.2008 року, що виходить за межі періоду, що перевіряється контролюючим органом.
Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення», статті 190 ГК України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб’єктами господарювання самостійно.
Статтею 66 Закону України «Про ціни та ціноутворення» тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, коли вони підлягають державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів. Державному регулюванню підлягають тарифи на загальнодоступні послуги та тарифи на надання в користування каналів електрозв’язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.
Оскільки згідно із Граничними тарифами державному регулюванню підлягають тарифи за паралельні телефонні апарати, які встановлені у різних абонентів, та не передбачено такого у випадку користування паралельними телефонами одним і тим же абонентом, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем державної дисципліни цін.
Згідно із наказом ВАТ «Укртелеком» від 24.10.2006 року № 498 «Про затвердження тарифів на додаткові телекомунікаційні послуги» тарифи по послугах щодо користування паралельними телефонними апаратами у одного абонента встановлюються суб’єктом господарювання самостійно, а тому покликання відповідача у цій частині є необгрунтованими.
Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою; доводи скарги не спростовують висновків суду, у зв’язку з чим скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області залишити без задоволення, постанову господарського суду Хмельницької області від 29 травня 2008 року у справі № 10/222-НА– без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: О.М. Довгополов
Судді: Я.С. Попко
В.П. Любашевський